+3 8(066) 185-39-18
f[38,с.10]. Наприклад, такі “новотвори” (на зразок сте, осте, елі і под.) зустрічаються в поезіях раннього М.Семенка. Використання таких фактично позбавлених змісту звукових комплексів зумовлювалося передусім прагненням автора змалювати звуковий образ міста, динаміку нового життя [31, с. 57]
2. Граматичні (морфологічні) оказіоналізми – це інновації, у котрих, “з погляду узусу, в конфлікті перебувають лексична семантика й граматична форма. Неможливе в системі мови виявляється можливим в авторському контексті завдяки творчому розвиткові лексичного значення слова” [35, с. 11]. Граматичні форми в поетичній мові, як зазначає І.О.Іонова, можуть набувати естетичної значущості, виразності. Найчастіше це пов'язано саме з порушенням “приписів” нормативної граматики. При цьому від свідомого використання можливостей формотворення з виразовою (зображувальною) метою необхідно відмежовувати звичайні граматичні помилки [40, с. 28]. У поезії XX століття засвідчено чимало випадків оказіонального вживання авторами граматичних форм узуальних слів. До них , зокрема, належать:
- індивідуальні форми ступенів порівняння прикметників, напр: Мій хрещатий барвінку! / Хто сказав, що ти - цвинтарна квітка. / Найнебесніші в тебе очі... (І.Драч);
- індивідуальні форми ступенів порівняння прислівників, напр.: Та в серці найчаїніше кигиче / Малюнок, де Шевченко - молодий... (М.Пшеничний);
- оказіональні плюральні форми іменних частин мови: На роздоріжжя зусібіч зійдусь, / Своїх себів [множина від займенника себе. – Г.В.] на раду поскликаю, / Лінивих свисну, спізних погукаю, / Усіх зберу – і цілий сам зберусь (І.Лучук);
- демінутивні оказіональні форми загальновживаних власних назв: Херсон зараз -маленька одеска... (М.Семенко);
- демінутивні оказіональні форми узуальних займенників: Коло тебенько я - дивись!; Піввітру пахло ще теплом, / Йогенька ж половина… (М.Вінграновський);
- оказіональні форми наказового способу дієслів, як-от: Диште вибухами./ Вкривайте світ потопом щастя (Джавег) та ін. [27, с. 58]
3. Лексичні оказіоналізми створюються переважно комбінацією різних узуальних основ та афіксів відповідно до словотвірної норми чи всупереч їй. За класифікацією польських дослідників, такі новації вважаються словотвірними, тобто такими, що утворюються на основі вже існуючих у мові слів за допомогою різних словотвірних засобів – афіксації, композиції основ, абревіації тощо [58, с. 137]. Лексичні (словотвірні) оказіоналізми, отже, - це індивідуально-авторські інновації, які створені за продуктивними (з порушенням законів словотвору), непродуктивними чи оказіональними моделями і які мають “непрозору”, більш складну структуру значення, до складу котрої входять оказіональні ядерні або оказіональні периферійні “сильновірогідні”, за термінологією Л. В. Бєляєвої, семи [5, с. 8]. У процесі утворення лексичних інновацій задіюються словотвірні механізми, що склалися в мові історично, при цьому використовуються вже наявні в мові морфеми, напр.: книгокняжжя (І.Драч), князенятко (В.Пахаренко), каменякінетика (Л.Ґавур), космочас (З. Бережан). Як слушно зауважує Л.В.Бєляєва, значення лексичного оказіоналізму прагне максимально віддалитися від основи. Лексичному (словотвірному) оказіоналізмові характерна максимальна (порівняно з потенційними словами) спеціалізація значення, не зумовлена значенням дериваційного кроку твірного слова, значенням словотвірного форманта [5, с. 8 - 9].
4.Семантичні неологізми. Термін “оказіональне значення” вперше використав Г.Пауль, називаючи так ті уявлення, які мовець пов'язує з певним словом у момент його промовляння [34, с. 439]. Оказіональні (випадкові) значення виникають та існують на основі узуальних (звичайних) традиційних значень слів. Це потенційні (можливі), однак реально відсутні в загальнонародній мові значення слів, оскільки вони не відтворюються як звичайний мовний матеріал. Оказіональні значення слів індивідуальні й своєрідні (суб'єктивні); вони є фактами мовлення, а не формами мови [75, с. 34].
Л. В. Бєляєва пропонує таку дефініцію розгляданих інновацій: семантичні неологізми - це узуальні слова, які в певному контексті набули нового (оказіонального) елементу значення, втратили один чи кілька компонентів значення, у складі структури значення яких відбулося перегрупування сем [5, с. 9]. До семантичних неологізмів фахівці зараховують також слова та окремі їх значення, утворені внаслідок процесу відродження - актуалізації, тобто повернення в активний ужиток після тривалого періоду “забуття” [34, с. 136]. Семантичні новотвори з'являються двома шляхами – у процесі внутрішньослівної семантичної деривації й у результаті, так би мовити, “позаслівної” деривації. Наявність / відсутність семантичної мотивованості, дохідності нового значення з історично попереднього визначає якісну відмінність цих шляхів появи семантичних інновацій [9, с. 71 -72].
Неологи розрізняють такі варіанти семантичних інновацій:
1) старі слова цілком змінюють своє значення, втрачаючи попереднє;
2) в семантичній структурі слова з'являється ще один лексико-семантичний варіант (ЛСВ) при одночасному збереженні всіх традиційних.
Щодо другого варіанту семантичних інновацій слід зауважити, що слово може набувати оказіонального значення не лише за рахунок трансформації предметно-понятійного змісту, а й у результаті зміни конотативного змісту: зміни емоційно-оцінних, експресивних, естетичних компонентів [35, с. 7-8].
“Оказіональне” – це значення, властиве слову індивідуального вжитку лише в деяких обраних контекстах», – зауважує В.С.Ващенко [7, с. 42]. Оказіональне значення, на думку дослідника, перебуває за межами загальновідомого та загальновживаного. Воно є результатом індивідуального добору мовця, зокрема майстра художнього слова, а також уживається лише у певних специфічних контекстах та з певною настановою, переважно художньо-виразовою. Деякі оказіональні значення фіксуються у лексикографічних працях (див. перелік відповідних ілюстрацій у зазначеній праці).
Власне ж семантичними неологізмами (перший із зазначених вище варіант інновацій) вважаються лексичні інновації, що утворюються без участі афіксальних морфем шляхом включення уже наявного в мові слова з певним значенням до нового