Методика проведення занять ознайомлення з українським одягом у старшій групі дошкільного навчального закладу

Також на цьому етапі ми зацікавлювали дітей до вивчення національного вбрання за допомогою легенд. Наприклад, під час заняття ми використали легенду промак, який є елементом українського віночка. (див. додаток 2)

Також ми проводили заняття на такі теми: „Ой, хустино, хустиночко, мережана, шита... ”, «Чудодійна сорочка» та інші. Також використовували дидактичні ігри.

Наступним кроком у проведенні формуючої роботи з дошкільниками було їх ознайомлення із бабусиною світлицею. Ми організували екскурсію до «бабусиної світлиці».

Таким чином, проводячи формування у дітей знань про національний одягнами використовувався комплекс впливів народознавчого змісту:

• образотворче мистецтво (вишиванка, писанка, ткацтво, різьба по дереву, елементи оздоблення національного одягу) ;

• музичне мистецтво (народна пісня, хоровод, гра, танець) ;

• художнє слово (вірші, пісні, заклички, примовки) ;

• усна народна творчість (приказки, прислів’я, загадки, прикмети, легенди, повір’я, бувальщини).

Про ефективність проведеної формуючої роботи з дітьми старшого дошкільного віку будемо судити з даних контрольного експерименту. Його хід та аналіз результатів обстеження дітей представлено у наступному підрозділі дослідження.

 

 

З метою виявлення динаміки знань дітей про національний одяг нами було проведено контрольне обстеження дітей. Подібно до констатуючого обстеження, проводились спостереження, ігри, бесіди, які дозволили виявити знання дітей проукраїнський національний одяг. Завдання були подібними до завдань констатувального експерименту. Розглянемо хід контрольного етапу експерименту.

Перший проведений дослід показав, що в деяких дітей показники значно покращилися порівняно з тими, що були на початку дослідження. Діти змогли вже не тільки назвати елементи одягу, що вони обрали, а й розповісти про них.

 

Таблиця 2.7

Рівні засвоєння дітьми назв українського національного одягу (жіночого, чоловічого, прикрас) та їх призначення. 

Рівні Діти

Високий 2 дитини (10%) 

Достатній4 дитини (20%) 

Середній10 дітей (50%) 

Низький4 дитини (20%) 

 

Після проведення нами другого досліду, аналіз отриманих даних показав, що діти добре обізнані щодо характерних особливостей українського одягу і досить успішно відокремлюють елементи українського одягу від одягу Молдови та Росії. Результати виконання завдання були кращими ніж при констатувальному етапі.

 

Таблиця 2.8

Рівні засвоєння дітьми назв компонентів українського національного костюма на контрольному етапі експерименту

Рівні Діти

Високий 2 дитини (10%) 

Достатній5 дітей (25%) 

Середній9 дітей (45%) 

Низький4 дитини (20%) 

 

Аналізуючи виконання дітьми третього завдання ми помітили, що більшість дітей проявляє стійкий інтерес до предметів українського вбрання та їх призначення. Дошкільники знають назви та призначення українського одягу, розповідають про український народнийкостюм, загадують загадки про віночок, сорочку, прикраси та ін. Беруть активну участь у бесіді.

Узагальнені дані спостереження за виконанням дітьми старшого дошкільного віку завдання 3 представлені у таблиці.

 

Таблиця 2.9

Знання, ціннісні орієнтації та емоційні прояви у дітей старшого дошкільного віку на контрольному етапі експерименту

Рівні Діти

Високий 2 дітей (20%) 

Достатній4 дітей (10%) 

Середній10 дітей (50%) 

Низький4 дитини (20%) 

 

Таким чином, було проведено виявлення рівня сформованості уявлень дітей старшого дошкільного віку про рідний край на контрольному етапі експерименту.

Шляхом обліку середнього арифметичного отримаємо загальні дані про уявлення старших дошкільників про рідний край. Отримані дані представлено в таблиці.

 

Таблиця 2.10

Рівні сформованості знань дітей старшого дошкільного віку про рідний край на контрольному етапі експерименту

Рівні Діти

Високий 2 дітей (20%) 

Достатній4 дітей (20%) 

Середній10 дітей (45%) 

Низький4 дітей (20%) 

 

Отримані дані дають змогу представити динаміку сформованості знань старших дошкільників про український національний одяг.

 

Рис. 1 Динаміка рівнів знань про український одяг дітей старшого дошкільного віку.

 

Дані діаграми дозволяють зробити висновок про правильність висунутої гіпотези дослідження, про те, що ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з національним одягом буде ефективним за умови:

• емоційно-виразного спілкування вихователя з дітьми, яке допомагає викликати інтерес, глибше осмислити матеріал, сформувати громадянські почуття;

• систематичного, послідовного стимулювання і підтримання дитячої допитливості та уміння спостерігати за допомогою широкого спектра методів, прийомів, засобів та форм організації дітей;

• організації відповідного середовища і залучення до роботи вихователя з ознайомлення дітей з українським вбранням батьків та інших дорослих.

 

 

За результатами проведеного нами дослідження, ми можемо зробити висновок про те, що за умови правильної організації навчально-виховної роботи, правильного підбору народознавчого матеріалу (за краєзнавчим принципом), використання відповідних віку дітей методів і прийомів роботи, діти матимуть достатній рівень сформованості знань про український національний одяг.

Важливу роль у формуванні цієї обізнаності відіграє вихователь, який повинен вміти планувати свою діяльність, створювати відповідну матеріальну та навчальну бази (добір та розробка ігор, конспектів занять, обладнання світлиці тощо) для реалізації дидактичних цілей і завдань