Наукове обґрунтування змісту і методики викладання курсу «соціально-психологічні аспекти підприємницької діяльності» (для спеціальності «Трудове навчання»)

Водночас зазначимо, що такий поділ є дещо умовним. Якщо навчальні дисципліни «Правові та економічні основи підприємницької діяльності» та «Фінанси, бухгалтерський облік та діловодство в підприємницькій діяльності» за змістом є економічними, обов'язковими для вивчення у закладах освіти економічного профілю різних рівнів акредитації та в педагогічних університетах й інститутах (для студентів, що навчаються за спеціальністю «Трудове навчання», спеціалізація «Підприємницька діяльність»), то курс «Соціально-психологічні аспекти підприємницької діяльності» є специфічним і актуальним саме для педагогічної освіти. Він розкриває особистісно психологічний аспект підприємництва і підприємця як соціального явища, його зміст тісно пов’язаний з такими навчальними дисциплінами як «Правові та економічні основи підприємницької діяльності» та «Фінанси, бухгалтерський облік та діловодство в підприємницькій діяльності». Оволодіння основними положеннями курсу «Соціально-психологічні аспекти підприємницької діяльності» сприяє поліпшенню якості підготовки майбутніх вчителів трудового навчання, основні правові та економічні поняття при цьому набувають в їх уяві реального, соціально-індивідуального, психологічно-практичного втілення. Завдяки цьому регулюються міжособистісні стосунки, стосунки підприємця з соціальними партнерами і конкурентами, з фіскальними та банківськими установами, а також стосунки у підприємницькому колективі тощо.

У розділі викладено результати порівняльного аналізу змісту курсів “Правові та економічні основи підприємницької діяльності” і “Соціально-психологічні аспекти підприємницької діяльності”. Виявлено, що питання управлінської діяльності, взаємодії в підприємницькому колективі, теорії прийняття управлінських рішень, контролю за їх виконанням, дисциплінарного впливу, якісних характеристик підприємця і керівника у викладанні обох курсів розглядаються досить детально, повторюються і взаємодоповнюють одне одного в специфічних деталях.

Доведено доцільність скорочення обсягу годинного, змістового і тематичного навантаження курсу “Правові та економічні основи підприємницької діяльності”. Адже зміст багатьох тем, пов’язаних з власне соціально-психологічними аспектами, детально викладено в курсі “Соціально-психологічні аспекти підприємницької діяльності”. Такий підхід унеможливить дублювання навчального матеріалу.

На нашу думку, слід збільшити обсяг годин на вивчення курсу “Соціально-психологічні аспекти підприємницької діяльності”. Це дасть змогу раціональніше використовувати навчальне навантаження, зосередитися на поглибленому вивченні соціально-психологічних аспектів підприємницької діяльності. В результаті цього будуть створені умови для того, щоб в курсі “Правові та економічні основи підприємницької діяльності” зосередити основну увагу на вивченні базових організаційно-правових та організаційно-економічних засад підприємницької діяльності.

Взаємозв’язок освіти та ринкової економіки об’єктивно зумовлює необхідність удосконалення системи викладання навчальних дисциплін. Особливе місце в ньому посідають ігрові методи.

З урахуванням результатів експериментальної роботи при викладанні курсу «Соціально-психологічні аспекти підприємницької діяльності» запропоновано впроваджувати такі методи навчання як метод конкретних ситуацій та метод ділових ігор.

У розділі показано, що запропонована методика спрямована на допомогу студентам в оволодінні вміннями аналізувати обставини і відстоювати свої погляди на ситуацію. Це сприятиме формуванню у них вміння орієнтуватися у конкретних економічних умовах.

Метою навчання з використанням методу конкретних ситуацій є моделювання практичної господарської ситуації, яка гіпотетично може виникнути в тій чи іншій установі, організації чи на підприємстві.

Аналіз науково-педагогічної та методичної літератури (А. Казанцев, В. Подлєсних, Л. Сєрова, В. Платов, А. Ширс, В. Матірко та ін.) показав, що метод конкретних ситуацій створює відповідні умови для розкриття студентам всієї багатоплановості підприємницької діяльності, розмаїття організаційних ситуацій і господарських проблем. Використання цього методу сприяє систематизації знань у процесі навчання і залученню актуального фактичного матеріалу для застосування на практиці. Він дозволяє вдосконалювати вміння студентів аналізувати проблему, здобувати комунікативні навички і приймати рішення.

У процесі наукового пошуку було розроблено ряд конкретних ситуацій та комплексних ділових ігор, які застосовувалися під час експериментального викладання курсу “Соціально-психологічні аспекти підприємницької діяльності”.

На основі аналізу психолого-педагогічної, методичної літератури та експериментальних даних зроблено висновок, що метод ділових ігор є одним з найефективніших при вивченні курсу “Соціально-психологічні аспекти підприємницької діяльності”. Його творче використання сприяє підвищенню рівня фахової підготовки майбутніх вчителів трудового навчання,, оскільки якісною ознакою ділової гри є наявність умовного змодельованого об’єкту, імітація відтворення управлінської діяльності, встановлення ієрархічних зв’язків по горизонталі і вертикалі, котрі повторюють реальні зв’язки на виробництві; багаторівневість ланцюжка рішень, логіка взаємозв’язків, врахування факторів часу, котрий збігається з реальним; вироблення системи оцінювання ігрових груп як одного із стимулів активності учасників ділової гри, а також ініціювання змагального духу між групами. Викладені вище чинники в сукупності роблять ділову гру повноцінною і ефективною.

У розділі показано, що в педагогічній, психологічній та іншій літературі ще не обґрунтовано єдиних підходів до визначення та класифікації методу ділових ігор (В. Платов, Я. Бєльчиков, М. Бірштейн, А. Ліфшиц, В. Галушко, А. Казанцев та ін.). Здійснений нами аналіз дозволив виявити особливості, властиві методу ділових ігор:

максимальне наближення процесу навчання до практичної діяльності, що сприяє професійному росту майбутніх спедагогів;

ділові ігри є як імітаційним, так і діловим методом. У процесі його використання всі учасники гри не тільки виконують роль суб'єкта господарської діяльності, але й приймають управлінські рішення, здебільшого в конфліктних ситуаціях;

синкретичність методу ділових ігор визначається перш за все його колективним характером, коли переважає відмова від традиційного індивідуального підходу, коли знання, отримані під час лекційних занять, трансформуються в практичні навички, причому рішення приймаються колективно кожною групою учасників за умови відстоювання своєї позиції та водночас критичного аналізу рішення інших груп;

посилення емоційного настрою в учасників гри, оскільки емоційна напруженість лише інтенсифікує й