Назви на позначення смаку: етимологія, семантика, функціонування

Запорізький державний університет

 

Гайдаєнко Ірина Василівна

 

УДК 808. 3 – 31: 801. 541. 2

 

 

Спеціальність 10. 02. 01 – українська мова

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

 

Запоріжжя – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі слов'янської філології Херсонського державного педагогічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор Руденко Людмила Миколаївна, Херсонський державний педагогічний університет, декан факультету іноземної філології.

Офіційні опоненти – доктор філологічних наук, професор Лучик Василь Вікторович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, завідувач кафедри української мови - кандидат філологічних наук, доцент Кучеренко Людмила Іванівна Запорізький державний університет.

Провідна установа – Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра української мови, Міністерство освіти і науки України, м. Рівне

Захист відбудеться 15. 03. 2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17. 051. 02 при Запорізькому державному університеті за адресою: 69600, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. 2, філологічний факультет, аудиторія 230.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Запорізького державного університету (69600, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. 2).

 

 

Актуальність проблеми. Одним із важливих завдань сучасної лексикології є розгляд лексичних одиниць як елементів мовної системи. Такі дослідження уможливлюють розкриття глибинних структур семантики, що дозволяє виявити основні закономірності, шляхи розвитку всього словникового складу української мови, причини творення кожного слова, час його виникнення і зміни значень та їх відтінків. У центрі цих досліджень знаходиться слово, природа семантики якого виявляється насамперед через його предметний зміст, співвіднесеність з реальним світом речей, процесів, явищ. Однак ступені дослідження лексичних пластів сучасної української мови різні. До малодосліджених лексичних груп належать назви смаку. Ця тематична група назв, у якій відбилися результати пізнання людиною смакових якостей, стала об'єктом нашого лінгвостилістичного дослідження лексики сучасної української мови.

Серед емпірійних відчуттів, властивих людині, смаку належить особлива роль, він відіграє життєво важливу функцію захисних реакцій організму на зовнішні подразники і має велике емоційно-психологічне значення для людини. Смакові відчуття як чуттєвий рівень пізнання, джерело наших знань про певний відрізок дійсності виступають предметом вивчення різних наук – медицини, психології, фізіології та ін. У процесі лінгвістичного аналізу для пояснення відповідних мовних явищ залучено дані зазначених галузей знань. Урахування позамовних чинників у лінгвістичному аналізі є неминучим і загалом визнається лінгвістами. Це зумовлюється тим, що мові разом із відносною замкненістю її формальної системної організації властива широка орієнтація на навколишній світ. Генетично смакові відчуття, як і інші види чуттєвого пізнання, сформувалися у процесі довготривалої еволюції людини в умовах праці і взаємодії з довкіллям.

Лінгвістами досліджувалися різноманітні тематичні групи лексики. Серед них назви лікарських рослин (М. Фещенко), назви руху (Т. Орлова), одоративна лексика (В. Дятчук), назви доріг (С. Сірик). Тематична група слів (ТГ) на позначення смаку характеризується активністю вживання, багатством семантичної наповненості та поліфункціональністю. Назви цієї групи досить часто використовуються в процесі спілкування. Лексеми, що передають якість чи відчуття смаку, для кожного члена суспільства є життєво необхідними, проте лінгвістами вони не розглядалися. Можна назвати лише поодинокі, надруковані у мовознавчих збірниках невеликі розвідки, автори яких так чи інакше торкалися лексики, пов'язаної зі смаком. Серед таких праць слід назвати статті М. П. Білоус, присвячені розгляду окремої граматичної категорії назв смаку (прикметникам), а також дисертацію цього ж автора на тему «Прикметники на позначення смаку в українській мові», що присвячена ономасіологічному аспектові аналізу прикметників на позначення смаку. Побіжно згадує прикметники-композити на позначення смаку у своїй дисертації А. В. Висоцький («Склад та структура лексико-семантичних груп якісних прикметників в українській мові»).

Недостатня кількість праць, присвячених дослідженню цієї лексики, свідчить про те, що вона в лінгвістичному аспекті не була об'єктом спеціального вивчення. Системне вивчення семантичних, етимологічних та функціональних особливостей цього шару лексики є цілком на часі. Певний науковий інтерес викликає те, що ця група лексики відбиває історичний розвиток українського народу та його мови. Ці чинники й зумовили вибір теми дисертаційної роботи і визначили її актуальність.

Метою роботи є дослідження кількісного і якісного складу лексики на позначення смаку в сучасній українській мові, розгляд її етимології, з'ясування лексико-семантичної природи, виявлення граматичних і структурних особливостей, системних відношень та стилістичних функцій.

Для досягнення мети визначено такі завдання:

- виявити лексеми на позначення смаку, скласти їх реєстр, визначити місце і роль у лексичній системі української мови;

- дослідити семантичну структуру зазначених назв, окреслити їх тематичні групи;

- простежити етимологію основних смакових лексем;

- описати формально-граматичну структуру цих одиниць;

- з'ясувати функціонально-стилістичні особливості назв смаку;

- укласти словник досліджуваної лексики.

Об'єктом дослідження є лексика української мови на позначення смаку.

Предметом дослідження є тематичні групи смакової лексики, їх етимологія та функціонально-стилістичний аналіз.

Методи і прийоми дослідження. Відповідно до мети і конкретних завдань обрано описовий метод з його універсальними прийомами спостереження, систематизації та