Міжнародний захист прав жінок

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

 

«Міжнародний захист прав жінок»

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Право жінок у світлі міжнародних стандартів прав людини

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ ІІ. Міжнародно-правові акти у галузі захисту прав жінок

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ ІІІ. Інституційні механізми захисту прав жінок

3. 1. Жіночі конференції ООН і забезпечення прав жінок

3. 2. Правові механізми захисту прав жінок

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

 

 

Актуальність теми дослідження. Проблема захисту прав жінок вже понад століття не втрачає своєї актуальності. Незважаючи на те, що людство вже перетнуло рубіж XXI століття світова спільнота й досі визнає недосконалість механізму забезпечення рівності прав жінок та чоловіків в усіх сферах суспільного життя. Права жінок займають особливе місце у контексті прав людини. Хоча вони і є їх невід’ємною частиною, права жінки все ж повною мірою не реалізуються в жодній державі. Незважаючи на те, що рівноправність чоловіків і жінок та ліквідацію дискримінації за ознакою статі було закріплено у низці міжнародних актів, таких як: Статут Організації Об’єднаних Націй 1945 року, Загальна декларація прав людини 1948 року, Конвенція Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 року, Конвенція про політичні права жінок 1952 року, Конвенція про громадянство заміжньої жінки 1957 року, Конвенція про рівність в оплаті чоловічої і жіночої робочої сили за рівноцінну працю 1951 року, Конвенція щодо дискримінації в галузі найму та роботи 1958 року, Конвенція про охорону мате­ринства 1952 року, Конвенція про згоду на взяття шлюбу, мінімальний шлюбний вік і реєстрацію шлюбів 1962 року та ряд інших міжнародних актів, жінки в усьому світі стикаються з проявами дискримінації різного ступеня та досі потребують захисту своїх прав. У зв’язку з численними фактами порушення прав жінок, включаючи недотримання міжнародно-правового принципу рівноправності чоловіків та жінок, а саме недотримання права жінок на участь у здійсненні міжнародної і внутрішньодержавної політики, недостатній захист жінок від насильства, міжнародна торгівля жінками, нерівність між чоловіками і жінками у сфері праці, ця проблема набуває особливої актуальності.

Ступінь наукової розробки. Захисту прав жінок присвятили свої праці такі зарубіжні учені-правознавці, як: X. Чарльсворт, В. Брайтон, Е. Бредні, М. Дженіс, Д. Кроуфорд, X. Крюгер, Ф. Лич. Особливе місце посідають праці канадської дослідниці Р. Кук, яка виділяє міжнародне право жінок в окрему галузь, обґрунтовуючи це тим, що права жінок не укладаються в традиційне розуміння прав людини і тому не можуть бути забезпечені в рамках існуючої доктрини міжнародного захисту прав людини. Серед російських дослідників проблем прав жінок можна назвати імена О. Коршунової, Г. Дмитрієвої, Р. Смірнової, Л. Завадської, С. Поленіної, А. Чеботарьової, О. Лукашової. Проблемам забезпечення і міжнародного захисту прав жінок присвячені роботи українських вчених О. Дашковської, Т. Мельничука, М. Баймуратова, О. Болотської, Т. Заворотченко, В. Іваненко, Н. Оніщенко, Л. Пастухової, Н. Плахотнюка, Ж. Пустовіт, О. Руднєвої, А. Федорової, К. Левченко, А. Слатвицької, К. Чижмарь, Г. Христової та ін. Проте значне порушення прав жінок у суспільстві говорить про недостатнє вивчення цієї проблеми на науковому та політичному рівнях.

Мета курсової роботи дослідити проблему міжнародного захисту прав жінок. Відповідно до поставленої мети є необхідним вирішення таких завдань:

• дослідити право жінок у світлі міжнародних стандартів прав людини;
• проаналізувати міжнародно-правові акти у галузі захисту прав жінок;
• розглянути інституційні механізми захисту прав жінок.

Об’єктом дослідження є сфера суспільних відносин, які виникають в процесі захисту прав жінок.

Предметом дослідження є міжнародно-правові акти, міжнародні договори, Конвенції та інші документи, що стосуються захисту прав жінок.

Методи дослідження. У дослідженні застосовувалася система принципів, прийомів та підходів, яка заснована на філософських, загальнонаукових та спеціально-наукових методах. Історико-правовий метод як один з основних методів такого роду досліджень (разом з діалектичним методом) посприяв показу виникнення, формування та розвитку процесів і подій, які вплинули на становлення прав жінок як рівноправних членів суспільства. Формально-догматичний метод став у нагоді при аналізі нормативних приписів щодо жінок, вміщених в міжнародних і вітчизняних нормативно-правових актах. Метод системно-структурного підходу дозволив виявити і узагальнено представити систему складних механізмів забезпечення прав жінок у світі. Порівняльно-правовий метод застосовувався при розгляді міжнародно-правових гарантій захисту прав жінок.

Структура курсової роботи. Відповідно до мети, предмета та логіки дослідження курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури (32 джерела). Загальний обсяг роботи складає 49 сторінок.

 

Міжнародне співробітництво із захисту прав людини здійснило вирішальний вплив на становлення та розвиток інституту міжнародного захисту прав жінок. Фундаментальним принципом цього інституту є рівноправність чоловіка та жінки в усіх сферах суспільного життя. Міжнародно-правовим актом, що узагальнює всі надбання у цій галузі, є Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.

Розробка та підйом на рівень міжнародних стандартів концепції прав людини є одним з найважливіших досягнень цивілізації. Не буде перебільшенням ствердити, що в цьому питанні міжнародне та внутрішнє державне право збагатили одне одного. Національне право низки держав,