Методика проведення занять ознайомлення з українським одягом у старшій групі дошкільного навчального закладу

Знає назви одягу, призначення і назви елементів українського костюму, охоче розповідають про національний одяг українців. 

НизькийДіти не можуть розкрити значення поняття «національний одяг», потребують постійної допомоги дорослого, навідних запитань, прикладів, пояснення. Дошкільники не знають особливостей українського одягу, назв елементів костюму. Під час організації їх діяльності дорослим не виділяють етнічного походження одягу, взуття, прикрас тощо. Із зацікавленням слідкують за дорослим. Участь в діяльності приймають лише на його запрошення. Не сміливі, не виявляють ініціативу. Потребують підказок з боку дорослого, щоб розкрити зв’язки між окремими подіями життя та українськими народними звичаями, традиціями тощо. Мають труднощі у розрізненні елементів одягу (чоловічий або жіночий, святковий чи буденний). 

 

Розглянемо хід діагностування.

Завдання №1

Тема: Український національний одяг.

Методика: «Добери потрібні речі».

Мета: з’ясувати рівень засвоєння дітьми назв українського національного одягу (жіночого, чоловічого, прикрас).

Перед дитиною було розкладено картинки:

10 картинок із зображенням жіночого одягу: спідниця, сорочка-вишиванка, плахта, запаска, сап’янці, корсетка, свита, сукня, фартух, кожух;

10 картинок із зображенням чоловічого одягу: жупан, сердак, корзно, штани, шаровари, сорочка-вишиванка, пасок, жилет, черес;

головні убори жіночі: вінок, очіпок, хустка, намітка, півка, артиця, шапочка з напуском, шапочка-карабуля, плат, шапочка-кораблик;

головні убори чоловічи: кучма, бриль, крисень, капелюх, картуз, ковтак-мурмолка, плетений капелюх, шапка-клепань, шапка-клесаня, капелюшок-кресаня;

жіночі прикраси: намисто, коралі, лискавки, уплітка, склянка, чердан, тобівка, серпанок, стрічка, дукачі.

Дітям по черзі пропонувалося завдання: «Добери 10 картинок із зображенням жіночого одягу (потім чоловічого, прикрас і т. ін.) « Всього 50 картинок. Дії та відповіді дітей було записано нами до протоколу.

 

Таблиця 2.2

Протокол досліду

Ім’я та прізвищеКількість відібраних картинокПравильноНеправильно

КвРівень

відібраноназвановідібраноназвано

1. Саміцька Діана45302515200, 6Низький

2. Танцуріна Ліза50403510150, 8Середній

3. Тищук Олексій4839309180, 8Середній

4. Хмельов Олександр42282614160, 6Низький

5. Манцевич Ганна5044406100, 9Достатній

6. Задорож-няя Анаста-сія46332513210, 7Низький

7. Ткаченко Дмитро504945161, 0Високий

8. Коваленко Максим5045407100, 9Високий

9. Орлова Євгекнія47363511120, 7Середній

10. Гордеєв Володимир45252420210, 5Низький

11. Васильєв Олексій474240570, 9Достатній

12. Балоглан Наталя46342812180, 7Середній

13. Агафонов Костянтин49373012190, 7Середній

14. Мороз Діана40221018300, 5Низький

15. Павлова Крістіна48353013180, 7Середній

16. Поліщук Дмитро50372813220, 7Середній

17. Тетеріна Ліза5041359210, 8Середній

18. Чупріков Олександр4839309180, 8Середній

19. Янборісова Яна4943386110, 8Достатній

20. Казарян Мігран5045325180, 9Достатній

 

Статистичне обчислення проводили за формулою

Кв =  , де Кв – коефіцієнт впізнавання; а – кількість правильно відібраних картинок; n- загальна кількість відібраних картинок.

Задовільне значення Кв лише вище 0, 7.

Показники: нижче 0, 7 – низький, 0, 7-0, 8 – середній, 0, 8-0, 9 – достатній, 0, 9-1, 0 – високий.

Проведений дослід показав, що із 20-ти дітей – двоє мають високий рівень (Ткаченко Дмитро, Коваленко Максим) ; четверо (Манцевич Ганна, Васильєв Олексій, Янборісова Яна, Казарян Мігран) мають достатній рівень; дев’ятеро мають середній рівень (Тищук Олексій, Танцуріна Ліза, Орлова Євгенія та ін.) і п’ятеро (Саміцька Діана, Задорожняя Настя, Хмельов Олесандр, Гордеєв Володимир, Мороз Діана) мають низький рівень сформованості знань про український одяг.

 

Таблиця 2.3

Рівні сформованості знань дітей старшого дошкільного віку про назви українського одягу на констатуючому етапі експерименту

Рівні Діти

Високий 2 дітей (10%) 

Достатній4 дитини (20%) 

Середній9 дітей (45%) 

Низький5 дітей (25%) 

 

Завдання №2

Методика: «Одягни дітей в український національний костюм».

Мета: з’ясувати засвоєння дітьми назв компонентів українського національного костюма.

Матеріал: зображені на картинках український, молдавський та російський національні костюми: хлопчик та дівчинка (вирізані з картону).

Хід досліду

Дитині пропонувалося одягнути хлопчика й дівчинку в національний український костюм. Для цього дитині спочатку необхідно було дібрати всі його компоненти.

Дані заносилися до протоколу, подібного тому, що ми навели вище

Результати виконання обчислювались нами за формулою:

К =  , де К – коефіцієнт впізнавання елементів українського костюма; m- кількість правильно відібраних предметів; n- усі компоненти костюма.

Показники нижче 0, 7 – низький, 0, 7-0, 8 – середній, 0, 8-0, 9 – достатній, 0, 9-1, 0 – високий.

 

Таблиця 2.4

Рівні сформованості знань дітей старшого дошкільного віку про назви українського одягу та його призначення на констатуючому етапі експерименту. 

Рівні Діти

Високий 2 дітей (10%) 

Достатній4 дитини (20%) 

Середній8 дітей (40%) 

Низький6 дітей (30%) 

 

Завдання №3

Методика «Бабусина скриня»

Мета: запам’ятовування назв українського одягу та розповідь про нього.

Матеріал: іграшкова скринька, одяг: сукня, спідниця, пасок, вінок, хустка, вишиванка, намисто, чоботи, кожух, шаровари, пояс, шапка-бирка.

Вихователька привертає увагу дітей до чарівної скрині. Звідкілля во-на? Хто ж це нам її прислав? (Діти з вихователькою відкривають скри-ню. Дитина дістає із скрині лист. Вихователька читає лист.).

Ой, діти, це лист і скриня від бабусі Мелани. Послухайте,