Методика організації вправ при вивченні розділу "Проектування та виготовлення виробів з тонколистового металу і дроту" у 5 класі міської школи

 

Програмою по трудовому навчанню для кожного класу визначено об'єм знань і вмінь, якими повинні оволодіти учні.

Знання рахуються засвоєними, якщо вони закріплюються в свідомості учнів у вигляді понять, які він може застосувати на практиці. Технічні поняття мають ряд особливостей, які необхідно враховувати в процесі трудового навчання.

Основне місце на уроках праці займає практична діяльність учнів, яка спирається на трудові вміння. Формування їх починається з створення образу виконуваної дії. [11] Учень повинен чітко уявляти, що йому необхідно виконати і як. Таке уявлення створюється на основі пояснення і демонстрації трудових дій вчителя. Чим краще вчитель володіє трудовими діями та методикою навчання і чим глибше пізнає їх тонкощі тим більш повний образ дії він може створити у учнів.

Однак практика показує, що, якою б високою кваліфікацією не володів вчитель, у учнів на основі демонстрації і пояснення не може створюватись абсолютно вірний образ дії. Це пояснюється суб'єктивністю слухового і зорового сприйняття підлітків.

Не можна не враховувати і тих обставин, що демонстрація вчителем трудових прийомів не може бути ідеальною. Вона завжди містить певні похибки, які сприймаються учнями як приклад для копіювання. Тому образ дії, який формується у учнів, як правило, має неточності.

Крім цього, об'єктивно існує ще дві основні причини, які приводять до того, що між образом трудової дії і фактично виконанням трудових дій на перших порах, як правило, спостерігається невідповідність.

Отже створення образу дії являється необхідною, але не недостатньою умовою формування трудових вмінь.

Сформувавши образ трудової дії, потрібно переходити до вправ. Над усе, вправ навчальних, вони порівняно короткочасні і присвячуються оволодінню трудовими прийомами. В залежності від складності трудової дії вправа може охоплювати її цілком або частково. Наприклад: відкушування дроту-проста трудова дія. Тому вправа складається з виконання цієї дії цілком. Стругання деревини – дія значно складніша. Спочатку можна провести вправу на хватку інструменту, відпрацювання робочої пози, а потім на стругання.

Виконавши навчальні вправи, учні приступають до виготовлення виробів. При цьому вони фактично продовжують виконувати вправи в відпрацюванні трудових дій. До вимоги вірно виконувати трудові дії додаються вимоги, що стосуються виконання продукції певної точності і за відведений час. Висування останніх вимог сприяє росту цікавості учнів до трудових завдань, підвищення рівня їх трудової дисципліни.

На основі цього можна сказати, що на сучасному етапі розвитку виробництва, трудова підготовка учнів має здійснюватися в напрямку практичного засвоєння і вдосконалення вмінь та навичок. Перед вчителем ставляться вимоги для створення не лише образу якоїсь дії або операції в уяві учня, а й формування в них практичних вмінь виконання операцій обробки та виготовлення виробів, а цього можна досягти лише використовуючи метод вправ.

А. В. Луначарський, аналізуючи методичні засоби та прийоми, вважав, що “трудова школа повинна всіх навчити працювати. Значить, ми не тільки повинні турбуватись, щоб навчальні предмети сприймались через працю, треба дітей навчити самій праці”. [2]

Метою даної курсової роботи є дослідження організації методу вправ при вивченні розділу “Проектування та виготовлення виробів з тонколистового металу та дроту” у 5 класі міської школи, а також розробка своєї системи вправ та методики її застосування в трудовому навчанні школярів при вивченні даного розділу.

Об'єктом дослідження є вправи, які використовуються при вивченні розділу: Проектування та виготовлення виробів з тонколистового металу та дроту” в 5 класі.

Завдання курсової роботи полягають в:

з'ясуванні стану використання вправ в трудовому навчанні учнів 5-9 класів;

розкритті сутності методу вправ в трудовому навчанні;

аналізі програми по розділу “Проектування та виготовлення виробів з тонколистового металу та дроту” в 5 класі;

розробці методики організації вправ при вивченні даного розділу;

перевірці на практиці розробленої методики;

розробці наочності при використанні методу вправ в трудовому навчанні.

 

 

 

Усі робочі операції (стругання, різання, рубання, обпилювання, свердління та ін.) здійснюються за допомогою трудових дій. Способи виконання трудових дій вироблені суспільно-виробничою практикою і закріплені в знаряддях праці. Тому оволодіти тією або іншою трудовою дією-означає засвоїти спосіб поводження з тим інструментом, за допомогою якого вона виконується.

З аналізу основних систем трудового навчання видно, що це питання розв'язували по різному: предметна система зовсім не передбачає проведення вправ у виконанні трудових прийомів; система ЦІПа, навпаки, подрібнює трудові операції не лише на прийоми, а й на окремі рухи; інші системи займають проміжне місце.

Чим же слід керуватися? На це питання дають відповідь сучасні психофізіологічні дослідження.

Серед фізіологів праці була досить поширена думка, що кожний вид конкретної робочої діяльності можна розкласти на “елементи роботи”, які мають сталі, притаманні їм характеристики. З цього закономірно випливало уявлення, що будь-яку робочу операцію можна розглядати як просте механічне поєднання “елементів”.

Дослідження, проведені С. О. Косиловим, показали: при виробленій навичці підіймання вантажу з укладанням його на підставку можна помітити, що вже на початку руху вантажу вгору кисть займає відносно передпліччя