що вона нам пише. “Добрий день, люба малеча! Пише вам бабуся Мелана з дале-кого українського села Новоукраїнка. Я знаю, що ви дуже гарні діти і надсилаю вам свою скриню з українським одягом. Ви розгляньте його і скажіть, як він називається, коли його одягають, хто його одягає? А ще я вам надсилаю декілька загадок про одяг, відгадайте їх. А може, ви і самі знаєтє загадки про одяг, то загадайте їх один одному. Допобачення, мої любі. Ваша бабуся Мелана. Діти розглядають одяг, розповідають про нього.
Пошук
Методика проведення занять ознайомлення з українським одягом у старшій групі дошкільного навчального закладу
Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
47
Мова:
Українська
Аналізуючи виконання дітьми цього завдання ми помітили, що більшість дітей не проявляло стійкого інтересу до предметів українського костюму та їх призначення. Дошкільники швидко відволікалися, заважали розглядати іншим дітям, починали бавитися. Частина дітей за допомогою допоміжних запитань змогли дещо розповісти. Але розповіді дітей були бідними, дошкільники не правильно називають деталі українського одягу, користуються сучасними словами для називання українського посуду, мало знають про призначення окремих предметів посуду у світлиці. Отже, загальні знання дітей не виявилися високими.
Узагальнені дані спостереження за використанням дітьми старшого дошкільного віку завдання 3 представлені у таблиці 2. 5.
Таблиця 2.5
Знання, ціннісні орієнтації та емоційні прояви у дітей старшого дошкільного віку на констатуючому етапі експерименту
Рівні Діти
Високий 3 дитини (15%)
Достатній4 дитина (20%)
Середній7 дітей (35%)
Низький6 дітей (30%)
Таким чином, було проведено виявлення рівня сформованості уявлень дітей старшого дошкільного віку про український національний одяг на констатуючому етапі експерименту.
Як свідчить аналіз отриманих даних дошкільники мають обмежений запас знань про національний костюм українців. Як правило, діти мають обмежений запас знань про особливості елементів українського одягу. Дошкільникам важко розповісти про одяг. Також дітям важко зорієнтуватися у назвах предметів, розміщених в українській світлиці. Зовсім не називають діти українського народного одягу. Знають тільки про віночок та шаровари і сорочку.
Звичайно, що така ситуація в групі дітей потребувала серйозної роботи з боку вихователя, планування заходів, спрямованих на ознайомлення дошкільників з національним вбранням.
Шляхом обліку середнього арифметичного отримаємо загальні дані про уявлення старших дошкільників про одяг. Отримані дані представлено в таблиці 2. 6.
Таблиця 2.6
Рівні сформованості знань дітей старшого дошкільного віку про рідний край на констатуючому етапі експерименту
РівніДіти
Високий рівень2 дитини (10%)
Достатній рівень 4 дитина (20%)
Середній рівень 8 дітей (40%)
Низький рівень6 дітей (30%)
Отримані дані будуть базовими для створення програми формуючого експерименту хід якого буде представлено у наступному підрозділі дослідження.
2.2 Методика проведення занять з ознайомлення з українським одягом у старшій групі ДНЗ
Заняття з ознайомлення дітей з народними іграшками, національним одягом, посудом, їжею, інтер'єром української хати краще проводити у спеціально обладнаній кімнаті – «Музей українського села». Обладнання цієї кімнаті обов'язково враховує специфіку регіону України. У кімнаті велика українська піч, оздоблена декоративним українським розписом. На печі – глиняні глечики, горщики. Вище – гарбузи. Поруч « мисник з національним посудом: макітри, миски, полумиски, кухлі, барильця, куманці і т. ін. На стінах – килими, рушники. На підлозі та лавах – домоткані килими. На старовинному ліжку – ліжники, вишиті подушки. Тут є бабусина скриня, прядка й мотовило, національний одяг, дитячі народні іграшки.
Дітям старшого дошкільного віку можна показати альбом українського одягу, ознайомити їх з регіональним одягом. Можна влаштувати виставки одягу у залі чи в музеї дошкільного закладу.
На думку Ушинського завдання вихователя організовувати також активну пізнавальну діяльність дітей, адже дитина потребує діяльності і стомлюється не від цієї діяльності, а від її одноманітності: «змусьте дитину сидіти, і вона дуже швидко втомиться; лежати – те саме; йти вона довго не зможе, не може довго ні говорити, ні співати…і найменше довго думати» [16, с. 101] А в діяльності дитина живе, пізнає, розвивається.
Засвоїти народознавчі знання дітям допоможуть «мандрівки» до українського села, краєзнавчого музею, вишивання рушників, ляльчиного одягу, серветок, виготовлення витинанок тощо. [2, с. 21-22]З метою формування у дітей знань про рідний край нами було підготовлено і проведено заняття з ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з українським одягом. Необхідною передумовою роботи була необхідність створення відповідної матеріальної та навчальної бази (добір та розробка ігор, конспектів занять, обладнання світлиці тощо). На підготовчому етапі роботи з дошкільниками основним завданням було підвищення інтересу дітей до українського національного костюма, його елементів та особливостей.
Нами комплексно використовувалися різноманітні форми роботи, методи та прийоми ознайомлення дітей з українським одягом, спрямовані на розвиток різнобічного інтересу дітей до знань про рідний край. Враховуючи те, що у дітей був переважно низький та середній рівень знань про національний одяг, працювали з усіма дошкільниками одночасно. Для більш успішних дітей планували складніші завдання.
Розпочинали роботу з дітьми із бесід про український одяг, його особливості. У бесідах ми стимулювали пізнавальну активність дітей, виховували у них прагнення до отримання нової, цікавої інформації. Запитання до дітей ставились так, щоб вони викликали інтерес до спілкування. Такі бесіди супроводжувались демонстраційним матеріалом (фотографії, твори декоративно-прикладного мистецтва, діафільми тощо). Дітям пропонувалось