Лабораторні роботи з курсу "Органічна хімія"

2. У разі термічних опіків:

а) 1-го ступеня (почервоніння) – прикласти на обпечену частину тіла асептичну пов’язку, змочену слабким розчином перманґанату калію, а зверху – холодне (лід, сніг);

б) 2-4-го ступенів ( руйнування тканини) – покрити рану стерильною по- в'язкою і негайно відправити потерпілого до лікарні.

3. У випадку опіків кислотами слід ретельно промити обпечене місце си- льним струменем води не менше 15 хв, а потім прикласти тампони змочені 2%-м розчином бікарбонату натрію.

4. У разі попадання на шкіру лугів ушкоджене місце необхідно добре промити водою не менше 15хв, а потім прикласти тампони змочені 2%-м розчи- ном оцтової або лимонної кислоти.

5. У випадку потрапляння їдких лугів або кислот в очі негайно треба добре промити їх проточною водою з фонтанчика. Якщо це неможливо, треба опустити обличчя в посудину з водою. Потім, якщо в очі потрапив луг, продо- вжити промивання ізотонічним розчином  хлориду натрію протягом 30 – 60 хв. Корисне також промивання очей 1%-м розчином аскорбінової кислоти в теплій воді. Якщо в очі потрапила кислота, після промивання водою використовують

2%-й розчин бікарбонату натрію. Після цього потерпілому слід обов'язково звернутися до лікаря.

6. У разі незначних порізів склом треба вийняти осколки з рани, обробити її спиртовим розчином йоду й накласти пов'язку. У випадку глибоких порізів, особливо ушкодження великих кровоносних судин, накласти джгут, зробити тугу пов'язку й відправити потерпілого до лікарні.

7.  У випадку отруєння хлором або бромом вивести потерпілого на свіже повітря і дати понюхати етанол або слабкий розчин амоніаку[5].

Робоче місце студента

Основне робоче місце студента в лабораторії органічного синтезу – лабораторний стіл, а в ряді випадків – витяжна шафа. За кожним студентом на пері- од практикуму закріплене постійне робоче місце.

Під час роботи на лабораторному столі (у витяжній шафі) не повинно бути зайвих речей, які заважають працювати. На робочому місці завжди має бути ла- бораторний журнал студента. Робоче місце не можна залишати, якщо ввімкнені нагрівальні прилади, вакуум-насоси, вода. Порушення цієї вимоги може приз- вести до нещасного випадку.

 

 

Протягом усього практикуму з органічного синтезу студент повинен вести журнал, у якому систематично описувати роботи, які йому доводиться викону- вати.

Готуючись до лабораторної роботи, студент має занести в журнал назву синтезу, указати хімізм процесу, перелік реактивів та обладнання, план синте- зу, усі потрібні розрахунки для речовин. Записи ведуть на одній стороні арку- ша,  іншу заповнюють у процесі виконання роботи (наводять розрахунки, спостереження, рисунки тощо).

Здійснюючи синтез, у журналі вказують дату виконання роботи,  спосте- реження за ходом реакції та основні її етапи, а також відхилення від методики [2]. Після закінчення експериментальної частини роботи студент дає журнал на підпис лаборанту. У лабораторному журналі також виконують завдання запро- поновані до кожної роботи та виконують розрахунок виходу.  Після цього жур- нал дають на підпис викладачу.

Методи очищення твердих речовин

 

 

Мета: очистити технічну бензойну кислоту.

Реактиви:Обладнання:

1. Бензойна кислота – 1г.1. Колба плоскодонна ємністю 100 мл – 2 шт.

2. Вода – 50 мл.2. Конічна лійка.

3. Колба Бунзена.

4. Лійка Бюхнера.

5. Фільтрувальний папір.

6. Електроплитка.

Кристалізація — процес утворення кристалів із пари, розчинів, розплавів або речовин, що перебувають у кристалічному або аморфному стані. Кристалі- зація — один із найпоширеніших методів очищення й розділення твердих речо- вин. Він ґрунтується на різній розчинності речовин в одному й тому самому ро- зчиннику за різних температур. У процесі кристалізації тверда речовина спочатку розчиняється  за нагрівання в певному розчиннику, а за подальшого охоло- дження розчину знову переходить у твердий стан (тверда речовина – розчинена речовина – тверда речовина). Кристалізацію здійснюють із пересичених розчи- нів. Пересиченості досягають охолодженням гарячих насичених розчинів.  У лабораторній роботі наведено методику кристалізації бензойної кислоти, яку застосовують для очищення твердих органічних сполук від невеликої кількості домішок, що утворюються в результаті побічних реакцій.

 

 

У плоскодонну колбу об’ємом 100 мл уміщують 1 г технічної бензойної кислоти, додають 50 мл води та нагрівають до кипіння, у  процесі  цього  бен- зойна кислота повністю розчиняється. Гарячий розчин пропускають через скла- дчастий фільтр, відокремлюючи нерозчинні домішки. Фільтрат охолоджують,

осад, що утворився відфільтровують на лійці Бюхнера, віджимаючи кристали плоскою частиною скляної пробки. Осад промивають водою (кількома невели- кими порціями), переносять на фільтрувальний папір і залишають висихати на повітрі. Очищену бензойну кислоту зважують. Чиста бензойна кислота пла- виться за температури 1220С. Очищення бензойної кислоти методом кристалі- зації ґрунтується на різній розчинності її у воді за різних температур ( рис.1).

Наприклад, за температури 18°С така розчинність становить 2,7 г/л, за 80°С – 25 г/л [6].