Назви на позначення смаку: етимологія, семантика, функціонування

У пункті «Тематична група слів на позначення ядра номенів смаку» подано характеристику назв, що становлять ядро тематичної групи смак. Ядрові назви на позначення смаку характеризуються властивістю виражати ознаки предметів не через відношення до інших предметів, дій чи обставин, а власне семантикою, наприклад: гіркий, кислий, солоний, солодкий. Ці номінації є основними видовими назвами загального поняття «смак». Семантичні зв'язки названих номінацій у логічному плані засновані на порівняльних, сумісних поняттях, що перебувають у відношеннях перехрещування, а лінгвістично – на змістовій схожості й відмінності їх як мовних одиниць.

Деякі з цих назв усе ж таки етимологічно були пов'язані з назвами предметів, дій, обставин. До таких назв належать прикметникові назви смаку гіркий, кислий. Номінації цієї групи можуть виражатися різними частинами мови, але найтиповішими і найуживанішими є номени, позначені прикметниками.

Прикметникові ядрові номінації на позначення смаку виражають поняття, в основі яких лежать властивості, ознаки предметів, тому актуалізація цих назв відбувається в атрибутивних і предикативних синтаксичних конструкціях, де вони вступають у лексико-семантичні зв'язки з іменниками. У роботі досліджено семантичні групи іменників, з якими функціонують і актуалізуються ядрові назви смаку.

За необхідності номінативна співвіднесеність досліджуваного номена з денотативною реалією визначається з допомогою додаткових мовних засобів (лексичних, синтаксичних та ін.) : «Єсть іще плини осібні, гіркі, нестерпучо солоні. Води, наприклад, морські…» (Зеров, 1966, 171). Індивідуалізація позначуваної якості, виявляється в уточненні її насиченості.

До власне смакових назв, що називають основні видові поняття елементарного смаку, приєднуються лексеми прісний (позначає відсутність однієї з основних якостей), терпкий (позначає ускладнену смакову якість). Умовно до назв смаку можна віднести слова смачний, ласий, лакомий, оскільки вони є релятивними назвами, що дають позитивну оцінку.

До цієї групи відносимо лексеми, що позначають ускладнені відчуття смаку і виражаються складними назвами (кислувато-гіркий, гіркувато-солодкий), тобто смак, що позначається ядровою назвою з додатковим відтінком.

Однією із специфічних рис семантики номенів смаку є те, що пояснення суті певного смаку замінено визначенням – вказівкою на той предмет, який характеризується зазначеною якістю, що не розкриває об'єктивну структуру відображуваного смаку.

Як одиниці мовної системи, що являють собою ядро дослідженої тематичної групи, вказані лексеми характеризуються найбільш розвиненою, порівняно з іншими назвами смаку, багатозначністю. Результати їх внутрішніх семантичних процесів засвоюються іншими номінативними сферами: одоративною, дотиковою, сферою спеціальних назв номенклатурного характеру (солодкий запах, гіркі думи, солодкий перець – гіркий перець). Ці назви мають високий ступінь словотворчої продуктивності всередині тематичної групи.

Вивчення лексикографічних, етимологічних праць («Етимологічний словник української мови», «Этимологический словарь славянских языков», Этимологический словарь русского языка» (М. Фасмер), «Словарь украинского языка» (Б. Грінченко), «Історичний словник українського языка» (І. Тимченко) та ін.) і виявлення в них назв смаку, що становлять ядро тематичної групи смак, дозволило стверджувати, що ці назви дуже давнього походження і мають праслов'янські корені.

У другому пункті «Найменування на позначення смакових особливостей напоїв, страв, продуктів харчування» розглядається тематична група на позначення смакових особливостей напоїв, страв, продуктів харчування (найменування смаку їжі) охоплює 3 підгрупи, що своєю чергою поділяються на мікрогрупи, а саме:

1) Семантична підгрупа «Назви смаку напоїв» членується на менші семантичні єдності: а) назви, що вказують на вміст алкоголю (алкогольні, безалкогольні) : алкогольний, безалкогольний, винний, вермутовий, лікерний, лимонадний, розсоловий, сиропний; б) назви смаку алкалоїдних напоїв: кавовий, чайний, кофейний; в) назви смаку, що залежать від способу приготування та особливостей рецептури напоїв: видержаний, витриманий, молоде (вино), напівсухе (вино), солодовий (смак пива). Більшість цих назв перейшли до назв смаку з інших тематичних груп і тому вважаються вторинними назвами на позначення смаку. Ядровими у цій підгрупі є номінації алкогольний, безалкогольний. Навколо них групується решта номінацій. Серед назв цієї групи виявлено слова як власне українські (солодкий, кислий), так і запозичені (горілковий (польськ.), кавовий (ар.), винний (лат.)).

2) Семантична підгрупа «Назви, що вказують на смак страв» репрезентована в українській мові такими лексемами: борщевий, вареничний, галушковий, гуслянковий, котлетний, киселевий, майонезний, шинковий, салатний та ін. Серед цих назв фіксуються українські за походженням слова (борщовий, вареничний), а також запозичені (котлетний, гуслянковий).

3) Найчисельнішими у досліджуваній підгрупі є назви із значенням смаку продуктів харчування. Вони організуються в такі мікрогрупи:

а) назви смаку борошняних виробів (бубликовий, булочний, хлібний) ;

б) найменування смаку м'яса та м'ясних продуктів харчування (м'ясний, шинковий) ;

в) іменування смаку рибних продуктів харчування (оселедцевий, рибний, тюльковий) ;

г) прикметники на позначення смаку молочних продуктів харчування (вершковий, молочний, сирний, сметанний) ;

д) номени смаку кондитерських продуктів харчування (дріжджовий, желатиновий, крохмалевий, оцтовий, халвовий, шоколадний).

Більшість слів на позначення смаку продуктів харчування, як правило, є похідними від назв цих продуктів.

Назви досліджуваної групи мають у своїй семантиці такі мотивуючі компоненти значення, як «смак» і «запах»,