Іспанський поетичний текст другої половини ХХ століття в лінгвокогнітивному висвітленні

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

ШЕВЧЕНКО Людмила Олексіївна

 

УДК 811.134.2’42

 

 

Спеціальність 10.02.05 – романські мови

 

 

Київ – 2007

 

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі іспанської та італійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент РИЗВАНЮК Степан Олексійович, доцент кафедри іспанської та італійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор МІНКІН Лев Михайлович, завідувач кафедри романської філології Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди кандидат філологічних наук, доцент КОРОТІЧ Тетяна Анатоліївна, доцент кафедри іноземних мов факультету міжнародної економіки Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

Захист дисертації відбудеться 28 вересня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці ім. М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Київ, вул. Володимирська, 58, к.10.

 

 

Сучасна лінгвістична наука ставить у центр уваги мовну особистість, визначаючи тим самим загальну тенденцію мовознавчих досліджень кінця ХХ – початку ХХІ століття, спрямованих на аналіз мовних явищ під антропоцентричним кутом зору. Не є винятком і поетичний текст, що виступає об’єктом дослідження українських та зарубіжних лінгвістів, які вивчали структурний (Я. Мукаржовский, Ю.М. Лотман), стилістичний (В.В. Виноградов, Ж. Дюбуа, С.Ф. Гончаренко, В.А. Кухаренко, С.В. Настенко), семантичний (О.О. Соломарська, Р.І. Стефурак, Т.А. Єщенко, О.О. Жижома, А.К. Мойсієнко), семіотичний (Р. Барт, Р.О. Якобсон), синтаксичний (Н.П. Неборсіна, О.Ю. Дубенко), лінгвокогнітивний (В.Б. Бурбело, Л.І. Бєлєхова, М. Джонсон, Дж. Лакофф, О.А. Ляшик, О.С. Маріна, О.О. Селіванова, Н.В. Ярова) аспекти.

Лінгвокогнітивні дослідження залучають нові методи, прийоми, принципи і методики для аналізу та вивчення поетичного тексту як форми репрезентації і передачі знань, способу концептуалізації дійсності, як матеріального відображення ментальної бази поета, його художньо-естетичної свідомості, а також як моделі впливу на свідомість і почуття адресата. Обраний у дисертації лінгвокогнітивний напрям дослідження мовно-поетичних явищ дозволяє комплексно розглянути особливості процесів породження та інтерпретації іспанського поетичного тексту другої половини ХХ століття, комунікативні інтенції та стратегії поета, принципи організації предметно-логічної, модальної – образної, емоційної, стилістичної (І.В. Смущинська) та естетичної інформації, джерела когнітивного дисонансу.

Крім того, в сучасній лінгвістиці все більшу увагу привертають дослідження специфіки мовно-національної картини світу з послідовним з’ясуванням закономірностей репрезентації лексико-семантичного рівня та його співвідношення з національно-когнітивним простором. Тому проведене дослідження іспанських поетичних текстів другої половини ХХ століття визначає місце іспанського поетичного тексту в загальнонаціональному та мовно-культурному просторі Іспанії, уможливлює виділення притаманних цій добі різноманітних аспектів концептуальної організації знань.

Актуальність дослідження визначається, по-перше, зростанням інтересу сучасної мовознавчої науки до проблем поетичного мовлення, необхідністю дослідження змін у мовно-естетичних нормах другої половини ХХ століття, вивчення того, яким чином в іспанській поезії цієї доби відбувається переосмислення багатьох уявлень і досвідів, аксіологічних канонів попередніх епох. По-друге, у зв’язку із загальною спрямованістю сучасних досліджень на виявлення взаємодії між мовою та мисленням, розвитком психолінгвістики, семіотики, когнітивної лінгвістики, когнітивної поетики виникає необхідність у здійсненні когнітивного моделювання поетичного тексту як посередника між ментальними базами поета і читача із залученням вищих когнітивних структур. Це дозволяє досліджувати мову крізь призму не тільки власне лінгвістичну, але й когнітивно-креативну, визначати способи утвердження індивідуального досвіду іспанського поета, суб’єктивно-авторської оцінки відображеної реальності, адже іспанські поетичні тексти другої половини ХХ століття прогнозують майбутні зрушення та зміни у процесах породження та інтерпретації поетичних повідомлень. Із цього погляду звернення до поетичних текстів є закономірним, оскільки саме в поетичному мовленні найяскравіше відображаються різноманітні творчі прояви особистості.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової теми “Європейські мови та культури в глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України, яка розробляється Інститутом філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Метою дослідження є визначення лінгвокогнітивних параметрів іспанського поетичного тексту другої половини ХХ століття, що вимагає комплексного вивчення способів залучення та використання когнітивних і концептуальних структур і власне мовних засобів у формуванні іспанських поетичних текстів цієї доби.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення цілої низки завдань:

виявити, дослідити і скласифікувати стратегії формування естетичного простору в іспанських поетичних текстах другої половини ХХ століття;

описати умови формування мовної індивідуальності поетів Іспанії й іспанського поетичного тексту другої половини ХХ століття;

визначити механізми креативності когнітивних процесів та мовні засоби їхньої вербалізації в іспанських поетичних текстах другої половини ХХ століття;

проаналізувати мовні і позамовні чинники концептуалізації та ментальної репрезентації дійсності шляхом окреслення основних концептів іспанського поетичного дискурсу другої половини ХХ століття;

описати образний простір іспанської поезії, виявити художньо-поетичні та художньо-національні образи другої половини ХХ століття;

встановити механізми