Методика проведення занять ознайомлення з українським одягом у старшій групі дошкільного навчального закладу

Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. К., 1991.

Кара-Васильєва Т., Ніколаєва Т. Традиції і сучасність. // Радянська жінка № 15, – 1982.

Лазко Т. Українське народознавство. – Київ //Зодіак – ЕКО, 1995. – С. 334-336.

Лещенко М. П. Особливості використання українського

декоративно-прикладного мистецтва у педагогічному процесі. // Проблеми

сільських навчально-виховних закладів. Полтава, 1994. С. 79-80.

Матейко К. І. Головні убори українських селян до початку XX століття. // Там же 1973 № 3.

Матейко К. І. Український народний одяг. К., 1977.

Ніколаєва Т. Історія українського костюма. – Київ //Либідь. 1996. – С. 5-13.

Ніколаєва Т. О. Історія українського костюма. К., 1996.

Русова С. Ф. Нові методи дошкільного виховання. – Прага, 1927. – С. 7, с. 7

Стамеров К. Нариси з історії костюмів. – Київ //Мистецтво, 2007. – С. 168-170.

Сумщина в історії України – Суми //Мак Ден, 2005. – С. 184-185, С. 260-261.

Стельмахович М. Г. Українська народна педагогіка: Навч. – метод.

посіб. для вузів. К., 1997.

Ушинський К. Д. Теоретичні проблеми виховання і освіти //Вибр. Пед. Твори: В 2 т. – Т. 1. – С. 10

Ушинський К. Д. Проблеми розвитку народної освіти// Вибр. Пед твори: В 2 т. – С. 101

Українське народознавство: Навч. ігосібник / За ред. С. П. Павлюка, Г. Й. Горинь, Р. Ф. Кирчі- ва. – Львів: Фенікс 1994. – 608 с. геВИ, с. 518-519

Українське народознавство / За ред. д-ра іст. наук С. П. Павлюка,

канд. іст. наук Г. Й. Горинь, д-ра філол. наук Р. Ф. Кирчіва. Львів, 1997.

Черниш П. Вплив народної педагогіки на формування громадянина

України // Рідна школа. 1996. № 10. С. 37-41.

 

 

ВИШИВАНКА

Мама вишила мені

Квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні:

- На, вдягай, синочку!

В нитці – сонце золоте,

Пелюстки багряні,

Ласка мамина цвіте

В тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,

Швидко одягнуся,

Підійду і обійму

Я свою матусю. (В. Крищенка)

 

УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОК

Є віночок у Катрусі, Синя стрічка – то вода,

Різні квіти в нім цвітуть: Що все напуває.

Мак з ромашкою й барвінком, Небо ясне та безхмарне,

Й незабудки там живуть. Що над нами сяє.

 

Знизу майорять стрічки А ще в вінку зустрілися

З веселки промінчики, Червона стрічка з білою,

Їх купив старий дідусь Назавжди подружилися

Для своєї внученьки. Як білий цвіт з калиною.

 

Кожна стрічечка в вінку Зелена стрічка – молодість,

Свою долю має, Здоров’я, сила, мужність.

Довжиною з дівочу косу Рожева – то достаток в дім,

І ось що означає: Та щедрість і душевність в нім.

 

Жовта – то колосся й хліб, Український це вінок -

Ніби сонце сяє. Кращого немає.

А коричнева – земля, Україночка мала

Де ми проживаєм. Його полюбляє. (В. Дівніч)

ШАРОВАРИ

Сховав козак у свої шаровари: Велику ложку

Кусень сала, Щоб їсти потрошку,

Торбу з пшоном, Ще й ковбаси

Діжу з вином, Кілець зо три,

П’ять гарбузів Люльку-Бурульку,

Сто кавунів, Тютюнець,

Два вози разом з волами, Гребінець…!

(Один з сіллю, От який молодець!

Другий з огірками)

(О. Виженко)

 

 

Конспект заняття для старшої групи з ознайомлення з українським одягом.

Тема: «Український національний одяг. Віночок»

Мета: Закріпити знання дітей про роль українського віночка в убранні дитини, значення квітів (барвінок, незабудка, чорнобривець, безсмертник, ромашка), кольорів стрічок. Ознайомити, що означає квітка маку у віночку та розташування стрічок у вінку. Закріпити знання про різницю між кількісним і порядковим рахунком, закріпити елементи українського народного танцю, вміння рухатись ритмічно, співвідносити рухи з характером музики. Розвивати зв'язне мовлення, логічне мислення. Виховувати інтерес до народних оберегів.

Обладнання: шапочки-наголовники квітів для кожної дитини (ромашка, барвінок, безсмертник, волошка, мак, незабудка), вінок, паперові стрічки (коричневі, жовті, зелені, сині, блакитні, оранжеві, малинові, рожеві), дидактична гра «Збери віночок», магнітофонний запис українських народних мелодій, фланелеграф.

Хід заняття

Ой заходьте, діти-квітки, Будемо гостей стрічати та віночки сплітати, А віночки сплетемо – хороводом підемо. {Лине українська народна музика. Заходять діти. Ідуть за вихователем, змійкою, «плетуть вінок». По закінченню музики діти сідають на стільчики).

- Сплели віночок без стрічок. Колись його обов'язково носили всі українські дівчатка, починаючи з 3 років. Перший віночок дитині плела мама. У народі кажуть: «Віночок вити – життя любити». Віночок – не просто краса, а й оберіг, знахар душі та лікар. Бо в ньому є така чаклунська сила, яка біль знімає, волосся береже.

- А знаєте, в чому ця сила? (В квітах).

- Які квіти у нашому