ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Авторські неологізми як мовна універсалія
1.1 Різновиди авторських лексичних утворень
1.2 Авторські новотвори як об'єкт дослідження
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. Характеристика словотворчості Олекси Стефановича з погляду статистики. Структурна та семантична характеристика АЛН Олекси Стефановича
2.1 Загальна характеристика словотворчості Олекси Стефановича з погляду статистики
2.2. Характеристика АЛН О. Стефановича за семантичними особливостями
2.2.1 Характеристика АЛН поета за способами словотворення
2.2.2 Характеристика частиномовного розподілу авторських лексичних неологізмів
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. Лексикографічна інтерпретація авторських лексичних новотворів Олекси Стефановича
3.1 Загальні теоретичні засади створення словника авторських лексичних новотворів Олекси Стефановича
3.2 Структура словникової статті
3.3 Складні випадки лексикографічного опису новотворів
3.4 Скорочення та умовні позначки, уживані у словнику
РОЗДІЛ 4. Словник авторських лексичних новотворів Олекси Стефановича (на матеріалі збірки «Зібрані твори»(1975))
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Сьогодні, як і у 90-их роках XX ст., коли тільки з’являлася цікавість до словотворчості, інтенсивність дослідження лексичних новотворів не зменшилася, а навпаки набуває все більшого і більшого розмаху. У сучасній українській літературній мові поглиблюється вивчення інноваційних процесів, які були зумовлені неабиякими змінами у суспільному житті. Потрібно сказати, що вплив політичної, економічної та особливо культурної сфери також відіграв важливу роль. Відповідно вивчаються шляхи і джерела оновлення лексичного складу мови, уточнюється класифікація лексичних новотворів.
Посилена увага приділяється дослідженню творчості письменників, чия творчість протягом тривалого часу була штучно вилучена з літературного процесу і, закономірно, не була об'єктом лінгвістичних студій, через що вивчення художньої мови XX ст. не можна було вважати повним і об'єктивним. Тут я б хотіла звернути увагу на письменників, які творили за межами України. До них належать Юрій Клен, Євген Маланюк, Олег Ольжич, Юрій Липа, Олена Теліга, Олекса Стефанович та інші. Це люди, які, знаходячись на чужині, думками були на рідній землі, на рідній Батьківщині і своїми творами показали свою приналежність та небайдужість до неї. Особливою увагою хочеться відзначити Олексу Стефановича, адже його твори чи не найкраще передають його переживання та тугу за Україною, а точніше за мальовничою Волинню, де навчався поет, де проходили його молоді літа.
Об'єктом наших наукових досліджень стали лексичні новотвори О. Стефановича, які збагатять неологічні словники української мови. Також визначається місце індивідуально-авторських новотворів серед інших типів неолексем національної мови, описуються особливості експресивних новотворів, розробляється лексикографічний аспект дослідження інновацій.
Отож, в останні десятиріччя у мовознавстві активно опрацьовуються проблеми індивідуально-авторського словотворення. Ще досі залишаються перспективними дослідження насамперед таких питань як вплив неологічної лексики на розвиток лексичної і словотвірної системи мови, виявлення характерних словотвірних тенденцій у національній мові певного хронологічного періоду, дослідження факторів, що впливають на появу індивідуально-авторських новотворів, функціонування авторських неологізмів у текстах різних стилів і жанрів, а також у художніх творах окремих авторів.
Для успішного розв'язання зазначених проблем необхідним є теоретичне узагальнення досліджень інноваційних процесів, що відбуваються в українській національній мові, а також аналіз результатів індивідуального словотворення як окремих письменників, так і груп авторів певних хронологічних періодів.
Актуальність дослідження авторських лексичних інновацій зумовлена важливою роллю кожного поета у розвитку літератури рідного краю та української літератури загалом, збагаченням поетичного словника мови новими оригінальними і високохудожніми оказіональними новотворами. Дослідження авторських неологізмів є важливою мовознавчою і літературознавчою проблемою, оскільки має вагоме значення під час опису творчості і стилю кожного письменника, для з'ясування головних тенденцій і перспектив поповнення лексичного складу мови. Олекса Стефанович – активний експериментатор галузі словотворення, тому без його новотворів неологічні дослідженя XX ст. не можна вважати повними.
Метою статті є аналіз семантичних та структурних особливостей авторських лексичних новотворів Олекси Стефановича.
Об’єктом дослідження є індивідуально-авторська лексична номінація в поезії Олекси Стефановича.
Матеріалом дослідження слугували близько 150 новотворів, засвідчених у поетичній збірці Олекси Стефановича «Зібрані твори» (1975р.), де вміщено поезії 1923-1965 років.
Дослідження АЛН є важливою мовознавчою й літературознавчою проблемою, оскільки має вагоме значення для аналізу творчості й ідіостилю кожного письменника, для з'ясування головних тенденцій і перспектив поповнення лексичного складу. Актуальність вивчення АЛН зумовлена важливою роллю кожного поета в розвитку літератури рідного краю та української літератури загалом, збагаченням поетичного словника мови новими оригінальними й високохудожніми номінаціями.
1. Авторські неологізми як мовна універсалія
1.1. Різновиди авторських лексичних утворень
Одним із найважливіших джерел розвитку словникового складу певної мови є номінативна діяльність її носіїв. Соціальні та політичні зміни у суспільстві, розвиток науки і техніки, духовної культури зумовлюють потребу у створенні нових слів. Активним поповненням українського поетичного словника оригінальними лексичними неологізмами характеризується, багате на різноманітні зрушення та події, бурхливе XX століття.
Поряд із терміном неологізм у працях, присвячених вивченню шляхів і способів поповнення лексикону, уживаються також такі, які до сьогодні не мають у мовознавстві єдиноприйнятого тлумачення. Серед них можна назвати такі: індивідуальний новотвір, оказіоналізм, індивідуально-авторський неологізм, потенційне слово, інновація, неолексема, новотвір, лексичний новотвір, оказіональне слово, неосемантизм, індивідуальне слово, неологізм контексту, слово-експромт, поетичний неологізм та ін..
В