Консультування тривожних клієнтів, а також при реакціях страху і фобіях

Консультант повинен мати на увазі типові риси поведінки клієнтів з фобіями, оскільки часто доводиться поступатися клієнтам і не зачіпати неприємні теми, щоб не причиняти їм страждань, однак така тактика не дозволяє сподіватися на успіх у корекції фобій. Ще один спосіб уникнення тривоги клієнтів з фобічними реакціями – це заняття самолікуванням.

Консультантові важливо розібратися, яку вторинну вигоду отримує клієнт зі своєї поведінки у сімейних відносинах, на роботі або інших областях. Шанси зрозуміти клієнта збільшуються, якщо вживається спроба поглянути на його проблеми або симптоми в більш широкому контексті. Ще одна особливість консультування клієнтів з фобіями реакціями полягає в тому, що страхи можуть передатися консультантові. Якщо таке відбулося і самого консультанта охопила тривожність, то цим випадком не слід займатися, оскільки ефективна корекція страхів вимагає від консультанта посиленого самоконтролю.

 

 

Депресивними називаються аномальні стани психіки людини, які супроводжуються пригніченістю, почуттям суму, безвихідністю, розпачем. Перебуваючи в такому стані, людина звичайно важко його переживає, часто винить себе за нього. Під час депресії, як її типовий наслідок, у людини з'являється байдужість до того, що відбувається з нею і довкола неї, значно і на тривалий час знижується працездатність. Людина виявляється не в змозі контролювати свої емоції, розумно керувати своєю поведінкою.

Усвідомлення цього, а також несприятливих наслідків депресії, ще більше ускладнює, робить важким психологічний стан людини. Не маючи можливості самостійно впоратися з депресією і в той же час не вважаючи себе хворою людиною, не бажаючи йти до лікаря-психіатра, дана людина воліє звернутися по допомогу до психолога.

Консультант-психолог, зіштовхнувшись з депресивним станом клієнта, насамперед повинен визначити, чим цей стан викликаний. Якщо депресивний стан породжений серйозною хворобою клієнта, то одного психологічного впливу на нього буде недостатньо, щоб вирішити його проблему, знадобиться, швидше за все, медичне втручання. Однак якщо клієнт фізично здоровий і психологічно не хворий, то цілком може розраховувати на ефективну допомогу з боку психолога-консультанта.

Приступати до надання такої допомоги клієнтові необхідно із з'ясування причин його депресії, тому що без їх точного знання практично неможливо успішно боротися з депресивними станами. Таких причин може виявитися декілька, і в цьому випадку необхідно направити зусилля на те, щоб блокувати, усунути їх вплив.

Імовірні причини депресивних станів клієнта можна визначити, задавши йому, наприклад, наступні запитання:

Згадайте, що безпосередньо передувало виникненню у вас останнього за часом депресивного стану?

Чи були подібні або які-небудь інші ситуації в минулому, які також приводили до виникнення депресії?

З чим конкретно, з якими подіями вашого життя найчастіше пов'язується виникнення депресивних станів?

Чи можете ви охарактеризувати свої депресивні стани за їх силою і тривалістю, а також за іншими можливими проявами?

З'ясувавши, які причини звичайно викликають депресію клієнта, психолог-консультант, у відповідності зі значимістю і тривалістю дії цих причин, класифікує їх за ступенем можливого впливу на клієнта. Перше місце в цій класифікації займають причини, які породжують у клієнта найбільш глибокий і тривалий стан депресії, а останнє – ті, при яких депресія є ледь помітною і швидко проходить. Така попередня класифікація можливих причин депресії, проведена перед їх усуненням, необхідна для того, щоб направити психологічне консультування, в першу чергу, на порятунок клієнта від причин, які викликають у нього найбільш важку депресію.

Ще до того, як психолог-консультант приступить до наступного етапу роботи з клієнтом, пов'язаним з пошуком практичних рекомендацій щодо усунення депресії, необхідно уважно вивчити власний досвід клієнта щодо боротьби з депресивними станами, причому як успішний, так і невдалий. Це необхідно для того, щоб рекомендувати клієнтові те, з чим він особисто вже знайомий і що раніше якось допомагало йому, і разом з тим не радити того, що він уже пробував робити, але безуспішно.

Одержати про це необхідну інформацію від клієнта можна, поставивши перед ним наступні питання:

Що конкретно ви вже вживали для того, щоб впоратися зі своєю депресією?

Які з розпочатих вами кроків виявилися вдалими, привели до усунення або хоча б до полегшення депресивного стану?

Як ви думаєте, чому ці кроки виявилися успішними?

Які з розпочатих вами спроб упоратися з депресією виявилися невдалими і чому?

Консультантові варто порадити клієнтові скористатися, насамперед, тим, до чого він у своєму житті вже звик і що вже дало позитивні результати. Природно, тут консультант повинен буде внести що-небудь нове від себе, а не просто повторити те, що клієнтові вже досить добре відомо. Потім необхідно порадити клієнтові зробити те, що він сам ще не пробував робити, сказавши, що якщо його новий досвід виявиться вдалим, то його варто розширити, а якщо невдалим – відмовитися від нього. У рекомендації клієнтові про те, як краще впоратися зі своїми депресивними станами, дуже важливо враховувати його індивідуальні особливості. Те, що годиться для однієї людини, може виявитися цілком непідходящим для іншої людини,