Лексичні новотвори О. Стефановича

М.Рильського, створені Г.Колесником (1971, 1973). Проте активізувалася робота у цьому напрямку лише в 90-х роках XX - на початку XXI ст., коли з'явилися словники авторських лексичних новотворів у вигляді додатків до наукових досліджень, напр., Г.М.Вокальчук (1991), Н.М.Сологуб (1991, 1999), Г.М.Сюта (1995), В.В.Герман (1999), Т.Г.Юрченко (2003), О.О.Жижома (2003) та ін. Останнім часом з'явилися спеціальні словники авторської неологічної лексики: “Короткий словник авторських неологізмів в українській поезії XX століття”, укладений Г.М.Вокальчук (2004), “Словник лексичних новотворів Михайля Семенка” Г.М.Вокальчук (2006), “Словник авторських лексичних новотворів Василя Барки” Н.А.Адах (2007), “Короткий словник авторських лексичних новотворів поетів Рівненщини” В.В.Максимчука (2007), “Словник авторських лексичних новотворів неокласиків” Н. В.Гаврилюк (2009), “Словник авторських лексичних новотворів поетів-дисидентів 60-70-х років ХХ століття” О.Тимочко(2010) та ін. Ці лексикографічні джерела укладено згідно з теоретичними засадами укладання словників АЛН, обґрунтованими у “Короткому словнику авторських неологізмів в українській поезії XX століття” Г.М.Вокальчук (2004).

3.2 Структура словникової статті

Реєстр "Словника авторських лексичних новотворів Олекси Стефановича" (далі - САЛНОС) охоплює майже 150 лексичних інновацій, які сконструйовано з використанням українських або іншомовних дериваційних засобів. 

 Основною одиницею будь-якого лексикографічного джерела є словникова стаття, структура якої зумовлюється типом і завданнями словника. “Словник авторських лексичних новотворів Олекси Стефановича ” покликаний дати загальні уявлення про словотворчу практику поета «празької школи» і не передбачає тлумачення семантики лексичних інновацій.

 Словникова стаття САЛНОС має такі структурні компоненти:

1) реєстрове слово;

2) його граматична характеристика;

3) контекст, у якому вживається описувана одиниця;

4) довідки різного характеру і призначення (авторство, "паспортні" дані, дата створення, порівняння з іншими лексичними одиницями — оказіональними та/ чи узуальними).

 Реєстрові одиниці подаються за алфавітом. Такий порядок розташування слів є традиційним у лексикографії.

 Реєстрове слово - авторський лексичний новотвір - друкується з великої літери напівжирним шрифтом. Усі описувані одиниці наводяться у традиційній початковій формі: називний відмінок однини (або називний відмінок множини, якщо реєстрові слова не мають сингулятивної форми)- для іменників; називний відмінок однини чоловічого роду - для прикметників та дієприкметників; інфінітив - для дієслів.

 Після реєстрового слова подається граматична характеристика новотвору: вказується його частиномовна належність, у іменниках - рід (у деяких випадках - число), напр.: Багрянови́дий, прикм. І коли хтось багряновидий / устав у ранішній імлі / то на очищеній землі / вже не побачив Атлантіди. (ОСтеф1:164 # 1949)

 Оскільки у словнику загалом не передбачено трактування значення АЛН, то після граматичної кваліфікації оказіонального слова наводиться контекст, у якому вживається АЛН. Контекстом лексикографічно описуваної одиниці є частина тексту художнього твору, необхідна і достатня для ідентифікації значеннєвого і формального планів авторської номінації.

 Контекст друкується курсивом, а вживаний у ньому новотвір підкреслюється; кінець віршованого рядка у строфі позначається скісною рискою, напр.: Благоуха́нний, прикм. Лиш полини, лиш бур'яни… / А мала вибуяти крином / благоуханної весни! (ОСтеф1:84 # 1929)

 Перед або після скорочення цитати ставиться три крапки: Білокори́ця, ім. Клени рокочуть, кипить білокориця… (ОСтеф1:41 # 1931)

 Якщо цитата переривається, то на місці пропуску ставиться три крапки у скісних дужках: Солодкоро́сний, прикм. Чудом, а не грознами - / … / Ой, солодкоросними / губи у дівчат! (ОСтеф1:173 # 1935)

 Після наведеного контексту в круглих дужках указуються "паспортні" дані новотвору. За допомогою умовних вкорочень, що наводяться у списку першоджерел, позначаються автор і видання, з якого подається ілюстративний матеріал до АЛН; через двокрапку зазначається сторінка. Приміром, під умовним скороченням ОСтеф1 подано поезії О. Стефановича, вміщені у збірці «Зібрані твори» ( Стефанович О. Зібрані твори. – Торонто – Р. Б. -1975).

 У словниковій статті вказується також дата появи новотвору (якщо текст датований автором), яка подається після знака #, напр.: Тяжкоту́потний, дієприкм. І стогонять степи і стогнуть / од тяжкотупотних стоног - / (ОСтеф1:85 # 1929)

 Якщо точна дата написання твору невідома, то вказується приблизний час появи новотвору (за датою виходу збірки). Приблизна дата створення лексичної інновації позначається символом ~, який ставиться після знака #, напр.: Вседо́брий, прикм. Дажбоже неба й землі, / вседобра в тебе десниця! (ОСтеф1:218 #~ 1965)

3.3 Складні випадки лексикографічного опису новотворів

У процесі укладання словника авторських лексичних новотворів лексикограф зустрічається з труднощами різного характеру, зумовленими специфікою описуваних одиниць.

Складними і дискусійними є випадки, коли реєстрове слово - авторський лексичний новотвір - не збігається з контекстуальною формою його вживання, і укладачеві доводиться самостійно надавати лексичним інноваціям певної словникової форми. Відомо, що традиційною початковою формою іменників є називний відмінок однини. Проте у САЛНОС незначна частина лексичних інновацій наводиться у множині. Зокрема, у доробку Олески Стефановича виявлено АЛН, які позначають сукупність, нероздільну єдність предметів, напр., пісні-музики-танці – це сукупність дій розважального характеру (Тиха-тиха молодиця, мов не знає, / що на світі є пісні-музики-танці…); синь-золоть-прозор – автор узагальнює свої думки, побажання у єдине ціле, що висвітлюється як збірний іменник (Синь-золоть-прозор Вам, обійми -/ і море й сонце і вітри!). Якщо компоненти авторських юкстапозитів подати у формі однини, то значення сукупності втрачається. Тому подібні новотвори включаються до реєстру словника у формі множини, напр.: мури-хмари,