Мова як суспільне явище

Зрідка елементи просторічної лексики в публіцистиці та красному письменстві застосовуються як експресивний засіб позитивного спрямування: “Не дрейфити, пацани! Два роки служби в українському війську не такий уже великий строк!” (газ.);

Летить печаль – а що як помилюсь? 

Летять у ніч аспекти і проспекти. 

Я нехрещена, а тобі молюсь. 

Летить мій досвід, як старі конспекти. 

Клейгов! Клейгов!!! Це значить – бережись.

Дав тура пліт у чорний берег Тиси.

А боже ж мій! Марудна штука – жисть, 

Якщо й від тебе треба берегтися. 

(Л. Костенко).

 

 

Питання для самоконтролю

Що Ви знаєте про функціонально-стильове розшарування лексики сучасної української мови?

Розкажіть про стилістично нейтральні слова.

Що Вам відомо про стилістично забарвлену лексику?

Які групи слів належать до наукової лексики?

Розкажіть про терміни.

Назвіть вимоги, що висуваються до терміна в науковому мовленні.

Розкажіть про офіційно-ділову, урочисту та поетичну лексику.

Що Ви знаєте про розмовну лексику?

Які групи розмовної лексики Вам відомі?

Розкажіть про емоційно-експресивне забарвлення слів.

Які групи лексики належать до емоційно-експресивної лексики?

Що Ви знаєте про стилістичні функції термінів?

Розкажіть про стилістичне використання розмовної та просторічної лексики.

 

 

Тема 11. ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 

З ТОЧКИ ЗОРУ ВЖИВАННЯ

 

План

1.Загальновживана лексика.

2.Лексика обмеженого вживання:

територіально обмежена лексика;

соціально обмежена лексика.

3. Стилістичне використання лексики обмеженого вживання.

 

Література

 

1.Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. – К., 1987. – С. 73-85.

2.Жовтобрюх В. Ф., Муромцева О. Г. Культура мови вчителя: Курс лекцій / За ред. О. Г. Муромцевої. – Х., 1998. – С. 68-69.

3.Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К., 1992. – С. 98-103, 109-111.

4.Сучасна українська літературна мова: Підручн. / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; За ред. М. Я. Плющ. – К., 2000. – С. 132-134.

5.Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За ред. І. К. Білодіда – К.,1972. – С. 71-77.

6.Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000. – С. 31, 134-136, 163-164, 167, 172.

Загальновживана лексика

 

Лексика української мови неоднакова за сферою вживання. Одні слова входять у загальнонародний фонд, який знають і використовують усі його носії незалежно від місця проживання, професії, суспільного стану, освітнього рівня тощо. Такі слова належать до лексики загальнонародного вживання (загальновживаної). Слова цієї лексики зустрічаються не тільки в усному, а й у письмовому мовленні, виражають важливі, життєво необхідні поняття. Це назви:

1) спорідненості, свояцтва, родинних стосунків: баба, дід, батько, мати, діти, дочка, син, внуки, дитина, тітка, дядько, дядина, жінка, чоловік, зять, невістка, племінниця, племінник, прабаба, прадід, свекор;

2) частин організму людини і тварини: голова, очі, вуха, ніс, щоки, рука, нога, долоня, живіт, зуби, губи, кістка, коліно;

3) тварин: кінь, корова, вівця, вовк, їжак, лисиця, олень;

4) птахів: ворона, голуб, горобець, ластівка, орел, перепілка, синиця;

5) риб: лящ, окунь, короп, лин, щука;

6) рослин: верба, калина, береза, горох, овес, жито, коноплі, малина, ожина;

7) предметів, явищ природи: берег, вітер, град, дощ, камінь, мороз, ріка;

8) понять часу: весна, .осінь, зима, літо, день, ніч, вечір, ранок;

9) знарядь праці, засобів пересування: вила, граблі, сапа, пила, віз, човен;

10) житла й частин його: хата, стеля, поріг, вікно, двері, піч, сіни та ін.;

11) предметів харчування і страв: молоко, м’ясо, мед, хліб, борщ, куліш;

12) одягу і взуття: сорочка, кожух, хустка, шапка, чоботи, черевики;

13) предметів домашнього вжитку: віник, відро, ложка, миска, ліжко, лава, стіл:

14) почуттів і психічного стану людини: спокій, радість, жаль, гнів, страх;

15) дій і трудових процесів: нести, пекти, варити, різати, косити, згрібати, тесати, читати;

16) кольору, смаку, розміру, ваги тощо: жовтий, зелений, солодкий, кислий, широкий, великий, важкий, легкий;

17) військових понять і зброї: військо, битва, куля, оборона, рушниця;

18) понять і предметів культури, мистецтва: дума, живопис, опера, книга, бандура, струна, пісня;

19) суспільно-політичні: держава, народ, селянин, господар;

20) числових понять: два, дванадцять, двадцять, сто, тисяча;

21) службові слова: і, та, з, до, на тощо.

Використання таких слів нічим не обмежене. Називаються такі лексичні одиниці загальновживаними і складають базу для творення найрізноманітніших слів, що робить можливості розширення словника української мови практично невичерпними. Так, від слова сніг утворилося багато простих і складних слів: сніговий, снігозатримання, снігур, сніжний, сніжечок, сніжка, сніжина,