Методичні рекомендації до виконання курсових робіт

Як правило, перші 2 завдання спрямовані на розв’язання теоретичних положень досліджуваної проблеми (розкриває предмет дослідження). Формулювання завдань може починатися словами розробити (обґрунтувати) теоретичні засади (вказується чого), з’ясувати статус певних категорій тощо, визначити поняття (називається об’єкт), обґрунтувати (принципи, підходи, методику тощо). Друге завдання може містити словосполучення виявити склад (моделі), визначити структуру, визначити (уточнити) межі поширення, окреслити сукупність тощо.

Третє завдання розкриває предмет дослідження і починається словами з’ясувати (значення, походження, причини, шляхи появи, особливості, природу, роль, місце, специфіку, особливості, фактори тощо), дослідити (характер, характеристики, фактори, властивості, походження, зв’язки, потенціал, засоби, механізми, функції, співвідношення, фактори, структуру), виявити (ознаки, причини, поширення, зв’язок, шляхи, засоби, специфіку, чинники, типи, фактори, характеристику, співвідношення, структуру), вивчити (можливості, специфіку, функціонування, потенціал), проаналізувати (структуру, характер, залежність, особливості, реалізацію), описати (функціонування, спосіб), визначити (обсяг, типи, моделі, структуру, потенціал, функції, засоби, систему, групи, спільне і відмінне, характеристики), встановити (взаємозв’язки, взаємодію, функції, мотиви, вплив, типи, ознаки, особливості, зв’язки, роль, критерії), здійснити (аналіз, опис), простежити (функціонування, особливості, залежність, засоби, розвиток, глибину, еволюцію, співвідношення), визначити (динаміку, можливості, процеси, межі, специфіку, місце, роль, належність), показати (зв’язок), описати (особливості, групи, засоби, механізми, значення, конструкції), зіставити (форми), розкрити (характер, статус, функції, особливості, зміст, вплив), розглянути (взаємодію, засоби), характеризувати (особливості, засоби, типи, специфіку), уточнити (хронологію, межі), з’ясувати (взаємодію) тощо.

Четверте завдання базуються на виконанні попередніх завдань, тому мають узагальнюючий характер: визначити (окреслити) місце й роль, виявити (встановити) тенденції розвитку, з’ясувати закономірності творення, розробити практичні рекомендації.

Постановка проблеми змушує дослідника сформулювати гіпотезу обраного дослідження.

Гіпотеза – це наукове передбачення положень, які будуть установлені в дослідженні й потребують доведень і захисту. Вона передбачає пошук чогось невідомого в науці й практиці. Гіпотеза є головним методологічним інструментом дослідження. В основі гіпотези можуть бути невідповідність між встановленими в науці положеннями, вимогами практики і накопиченим дослідницьким матеріалом (усвідомлення цього протиріччя і призводить до гіпотези).

Важливими етапом наукового дослідження є визначення методики дослідження, яка має бути адекватна меті й завданням і передбачати сукупність засобів і методів, які допоможуть досягнути мету і реалізувати завдання дослідження.

Методика дослідження, у вузькому розумінні, – це сукупність методів дослідження (з точки зору наукового підходу, методика – це сукупність прийомів, способів дослідження, порядок їх застосування і інтерпретації отриманих з їх допомогою результатів).

Методи дослідження є власне способами вивчення явищ соціальної дійсності, отримання наукової інформації про них з метою визначення закономірних зв’язків, відношень і побудови наукових теорій. Слід пам’ятати, що метод – це певний комплекс прийомів, який використовують на різних етапах дослідження – теоретичному, експериментальному, для розв’язання конкретного завдання, щоб визначити педагогічну дійсність, встановити істину, перевірити чи спростувати її.

Методи можуть бути теоретичними, емпіричними та математичними методами, що застосовуються для обробки даних. До перших зараховують аналіз наукової літератури з фаху, аналіз та узагальнення зібраної інформації; класифікацію, індукцію, дедукцію, побудову аналогій, моделювання, порівняння результатів дослідження.

До емпіричних методів дослідження відносять метод спостереження, бесіди, опитування, соціометричні методи, контент-аналіз, моделювання, метод теоретичного аналізу і синтезу, методи абстрагування і конкретизації, експерименти та ін.). Для якісного та кількісного аналізу отриманих даних дослідники використовують методи математичної обробки отриманих даних.

На заключному етапі дослідження, коли здійснюється узагальнення результатів дослідження і формулювання рекомендацій, використовують комбінацію методів теоретичного узагальнення результатів дослідження (висновки по роботі), різноманітні методи обробки інформації та прогнозування подальшого удосконалення процесів.

Наприклад, для розв’язання поставлених завдань застосовувались такі методи:

• аналіз наукової літератури вітчизняних та зарубіжних дослідників.....
• метод порівняльного аналізу.......,
• практичне вивчення.......,
• спостереження, анкетування, індивідуальні бесіди....,
• систематизація, порівняння, зіставлення здобутих фактів, узагальнення результатів дослідження.......

Зміст та підготовка розділів курсової роботи

В першій частині – теоретичній – дається аналіз наукової літератури, який включає:

а) історико-педагогічний аспект проблеми;

б) її філософське і психологічне обґрунтування з позиції з сучасної педагогічної науки; в) ведучі концепції сучасної педагогічної теорії з даної проблеми. У висновках чітко виділити опорні теоретичні положення, з яких виходити при розробці основних питань теми.

Огляд літератури з проблеми робиться на підставі аналізу кількох робіт – філософської, педагогічної та психологічної спрямованості вітчизняних і зарубіжних авторів. Він передбачає коротку характеристику того, що відомо про досліджувану проблему, в якому напрямку це питання розглядалось. Роботу з літературою необхідно розділити на етапи: аналіз літературних джерел власної бібліотеки, бібліотеки навчального закладу; попередній вибір по каталогах, реферативних оглядах, списках літератури; аналіз першоджерел, їх ксерокопіювання, конспектування; пошук в Інтернеті за ключовими словами, прізвищами авторів; запис необхідних цитат краще вести на окремих картках з вказівкою вихідних даних джерел і сторінок.

В другій частині – практичній (експериментальній) – описати педагогічний досвід роботи з даної проблеми школи (окремого учителя), використовуючи матеріали спостережень, бесід з учителями, дітьми, батьками або публікації в педагогічній періодиці. Особливо цінним є опис особистого педагогічного досвіду