Макроекономіка як наука

Обов'язковість сплати податків. Податкова система не повинна залишати сумнівів у платника податків у неминучості платежу. Система штрафів і санкцій, суспільна думка в країні повинні бути такими, щоб несплата або несвоєчасна сплата податків були менш вигідними, ніж своєчасне і чесне виконання обов'язків перед податковими органами.

Оподаткування повинно мати одноразовий характер. Багаторазове оподаткування доходу або капіталу недопустиме.

Податкова система повинна бути гнучкою і легко адаптуватися до змін суспільно-політичних потреб.

Диференційованість в оподаткування різних сфер діяльності. Наприклад, не можна брати однакові податки з підприємств виробничої сфери і з закладів посередницької сфери, в яких практично немає основних фондів, а отже, і необхідності їх відтворення. Це дозволяє брати з них більший відсоток податків.

Пільговість для малозахищених підприємств, підприємств окремих видів діяльності, деяких інвестицій. Податкові пільги, як і податки встановлюються законодавчими актами (культурні заклади, благодійні організації, підприємства інвалідів або ветеранів війни, малі підприємства, що виготовляють товари народного споживання і т. д.).

Сучасні податкові системи будуються на основі прагматичних компромісів, які враховують елементи вигоди і жертвування. Елемент вигоди – різні люди повинні оподатковуватися пропорційно до тієї вигоди, яку вони можуть очікувати від держави. Елемент жертвування – податки попинні перерозподілятися в інтересах суспільства.

Розрізняють прямі та непрямі податки. Прямими податками обкладаються безпосередньо фізичні й юридичні особи, а також їх доходи, непрямими – ресурси, види діяльності, товари і послуги. У тих випадках, коли мова йде про прямі податки, сума податку вноситься безпосередньо платником податків в казну. При непрямому оподаткуванні сума податку входить у ціну реалізованого товару чи послуги.

Найбільш важливим різновидом прямих податків є прибутковий податок, який включає в себе податок на доходи фізичних осіб, а також податок на прибутки корпорацій. Виробничі об'єднання, підприємства, а також власники капітала сплачують податок на основі пред'явлених ними декларацій. Податкова декларація являє собою заяву платника податків про розміри його доходів. Податки з осіб найманої праці стягуються при виплаті їм і заробітної плати.

Важливе місце в системі оподаткування займає податок із корпорацій, який бере свій початок з періоду Першої світової війни. Податки стягуються з чистого прибутку акціонерних компаній, тобто валового прибутку за вирахуванням знижок (наприклад, прискореною амортизацією, знижок на виснаження надр, платежів у благодійні фонди і т. ін.). Обкладення податками прибутку корпорацій відбувається у більшості країн за пропорційними ставками.

До розряду прибуткових податків відносяться також майновий податок і податок на угоди з капіталом. У першому випадку податок стягується з вартості майна (земля, будівлі) і виплачується як фізичними, так і юридичними особами. Податок на угоди з капіталом стягується, головним чином, із доходів від фондових операцій, купівлі-продажу цінних паперів.

Крім прибуткових податків, важливу роль в одержавленні національного доходу відіграють непрямі податки, які являють собою надбавки до ціни відповідних товарів чи послуг. Платником цих податків стає в кінцевому рахунку споживач (покупець) цих товарів.

Непрямі податки існують сьогодні в трьох головних різновидах – акцизи, фіскальні монопольні податки, а також митні збори. Акцизи являють собою надбавку до ціни товарів або тарифа за послуги. В залежності від особливостей тієї чи іншої країни акцизами обкладаються найбільш різні види товарів масового споживання, а також послуги транспорту, зв'язку, комунального обслуговування і т. ін. У сучасних умовах все більш широке розповсюдження отримує різновидність акцизу, яка отримала назву податку на додану вартість (ПДВ). При цьому податком обкладається не уся виручка від реалізації даного товара, а тільки вартість, додана на даному етапі виробничої діяльності.

Фіскальний монопольний податок являє собою непрямий податок на ті товари, виробництво яких є монополією держави. В залежності від конкретної специфіки тієї чи іншої країни це можуть бути тютюнові вироби, спиртні напої, сіль і т. ін. Надхождення від фіскального монопольного податку йдуть, як правило, в державний бюджет, а в деяких країнах частково і в бюджети місцевих органів влади.

До числа непрямих податків відносяться також митні збори, які стягуються при перевезенні товарів через державний кордон. Найбільш важливу роль у сучасних умовах відіграють митні збори, які стягуються при імпорті іноземних товарів. Це важлива стаття при формуванні державного бюджету багатьох країн, в т. ч. і для України. За допомогою механізму митних зборів держава може досить ефективно обмежувати імпорт тих або інших товарів, захищаючи свій внутрішній ринок від іноземної конкуренції.

Податки виконують три важливі функції:

Забезпечення фінансування державних витрат (фіскальна функція).

Підтримання соціальної рівноваги шляхом зміни співвідношення між доходами окремих соціальних груп з метою згладжування нерівності між ними (соціальна функція).

Державне регулювання економіки (регулююча функція).

У всіх державах, при всіх суспільних формаціях податки у першу чергу виконують фіскальну функцію, тобто забезпечуть фінансування суспільних витрат, насамперед витрат держави.

Протягом останніх двох десятиріч помітний