Предмет:
Тип роботи:
Лабораторна робота
К-сть сторінок:
32
Мова:
Українська
купруму (II) реагує з метаналем з утворенням форміатної кислоти:
CuSO4 + 2NaOHCu(OH)2 +
O
Na2SO4, ;
O
H3C
C + Cu(OH)2
H
H3C
C + Cu2O + H2O .
OH
Оксид купруму (І) може взаємодіяти з новими порціями метаналю, що зу- мовлює відкладання на стінках пробірки тонкого шару металічної міді. Цю реа- кцію часто називають реакцією Троммера (С. А. Троммер (1806 –1879) – німе- цький хімік). Вона також характерна для відновних цукрів та моноз.
2. Реакція «срібного дзеркала».
Типова реакція, що дає змогу виявити альдегіди та деякі інші споріднені сполуки в розчинах, є реакція «срібного дзеркала». Її широко застосовують у хімічному аналізі. У чисту пробірку (попередньо прокип’ячену з концентрованим розчином лугу) наливають 2–3 мл 1–2 %-го розчину нітрату арґентуму, після чого краплями додають 5 %-й розчин амоніаку до розчинення бурого осаду гідроксиду арґентуму. Потім у прозорий розчин краплями вносять близько 1 мл
1 %-го розчину метаналю. Суміш обережно ( не струшуючи) нагрівають на во- дяній бані. Через кілька хвилин на стінці пробірки з’явиться шар срібла у вигляді «срібного дзеркала» або випаде чорний осад срібла:
H3C
O
C + 2 [Ag(NH3)2]OH
H3C
O
C + 2Ag
H OH
Завдання
1. Здійсніть наведені реакції. Запишіть їх умови та свої спостереження. Складіть схеми реакцій.
2. Опишіть використання карбонільних сполук у харчовій промисловості.
3. Охарактеризуйте хімічні властивості карбонільних сполук.
ВУГЛЕВОДИ Хід роботи
1.Реакція «срібного дзеркала».
У пробірку з 5 мл аміачного розчину оксиду срібла додають декілька кристаликів досліджуваної сполуки, суміш обережно нагрівають на водяній бані за
60 – 70 С упродовж 2–3 хв. [10] Відновні вуглеводи виявляють за утворен- ням «срібного дзеркала» на стінках пробірки.
CHO
H OH HO H
2 [Ag(NH3)2]OH
COOH H OH
HO H
+ 2 Ag
H OH
H OH
CH2OH
D-глюкоза
H OH H OH
CH2OH
2. Відновлення гідроксиду купруму (ІІ) глюкозою в лужному розчині.
У пробірку вміщують 6 крапель 10 %-го розчину гідроксиду натрію, 1
краплю 2%-го розчину сульфату купруму (ІІ). Спостерігають за утворенням си- нього осаду гідроксиду купруму (ІІ). Унаслідок додавання 1 краплі 0,5%-го ро- зчину D-глюкози осад швидко розчиняється з утворенням прозорого синього розчину. До отриманого розчину купрум (ІІ) сахарату додають кілька крапель води так, щоб висота рідини в пробірці була приблизно 20 мм. Пробірку три- мають похило й обережно нагрівають у полум’ї пальника верхню частину роз- чину. Спостерігається перехід синього забарвлення розчину в зелене, а потім його знебарвлення. Одночасно з’являється жовтий осад гідроксиду купруму (І), що перетворюється на червоно-коричневий осад оксиду купруму (І):
CHO
H
2 HO
CHO OH
H
H HO
Cu(OH)2H
OH
HCH2OH H
OOHt0
HOH HOH
CH2OH
- 2 H O
HO CH2OH
Cu
OH
H HOH HOH
CHO
t0H
2 HO
COOH OH
H
+Cu2O.
Купруму (ІІ) сахарат
HOH
HOH
CH2OH
3. Реакція відновлення вуглеводами реактиву Фелінга.
Для аналізу декілька міліграмів досліджуваної сполуки (наприклад, приблизно 3 краплини 5%-го розчину глюкози) розчиняють у суміші рівних об’ємів обох розчинів реактиву Фелінга (Фелінг I та Фелінг II), під час нагрівання реакція відбувається швидше. Якщо сполука є відновний вуглевод , розчин швид- ко блідне і утворюється червоний (червоно-коричневий) осад оксиду купруму (І). Для багатьох вуглеводів (дисахаридів, полісахаридів) необхідно про- кип’ятити суміш.
Завдання
1. Здійсніть наведені реакції, запишіть їх умови та свої спостереження.
Складіть схеми реакцій.
2. Підготуйте реферат на тему «Застосування вуглеводів у харчовій про- мисловості».
Синтез органічних сполук
Лабораторна робота 8
Синтез н-бутилацетату
Мета: синтезувати н-бутилацетат та визначити його фізичні константи
(температуру кипіння та показник заломлення):
H3PO4
CH3COOH + C4H9OH
CH3COOC4H9 + H2O
Реактиви:Обладнання:
1. Оцтова кислота (крижана) –
15 мл (d=1,049г/см3 ).1. Прилад для простої перегонки.
2. Зворотний холодильник.
2. н-Бутанол – 23мл(d=0,81г/см3 ).3. Насадка Діна – Старка.
3. Фосфатна кислота – 1 мл.4. Колба круглодонна ємністю 100 мл.
4. CaCl2 безводний.5. Ділильна лійка.
5. NaHCO3 –5%-й розчин.6. Термометр.
7. Піщана баня.
8. Циліндр.
Хід роботи
У круглодонну колбу, з’єднану з водовіддільною насадкою Діна – Старка та зворотним холодильником, вміщують 15 мл крижаної оцтової кислоти, 23 мл бутилового спирту, 1 мл концентрованої фосфатної кислоти та 1–2 «кип’ятильні камінці». Попередньо на уловлювачі для води ставлять відмітку об’єму Н2О, що дорівнює розрахованому за рівнянням реакції (тобто об’єму води, що виділиться в результаті реакції).
Реакційну суміш нагрівають на піщаній бані