Казка як засіб розвитку творчої особистості

3) Педагог пропонує дітям уявити себе кимось із тих, хто діє у казці, й розповісти, що він відчув би, як сприйняв би конкретну подію, залежно від того, чиїми очима зараз «дивиться» на неї. А як поставився б до подібної ситуації інший казковий герой? Адже сприйняття добра і зла у різних персонажів неоднакове. Баба Яга чи Змій напевно вбачають у добрих вчинках зло щодо себе;  дідова ж дочка сприймає їх, як надання допомоги ближньому і як радісну подію. Тобто сам характер сприйняття вчинків залежить 

від ціннісних орієнтацій та морально-етичних уявлень кожного 

персонажа казки.

Коли мова іде про позитивного героя, який не зовсім гарно виглядає зовні, чи має певні фізичні вади (наприклад, Кривенька Качечка, Попелюшка), а негативний, навпаки має ошатний привабливий вигляд, педагог пропонує дітям ігри за змістом казок, ігри із залученням казкових персонажів, ігри-бесіди, які допомагають перевірити дітей, чи розуміють вони зовнішню та внутрішню красу людини. Змінити погляд дитини на непривабливий зовнішній вигляд позитивного персонажа допоможе звертання цього героя до неї за допомогою чи порадою. Зазвичай діти пропонують йому випрати одяг, зачесатися, виготовити прикраси  з природного матеріалу, і, навіть самі згодні взяти участь у цьому. Не менш охоче вони долучаються і до перевиховання негативних персонажів, навчають їх самостійності, допомагають оволодіти різними позитивними навичками.

Діти охоче граються у ігри «Хто у світі найтихіший?», «Хто у світі найдобріший?», «Чудодійні слова», «Коли б я міг», «Навпаки" та ін.

Таким чином, словесно-емоційна наука казки цілком невимушено підводить дитину до висновків: чому слід поводитись добре, чому лише гарні вчинки дають справжню втіху.

У роботі з казкою  доцільним є застосування таких т прийомів: 

аналіз казок, розповідання казок, переписування казок, постановка казок за допомогою ляльок, складання казок, залучення  вихованців до малювання за мотивами казки, обговорення поведінки та мотивів дій персонажа, програвання епізодів казки. Щоб казка стала моделлю поведінки можна використати  казку як притчу. Коли розпитують дитину про казку та її персонажів відбувається закріплення ефекту казки. 

Щоб казка мала виховний вплив на дитину педагогу слід дотримується такої послідовності:

1.Обирає героя, близького дитині за віком, статтю, характером.

2.Описує життя героя у казковій країні так, щоб дитина знайшла схожість зі своїм життям.

3.Вводить героя в проблемну ситуацію, відповідну до реальної, яку переживає дитина.

4.Пошук героєм шляхів розв’язання проблеми супроводжує коментарями, показом ситуації з різних точок зору.

5.Робить висновок, залучаючи до цього дитину. 

Для інтелектуально-мовленнєвого розвитку дошкільників доцільним є використання коректурних таблиць Н.Гавриш. Використання коректурних таблиць дає змогу педагогу здійснювати ефективну цілеспрямовану роботу з розвитку дітей, спираючи на їхню природну зацікавленість, пізнавальні та ігрові мотиви. Ігри та вправи з використанням коректурних таблиць сприяють розвитку фантазії, активізації мовлення, логічного мислення, вправляє дітей у встановленні причинно-наслідкових зв’язків, утворенні сюжетної лінії на основі опорних слів. 

Необхідною умовою повноцінного творчого розвитку дошкільників є співпраця з батьками вихованців.  Вихователю слід  залучати і батьків до роботи з казкою. Вони можуть знайомити  дітей із запропонованими вихователем казками, допомагають добирати матеріали для виконання спільних проектів (газет, книжечок, набірних полотен). З батьками педагог проводить батьківські збори на тему «Казка вчить, як на світі жити», консультації «Виховні та розвивальні можливості казки», «Як заохочувати дітей до творчості», «Що читати дітям?»

Робота з казкою допомагає виховати у дитини чуйність і доброзичливість, милосердя і співчуття, вчить виявляти невластиві ознаки предметів та явищ, приймати нестандартні рішення, розвиває творчість.

 

На дерева, на лужок тихо падає сніжок

Конспект інтегрованого заняття з використанням методів ТРВЗ

для дітей групи молодшого віку (4-го року життя )

 

Програмовий зміст. Розвивати уміння знаходити аналогію предметів за властивостями, за формою. Розвивати уяву, мислення, увагу, пам'ять. Виховувати інтерес до експериментування, уміння співчувати, співпереживання; акуратність. Вчити дітей висловлювати свої припущення, відстоювати свою думку, ототожнювати себе з певним образом, передавати його характерні особливості. Розширити знання дітей про властивості та якості снігу ( у воді сніг тане). Спонукати зображувати явища навколишньої дійсності (снігопад), використовуючи варіативні зображувальні засоби  (пензлі, ватні палички, пальчики)

Обладнання. Іграшки сніговик та зайчик, сніг на таці, лопатка, ложечки, ємність з водою; куля з пап'є-маше, в якій знаходяться ковпачки, предмети іграшкового посуду, деталі пірамідок та інше; картки до дидактичної гри «Де чиї сліди?», гуаш, аркуші в 1/2 альбомного аркуша, на яких діти попередньо зобразили дерева; пензлі, ватні палички, серветки, склянки з водою.

 

Хід заняття