Назви на позначення смаку: етимологія, семантика, функціонування

Джерельною базою дисертаційного дослідження послужили тексти, що репрезентують різні функціональні та жанрові стилі сучасної української літературної мови, живе народне мовлення та лексикографічні праці, у яких найповніше представлено словникове та фразеологічне багатство смакової лексики. У процесі роботи створено картотеку найменувань на позначення смаку, що налічує понад 2 тисячі одиниць, укладено словник зазначеної лексики.

З метою детального опису досліджуваних назв застосовувалися дані спеціальних наук, що вивчають смакові відчуття (психофізіології, органолептики).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше в українському мовознавстві здійснено комплексний аналіз назв смаку: з'ясовано їх семантику та функції, простежено етимологію. В дисертації подано системно-структурний аналіз семантичної групи лексики на позначення смаку в українській мові. Вивчення проводилося на матеріалі, який системно досі не був представлений у науковому обігу.

Теоретичне значення роботи. Результати дослідження стануть основою для теоретичних висновків та узагальнень у галузі лексикології та лексикографії, сприятимуть комплексному вивченню лексичної системи української мови. Здійснений опис лінгвостилістичних можливостей назв смаку, аналіз їх як активного виражального засобу в текстах різних стилів поглибить теорію структурної та функціональної стилістики.

Практична цінність одержаних результатів. Матеріали роботи можуть бути використані в практиці вищої школи: викладанні курсу «Сучасна українська літературна мова», «Стилістика української мови», «Лінгвістичний аналіз тексту», «Основи культури мовлення», у спецкурсах і спецсемінарах, присвячених вивченню лексикології, а також у науково-дослідній роботі студентів під час написання курсових і дипломних робіт.

Робота має певну цінність для спеціалістів-органолептиків, яким необхідна достовірна лінгвістична інформація про назви об'єктів їхніх досліджень.

Апробація роботи. Результати дослідження обговорено на регіональній науково-методичній конференції «Передаймо нащадкам наш скарб – рідну мову» (Херсон, 1998), на всеукраїнських конференціях «Семантика мовних одиниць: теоретичний і прагматичний аспекти» (Херсон, 2001), «Історія і сучасні проблеми функціональних стилів української літературної мови» (Чернівці, 2001), а також на Міжнародній науковій конференції «Функціонування мовних одиниць у художньому і публіцистичному мовленні» (Херсон, 2001).

Окремі розділи дисертації та робота в цілому обговорювалися на кафедрах українського мовознавства, слов'янської філології Херсонського державного педагогічного університету.

Публікації. Проблематику дисертаційної праці висвітлено в 10 публікаціях, серед них 9 статей у фахових виданнях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку бібліографічних джерел, умовних скорочень та додатків. Повний обсяг дисертації – 224 сторінки, із них основний текст дослідження – 177 сторінок, список використаних джерел 178 найменувань.

 

 

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, розкривається сутність та стан наукової розробки, наукова новизна, формулюється мета, завдання, теоретичне значення та практичне використання результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі «Лексико-семантичні особливості та етимологія назв смаку» розглядаються основні теоретичні питання, що стосуються лексико-семантичного та етимологічного аналізу лексики на позначення смаку, обґрунтовується сутність семантичного поділу тематичної групи назв смаку на тематичні підгрупи, визначаються критерії виділення її ядра і периферії.

Крім цього, досліджено тематичні групи назв смаку, наявність яких, зокрема, доводить системність лексики смаку; здійснено семантичний та етимологічний аналіз лексем цих груп, визначено їх структурні особливості (системність відношень між елементами групи, їх граматичне вираження тощо).

Перший підрозділ «Загальні питання теорії структурно-семантичної та етимологічної характеристики лексики» складається з двох параграфів, де аналізується лінгвістична література, залучена для комплексного дослідження лексики на позначення смакових відчуттів як чуттєвого рівня пізнання з урахуванням екстралінгвістичних чинників, що пояснюється властивістю мови орієнтуватися не лише на відносну замкненість її формальної системної організації, а й на навколишній світ. Огляд наукової літератури (О. Ахманова, Ш. Баллі, І. Вихованець, І. Ковалик, Є Курилович, О. Потебня, В. Русанівський, О. Трубачов, Л. Васильєв, В. Виноградов, В. Звєгінцев, Г. Колшанский, М. Кочерган, Л. Лисиченко, В. Телія, Ф. Філін, Д. Шмельов, П. Щур та ін.) і довідкових джерел про функціональні стилі та семантико-функціональний аналіз стильових текстових реалізацій дали підстави зробити певні узагальнення.

Комплексний аналіз лексики української мови взагалі і тематичної групи назв смаку зокрема спирається на загальноприйняте розуміння мови як системи взаємозв'язаних елементів та одиниць.

У цьому підрозділі з'ясовуються такі поняття, як тематична група, сема, семема, враховуються останні досягнення в дослідженні цілісних об'єднань слів (тематичних, лексико-семантичних, парадигматичних та ін.), обґрунтовуються вибір назви об'єднання слів на позначення смаку (тематична група), критерії поділу смакової лексики на групи, підгрупи, мікрогрупи. Визначено ядро й периферійну зони цієї тематичної групи, подано схему їх комплексного аналізу.

Другий підрозділ («Семантична та етимологічна характеристика об'єднань слів на позначення смаку») присвячений семантичній та етимологічнй характеристиці груп слів на позначення смаку.

В українській мові назви на позначення смаку є як мотивованими, так і немотивованими. Немотивовані номінації становлять меншу групу слів щодо мотивованих. Це зумовлено тим, що поповнення складу мотивованих назв на позначення смаку відбувається тільки на основі семантичного словотворення, шляхом запозичення лексичних засобів з інших тематичних груп: дотику (гострий, пекучий), субстанційної приналежності (винний, медовий) та ін. Запозичення з інших мов як один з можливих засобів збагачення немотивованих назв не властивий досліджуваній тематичній групі номінацій. Він