Моральне виховання молодших школярів

Результати констатуючого етапу дослідно-експериментальної роботи показали, що переважна більшість молодших школярів за узагальненням даних діагности належить до середнього рівня сформованності морально-духовних цінностей (64, 0%). На високому рівні досліджуваної якості перебувало 14, 0% молодших школярів, а на низькому – 22, 0%. Дивитися (Таблиця 1) :

 

 

Як засвідчують дані таблиці 1, вихідний рівень сформованості морально-духовних цінностей у контрольних та експериментальних класах був однаковий. У процесі формуючого етапу в експериментальних класах сталися суттєві зрушення у позитивний бік: підвищилася кількість молодших школярів, яких ми змогли віднести до високого рівня сформованості досліджуваної якості (14, 0% до початку експерименту і 32, 0% – після його завершення). Низький рівень знизився до 8, 0% за рахунок переходу учнів, які перебували на ньому перед початком роботи, до середнього рівня.

У контрольних класах також спостерігалися деякі позитивні зміни, але вони були значно нижчими за ті, що ми одержали в класах, охоплених роботою за розробленою нами методикою.

Таким чином, можна зробити висновок, що запропонована нами методика підвищення ефективності виховання морально-духовних цінностей в учнів початкових класів засобами народної педагогіки довела свою доцільність і відповідність поставленим завданням.

 

 

Ґрунтуючись на аналізі наукової літератури, а також зважаючи на результати діагностики, було розроблено програму констатуючого та формуючого етапів роботи. Їх зміст передбачав організацію і проведення виховної роботи з молодшими школярами за такими напрямками:

- фольклорне спрямування;

- культурно-масова робота;

- спортивне спрямування;

- морально-етичне спрямування;

- пізнавальна діяльність;

- екологічний напрямок.

При плануванні та реалізації роботи за кожним з названих напрямків намагалися якнайповніше ознайомити учнів з теоретичною інформацію про народні традиції, обряди, звичаї, їх зміст, формувати у них позитивне емоційне ставлення до них, бажання дотримуватися їх у повсякденному житті; залучати до активної діяльності, спрямованої на оволодіння практичним досвідом їх виконання. Тобто, робота відбувалася за схемою: знання – оцінка – дії. Проте, це не означає, що кожна складова досягалася окремо. Всі вони «працювали» у взаємодії, інколи змінювалася і сама послідовність. Наприклад, спочатку відбувалася певна діяльність, а потім на її основі учням повідомлялися відповідні теоретичні знання.

При плані роботи, залученні учнів до конкретних видів діяльності, грунтувалися на основних принципах особистісно орієнтованого підходу, який «забезпечує дитині право на свободу вибору ціннісної позиції, на цінність... життя взагалі, на можливість його дійового здійснення за наявності у неї установки на подолання дисгармонії у досвіді, поведінці, спілкуванні, діяльності» [5, с. 29]. Адже сутність його полягає в утвердженні «людини як найвищої цінності, навколо якої грунтуються всі інші суспільні пріоритети» [5].

Особистісно орієнтоване виховання спрямоване на реалізації сутнісної природи суб’єкта, якій відповідають цінності служіння, коли основним життєвим ставленням виявляється любов до інших людей. Це дає людині можливість виходити за межі своїх актуальних, наявних можливостей.

Наведемо опис деяких видів роботи з означених напрямків.

Так, за фольклорним напрямком учні долучалися до підготовки і проведення свята української народно-календарної пісні; з ними проводилися виховні години на теми «Хатні обереги», «Мудрість мого роду – берегині» тощо.

До святкового ранку «Як Україна й сонечко на нами, отак і мама на землі одна» (присвяченого Дню Матері), діти під керівництвом учителя розучували вірші українських поетів та народні пісні про матусю. Учні 2-х класів крім цього одержали завдання дізнатися про родинні традиції українського народу, пов’язані з образом матері (на доступному для дітей цього віку матеріалі).

До свята «Паска красна день вітає» учні одержали завдання дізнатися, чому до Великодніх свят розфарбовують яйця, які є різновиди цього дійства (крашанки, писанки), чим вони відрізняються між собою, що означають.

Наприклад, до виховної години за темою «Рідна природа» була підготовлена інсценізація «Ходить гарбуз по городу». Під час святкового ранку «А я у гай ходила» було показано сценку, в якій «дерева» і «кущі» розповідала про себе, свої властивості, про ту користь, яку вони можуть надати людям.

Вагома увага надавалася розповідям про традиційні ігри українських дітей, ознайомленню з правилами проведення деяких з них («Дід», «Кривий танець», «Гуси», «Мак», «Двох мало, трьох багато» та ін.).

Робота з морально-етичного виховання включала: «Подорож до країни Добрих і Ввічливих людей» (для першокласників) ; виховні години «Культура харчування українців», «Як віталися колись і як вітаються тепер», «Не ламай калину» (обговорення поведінки у спілкуванні з природою) ; свято «Секрети поведінки», під час якого було показано інсценівку казки «Рукавичка»; акція «Подаруймо дітям книгу» (збирання книжок для дітей-сиріт, що виховуються у школі-інтернаті, розташованій поруч) та ін.

Як і в інших напрямах, при проведенні певних заходів намагалися якнайповніше використовувати традиції українського народу. Наприклад, «Подорожі до країни Добрих і Ввічливих людей» передувала бесіда, під час якої учням розповідали про те, як наші предки