Методика організації вправ при вивченні розділу "Проектування та виготовлення виробів з тонколистового металу і дроту" у 5 класі міської школи

У цей період вони навчаються окремим рухам і прийомам виконання операції: триманню інструмента, робочій позі та темпу. При цьому важливо, щоб кожний новий елемент операції додавався до попередніх, а не заміняв їх. При повтореннях елементи операцій пов'язуються між собою і поступово стають єдиним ланцюгом рухів (операцією). Хоч як добре, докладно і чітко не пояснював учитель, як добре б не знав учень теорії про робочі рухи і прийоми, проте його перші спроби виконати роботу часто бувають невдалими. Учням можна пояснити й показати зовнішні характеристики трудової дії: траєкторію переміщення інструмента, стійку, хватку інструмента. Проте неможна задовільно пояснити або показати внутрішню картину дії: величину і характер робочих зусиль, швидкість і інерцію робочих органів, інструментів. Отже, вправи потрібні не лише як засіб закріплення матеріалу, а й як засіб сприйняття тієї частини інформації, яку не може дати інструктування. Тому треба уважно стежити за першими спробами учнів. Завдання вчителя полягає в тому, щоб не дати учням діяти випадково, а навчити їх стежити за своїми рухами і свідомо змінювати силу, темп, координацію рухів. Слід запобігати квапливості учнів, неуважності в зусиллях, до чого схильні учні 5-7класів.

Дослідження процесу трудового навчання показує, що для засвоєння трудових умінь учні в перший період навчання повинні уважно стежити за своїми рухами, тобто зосереджувати увагу на своїх робочих рухах, а не тільки на предметі, що виготовляється. Тому вивчення кожної нової операції доцільно починати з нетривалих вправ (5-15хв.) на заготовках із збільшеним припуском або на викидному матеріалі.

В трудовому навчанні виділяють такі види вправ:

Підготовчі вправи.

Підготовчі вправи мають на меті підвести школярів до сприйняття нових знань і способів їх застосування на практиці. Для цього в першу чергу актуалізуються знання і навички, отримані на попередніх уроках і які є опорою для засвоєння нових способів дії, оволодіння вміннями і навичками.

Опорні знання і практичні навички актуалізуються головним чином на основі виконання вправ, в зміст яких входять окремі елементи нових способів виконання дій. Підготовчі вправи носять як правило репродуктивний характер. Самостійність учнів при виконанні цих вправ мінімальна.

Процесу засвоєння нового матеріалу на основі розрізнення близьких по змісту понять і дій сприяють пізнавальні (ввідні) вправи. Вони застосовуються для створення проблемної ситуації, як способу мотивації навчання, підготовки учнів для самостійного пошуку нових способів виконання дій, підведення учнів до розуміння опорного теоретичного матеріалу.

Пробні і тренувальні вправи.

Пробні вправи – це самі перші завдання на застосування тільки що отриманих знань. Їх використовують тоді, коли новий матеріал ще не добре засвоєний і учні допускають помилки в його застосуванні.

Спостереження показують, що помилки в процесі засвоєння вмінь і навичок виникають на етапі першого застосування знань – під час виконання пробних вправ, і якщо помилки виправити на протязі 30 секунд, то вони не закріплюються в пам’яті. Оскільки після вивчення теорії учні ще відчувають невпевненість в застосуванні знань, пробні вправи обов’язково виконують під безпосереднім керівництвом і контролем вчителя. Виконання пробних вправ учні супроводжують словесним поясненням своїх дій.

Пробні вправи можна застосовувати при вивченні різних навчальних предметів, де передбачається формування в учнів вмінь та навичок. Зміст вправ може бути різним, але загальним для них буде співставлення слова і дії в одному акті застосування знань. В залежності від місця пояснення і дії в процесі застосування знань виділяються три види пояснення використовуваних прийомів і дій:

1. Попередній. Виконання пробних вправ характеризується тим, що учні спочатку пояснюють, як слід виконувати дії, обгрунтовують свої міркування правилами, знанням теорії, а потім виконують вправи.

2. Біжучий. Виконуючи пробні вправи, учні одночасно пояснюють відповідне правило (коментуючі вправи). Цей прийом використовували липецькі вчителі.

3. Наступний. Виконання завдання попереджає пояснення дії.

Тренувальні вправи направлені на засвоєння учнями навичок в стандартних (постійних) умовах. Від пробних вони відрізняються більшим степенем самостійності та ініціативи учнів в їх виконанні, а також більшим переліком завдань, складність виконання яких поступово зростає.

По степені пізнавальної і виконавчої самостійності учнів тренувальні вправи бувають трьох видів.

1. Вправи по зразку – це завдання з повною основою дії: учні знають, як виконати завдання і які результати вони повинні отримати. Ці вправи нескладні по змісту і виконанню. Учні успішно можуть їх виконувати по заданим алгоритмам.

2. Вправи по інструкції – виконуються по вказівкам про порядок виконання дій, самостійних робіт, застосування окремих операцій і їх послідовності. Інструкція може бути письмовою або усною. Вправи по інструкції, як і вправи по зразку, носять відтворюючий характер, але відрізняються більшим степенем самостійності учнів і більш складними по змісту завданнями.

Під час виконання роботи вчитель спостерігає за учнями, контролює їх дії, допомагає. Самостійність учнів при виконанні тренувальних вправ по зразку та інструкції не виходить за рамки точного копіювання зразка або виконання передбачених інструкцією прийомів і їх послідовності.

3. Вправи по завданню – більш самостійні, до них відносять завдання, які потребують самостійного виконання без яких-небудь вказівок вчителя. Вправи по завданню поступово переходять в творчі вправи.

Творчі і контрольні вправи.

Творчі вправи по змісту