Авторське право на літературні й художні твори в Європейському Союзі та Україні: порівняльно-правове дослідження

СТРЕЛЯ Михайло Іванович

УДК 341. 174 (4)

 

 

 

 

Актуальність теми. В умовах економічної глобалізації і посилення інтеграційних тенденцій у міждержавних відносинах об’єктивно зростає інтерес до досвіду Європейського Союзу (далі – ЄС) у сфері правової охорони інтелектуальної власності та, зокрема, авторського права на літературні й художні твори. Це обумовлено рядом факторів стратегічного і тактичного характеру. До перших слід віднести такі: ЄС являє собою одну з найбільш успішно функціонуючих міжнародних регіональних організацій, яка динамічно розвивається і поєднує 27 держав континенту; інтеграційна єдність, детермінована єдиними історичними, економічними, культурологічними, цивілізаційними зв’язками між європейськими народами, яка в умовах реальної інтеграції дала могутній імпульс для розвитку держав-членів ЄС та їхніх товариств, включаючи і сферу інтелектуальної власності; успішний розвиток інтелектуальної діяльності, що є важливим результатом кроскультурних комунікацій, виступає як рушійна сила суспільного прогресу і веде не тільки до виникнення мультикультурного простору, але й до істотного інноваційного розвитку, що лежить в основі переходу до нової стратегії економіки, яка базується на знаннях («економіка знань»). Маючи значну специфіку інституційного і політико-правового характеру, ЄС вирішує ряд найважливіших інтеграційно-державних завдань, одним із яких є функціонування і розвиток Загального ринку. Цей фактор відіграє домінуючу роль в успішній діяльності ЄС з ефективного правового регулювання у сфері інтелектуальної власності, що практично здійснюється шляхом гармонізації, у тому числі й авторського права на літературні й художні твори; перманентно зростаючий і динамічно функціонуючий ринок літературних творів і предметів мистецтва, що актуалізує питання його юридичного забезпеченню з метою охорони авторських і суміжних прав.

До другої групи факторів слід віднести: надзвичайну важливість і корисність досвіду ЄС з правової охорони в профільній сфері як для правового розвитку і законодавства держав-членів ЄС і ЄС у цілому, так і третіх країн – держав, що не є членами ЄС. Такий досвід, зокрема, дуже важливий і для України у зв’язку з її європейськими устремліннями й взятим курсом на гармонізацію її національного законодавства із законодавством ЄС, у тому числі й у сфері охорони авторського права. Вивчення процесів правотворення і правозастосування, що відбуваються в ЄС, становить не тільки теоретичний інтерес, оскільки 14 червня 1994 р. між Україною і Європейським Співтовариством була укладена Угода про партнерство і співробітництво (набрала чинності 1 березня 1998 р.), відповідно до якої Україна до 2002 р. повинна була забезпечити рівень охорони об’єктів права інтелектуальної власності, що відповідає існуючому у Співтоваристві. Важливим фактором, що має оперативне значення у сфері гармонізації авторсько-правових відносин, є виникнення нових об’єктів творчої діяльності, нових способів розповсюдження і використання об'єктів, що охороняються, а також нових технічних можливостей з охорони і контролю за розповсюдженням таких об’єктів.

Усе зазначене актуалізує науковий пошук у сфері авторського права в контексті компаративного дослідження основних правових категорій і законодавства про авторське право на літературні й художні твори держав-членів ЄС, самого ЄС і України на предмет відповідності національного законодавства до останніх встановлень авторського права ЄС.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до напрямів наукових досліджень Одеської національної юридичної академії на 2006 – 2010 рр. «Традиції і новації в сучасній українській державності і правовому житті» (державний реєстраційний номер 0106U004970). Тема дисертації безпосередньо відповідає плану наукових досліджень кафедри цивільного права Одеської національної юридичної академії в рамках теми: «Традиції приватного права України».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є дослідження авторського права на літературні й художні твори в контексті порівняльно-правового аналізу історико-правових і доктринальних підходів до його визначення, нормативно-правової регламентації та гармонізаційних аспектів його захисту в Україні, державах-членах ЄС і в законодавстві самого ЄС.

Для досягнення мети автор дисертації поставив такі завдання:

• дослідити процес формування і розвитку зарубіжної і вітчизняної доктрини інтелектуальної власності, у тому числі здійснити порівняльну характеристику концепцій авторського права на літературні й художні твори;
• провести аналіз національного законодавства України і зарубіжних держав, у тому числі держав-членів ЄС, авторського права ЄС, пов’язаного з охороною прав на літературні й художні твори, розглянути основні шляхи його вдосконалення;
• проаналізувати міжнародні угоди, пов’язані з охороною авторських і суміжних прав на літературні й художні твори і визначити ступінь їх відповідності національному законодавству України;
• здіснити порівняльний аналіз авторського права ЄС на літературні й художні твори із законодавством України в частині правового регулювання й охорони авторських і суміжних прав;
• визначити поняття інтелектуальної власності й авторського права на літературні й художні твори;
• охарактеризувати необхідні і достатні ознаки авторського права на літературні й художні твори для надання правової охорони;
• визначити і проаналізувати причини та види порушень прав авторів літературних і художніх творів;
• розглянути випадки законодавчого обмеження авторських прав на літературні й художні твори;
• проаналізувати директивне регулювання авторських прав на літературні й художні твори в рамках ЄС;
• розглянути гармонізаційні аспекти захисту авторського права на літературні й художні твори в законодавстві України на предмет їх відповідності до авторського права ЄС.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері охорони і захисту авторських прав