Моральне виховання молодших школярів

Перед початком «подорожі» роз’яснювали, що треба зробити, повідомляли правила, яких слід дотримуватися, у разі потреби приходили дітям на допомогу. Поступово, мірою набуття учнями певних знань, усі завдання вони мали виконувати самостійно. Кожна з команд ішла своїм маршрутом, але обов’язково з відвідуванням усіх пунктів, вказаних на карті країни Добрих і Ввічливих людей.

При оцінюванні враховувалася не лише правильність відповідей, а й те ставлення, яке учні виявляли під час спільної подорож (взаємопідтримки, співпраці, егоїзму, прагнення допомогти або висунутися вперед за рахунок інших, вміння виражати своє ставлення, тощо). До виховної години «Як віталися колись і як вітаються тепер», з метою активізації молодших школярів крім бесіди були підібрані проблемні ситуації, які вимагали знайти правильне розв’язання, використовуючи наявні знання. Серед заходів, що проводилися за пізнавальним напрямком, варто назвати такі, як: виховні години «Спасибі долі, що нам судила у цьому краї пізнати світ», «Мовленнєвий етикет» (вивчення традицій українського народу, встановлення зв’язку минулих часів і сьогодення) ; свята «Мудрість мого народу», «Спасибі, нене, що ти навчила дзвінкої мови з дитячих літ»; вікторину «Як ми знаємо рідну мову» та ін. [2, с. 28].

Орієнтовний план роботи за кожним з охарактеризованих вище напрямів складався на початку дослідно-експериментальної роботи, проте в процесі її реалізації до нього вносилися деякі корективи, зумовлені необхідністю підсилити ту чи іншу діяльність, поглибити теоретичні знання молодших школярів, приділити більше уваги виправленню або формуванню емоційно-позитивного ставлення як до знань, так і до поведінкових актів. Кожне з таких завдань конкретизувалося відповідною розшифровкою (введенням підзавдань).

У межах фольклорного напрямку відбувалися «мандрівки» стежками минулого, які допомагали дітям відкривати перед собою незнаний світ дідусевої хати, бабусиної скрині, зачаровуватися давніми дитячими забавами, іграми, піснями, залучатися до проведення виховних заходів «Заспіваймо колискову», «Побутова та обрядова роль рушника», «Козацькому роду нема переводу» та ін.

Вихованню почуття любові й бережливого ставлення до природи, застосуванню набутих знань у життя сприяла участь молодших школярів в екологічному напрямі. Діти брали участь у конкурсі «Зелена планета», залучалися до природоохоронної роботи. При проведенні формуючого етапу роботи, активно залучали до співробітництва зі школою батьків учнів. З цією метою було проведене свято «Без верби і калини – нема України». За умова свята учасники повинні були вміти пояснити значення символів «верба», «калина»; знати прислів’я та приказки про ці рослини; легенди, казки, оповідання про ці символи (обов’язково у виконанні членів сім’ї) ; лікарські властивості верби та калини; страви, які можна приготувати з калини; розповісти про застосування верби і калини у побуті. Переможці нагороджувалися солодощами, прикрашеними кетягами калини.

Після завершення констатуючого та формуючого етапів експериментальної роботи було проведено кінцевий зріз, мета якого полягала у виявленні рівня сформованості морально-духовних цінностей у молодших школярів контрольного та експериментального класів. Методи, які застосовувалися у процесі цієї роботи, були ідентичними тим, що мали місце на початку дослідження.

 

 

Проблема формування моральних цінностей має значну актуальність в умовах сьогодення. Перехідний період, в якому перебуває наша країна, утруднює моральне виховання молодого покоління, прищеплення дітям загальнопоціновуваних та національних цінностей.

Моральне виховання молодших школярів є одним із найскладніших завдань вчителя. Аби вирішити це завдання вчителю потрібно лише знання предметів початкових класів та методики їх викладання, а й уміння направити власну діяльність формування морального дітей. Питання морального виховання, вдосконалення дитини хвилювали суспільство ніколи й в усі часи. Особливо нині, коли всі частіше можна зустріти жорстокість та насильство, проблема морального виховання стає дедалі актуальною.

Моральне виховання, орієнтоване виховання моральних цінностей, у педагогіці як найважливішої мети виховання з урахуванням виховання, розвитку, саморозвитку життєвого досвіду та її осмислення зусиллями самого вихованця. У різні історичні періоди розвитку на суспільстві складаються різноманітні моральні цінності, їх єднає те, що звернені до людського початку, засновані на особистісному досвіді, є сукупність загальних принципів, норм поведінки учнів стосовно друг до друга, природі, суспільству в ім'я добра (в інтересах). Сформовані моральні цінності дозволяють визначити ціннісні моральні орієнтири молодших школярів, прагнення до ідеалу, виконують регулюючу функцію в життєдіяльності учнів.

Специфіка виховання моральних цінностей у молодших школярів залежить від вікових особливостях розвитку учнів, закономірності, механізмах і логіці цього процесу.

Логіка формування моральних цінностей включає у собі такі ланки: пошук, оцінка, вибір, і проекція (чи актуалізація цінності у спільній діяльності). На підтвердження теоретичних положень нами було проведено педагогічний експеримент, з урахуванням результатів якого нами зроблено такі висновки. Ефективність виховання моральних цінностей школярів можлива під час створення педагогічних умов: мотиваційного, змістовного, операційного.

Проведені заходи дали динаміку розвитку моральних цінностей дітей молодшого шкільного віку бік збільшення. Виховання моральних цінностей молодших школярів може призвести до підвищення рівня виховної підготовки які у школі, забезпечуючи