Комунікація як необхідна складова процесу спілкування психолога

Агресія – психологічна стратегія захисту суб'єктної реальності особистості, що діє на основі інстинкту. Це пояснює той факт, що агресія не виходить з репертуару емоційного реагування. Досить поглянути на типові ситуації спілкування, щоб переконатися, наскільки, легко вона відтворюється у жорстких або м'яких формах. Її потужна енергетика захищає «Я « особистості на вулиці в міській юрбі, у черзі, на виробництві, вдома, у взаєминах зі сторонніми та близькими людьми, з друзями та колегами.

Таким чином, стратегія миролюбності будується на основі гарного інтелекту і жвавого характеру, тобто вельми високі вимоги до особистості. Уникання може здаватися простішим виходом з ситуації, оскільки воно нібито не вимагає значних розумових і емоційних витрат. Однак і воно обумовлене підвищеними вимогами до нервової системи і волі. Інша річ агресія – використовувати її як стратегії захисту свого «Я» набагато простіше, адже із збільшенням загрози для суб'єктної реальності особистості її агресія зростає.

Результати представлені у відсотках (%) (Додаток Б).

Методика діагностики «Перешкод» у встановленні емоційних контактів (В. В. Бойко) ( (Райгородский Д. Я. (редактор-составитель) Практическая психодиагностика. Методика и тесты. Учебное пособие. – Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 1998. – С. 591-593.))

Спрямована на виявлення тих «перешкод», що притаманні досліджуваним і, які заважають чи створюють перепони у ефективній взаємодії з оточуючими. Методика дозволяє виявити такі «перешкоди» як: невміння керувати емоціями, дозувати їх; неадекватне емоційне вираження; домінування негативних емоцій; негнучкість, нерозвиненість, невиразність емоцій; небажання зближатися з людьми на емоційній основі.

Методика містить 25 тверджень з якими досліджуванні погоджуються або не погоджуються. Якщо респондент погоджується з твердженням, то це означає, що йому притаманна така манера поведінки чи опис відповідних особистісних характеристик. Обробка даних здійснюється відповідно до ключа за яким і визначають вид домінуючих перешкод.

Сума балів може коливатись від 0 до 25 відповідно становити 4 рівні (низький, середній, підвищений та високий).

Низький рівень- емоції зазвичай не заважають спілкуватись та не створюють перешкод у спілкуванні і взаємодії з оточуючими.

Середній рівень- свідчить про те, що у досліджуваного присутні деякі проблеми у повсякденному спілкуванні, але вони є не дуже вагомими.

Підвищений рівень- свідчить про те, що «емоції на кожень день» певною мірою ускладнюють спілкування з партнерами. Тобто емоції можуть «брати гору» над інтелектом, раціоналізацією та вольовим контролем.

Високий рівень- емоції явно заважають вам встановлювати контакти з людьми, можливо досліджуваний підпадає під вплив деяких дезорганізуючих реакцій чи станів. Контроль емоцій явно ослаблений або зовсім відсутній.

Отримані результати ми переводили у відсоткове значення (%), (Додаток В).

Методика на дослідження рівня комунікабельності

(В. Ф. Ряховського)

Спрямована на встановлення на виявлення того рівня комунікабельності, який присутній у досліджуваного. Тобто наскільки людина відкрита до контактів, чи активна у спілкуванні, як легко знаходить спільну мову з оточуючими та чи йде на компроміс у спілкуванні.

Методика включає 16 питань, що передбачають відповідь «так», «ні», «іноді». Обробка здійснюється відповідно до ключа. За результатами можемо виявити один із 7 рівнів комунікабельності респондента.

Рівні ієрархічно структуровані, тобто 1-рівень-найнижчий (комунікабельність носить хворобливий характер, досліджуваний дуже балакучий, багатомовний, втручається в справи, до яких немає ніякого відношення), а 7-рівень-найвищий (явний прояв некомунікабельності і через це страждає сам респондент і його найближче оточення).

Результати представлені у відсотковому значені (%) (Додаток Г).

2. 2. Аналіз результатів емпіричного дослідження відмінностей спілкування психологів та фахівців інших галузей

Здійснюючи аналіз за методикою оцінки контролю в спілкуванні (М. Снайдер), нами були виявленні наступні результати (Додаток Д). Більша частина респондентів має високий рівень комунікативного контролю (22 особи) ; здатні стежити за своїм спілкуванням, знають де і як поводитись, керують вираженням своїх емоцій. Також дуже поширеним є середній рівень самоконтролю (11 осіб). Психологи та фахівці інших галузей, що належать до цієї групи, здатні контролювати свою емоційну та комунікативну сферу, але не так вправно як це роблять досліджуванні з високим рівнем самоконтролю в спілкуванні. Вони відкриті для оточуючих та легко встановлюють контакти.

І найменшу кількість становлять респонденти, що мають низький рівень самоконтролю (7 осіб), тобто вони не вважають за потрібне змінювати свою поведінку в залежності від ситуацій, ці досліджуванні не люблять несподіваних ситуацій, та мають конкретно визначену манеру поведінки (Табл. 2. 1).

 

Таблиця 2.1

Виявлення оцінки самоконтролю в спілкуванні (М. Снайдер) у (%)

Рівень комунікативного контролюВсього

(%) Професії

Психологи (%) Інші фахівці (%) 

Високий рівень556545

Середній рівень27. 52530

Низький рівень17. 51025

 

Якщо порівнювати рівень самоконтролю в залежності від професії, то явно прослідковується домінування психологів, що свідчить, на нашу думку, про вплив професійного досвіду на комунікативну сферу особистості. Фахівці інших галузей мають нижчі результати комунікативного контролю, це може бути пов’язано із тим, що самоконтроль не є досить актуальним для спілкування.

Ці результати свідчать про те, що досліджуванні психологи здатні переносити отриманні знання та досвід професійної діяльності у повсякденне життя. Інші фахівці, можливо, не мають такого досвіду, або