Заголовок англомовного журнального мікротексту-повідомлення: структура, семантика, прагматика (на матеріалі тижневика Newsweek)

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

КОВАЛЕНКО Андрій Миколайович

 

УДК 811. 111 + 81'42

 

Спеціальність 10. 02. 04 – германські мови

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

 

КИЇВ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент Гладуш Надія Федорівна, Київський національний лінгвістичний університет, кафедра англійської мови і перекладу, доцент, декан факультету перекладачів.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Швачко Світлана Олексіївна Сумський державний університет, кафедра перекладу, професор кандидат філологічних наук, доцент Федотова Олена Іванівна Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов ім. Н. К. Крупської кафедра англійської філології, завідувач кафедри

Провідна установа Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра теорії та практики перекладу германських мов, Кабінет Міністрів України, м. Київ.

 

 

Реферована дисертація присвячена аналізу структурних, семантичних та прагматичних особливостей заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення. Поєднання трьох зазначених аспектів вивчення заголовка дає можливість більш чітко визначити його роль як репрезентанта тексту. Вибір теми дослідження зумовлений помітним зростанням інтересу до вивчення мови засобів масової комунікації, зокрема газет і журналів (А. В. Кікало, О. М. Кисельов, Н. В. Шемякіна, О. О. Шибанова, P. Stroll), з урахуванням усіх чинників, що сприяють реалізації умов успішності процесу спілкування.

Журнальний мікротекст-повідомлення є завершеним за змістом і формою цілісним текстом, основними компонентами композиційної структури якого є заголовок і текст повідомлення. Заголовок, який покликаний звернути увагу читача на зміст повідомлення, зацікавити його, дає також можливість зрозуміти позицію редакції як колективного автора щодо подій, про які йдеться.

Як елемент композиційної структури тексту заголовок був об'єктом цілої низки лінгвістичних досліджень на матеріалі різних мов. Так, вивчалися структурно-синтаксичні особливості заголовка поетичних (Л. Ф. Грицюк), художніх (Н. О. Кожина), газетних (Л. О. Коробова, О. С. Толомасова, М. О. Шамелішвілі) текстів; лексичні особливості газетного заголовка (О. М. Максютова), а також заголовка у науково-технічній літературі (Л. О. Лебедєва). Значна увага приділялася проблемі співвідношення заголовка та основного тексту поетичних (Л. Ф. Грицюк) і художніх (Л. О. Ноздріна, О. М. Траченко) творів, рекламних текстів (Н. Л. Волкогон), газет (Л. О. Коробова, І. С. Стам, Н. В. Шиверська). Проблема прагматичної спрямованості заголовка (О. М. Максютова, Л. О. Ноздріна, В. О. Сизоненко та ін.) та його функції (Е. О. Лазарєва, В. С. Мужев, С. П. Суворов, О. С. Толомасова) розглядалися на матеріалі газет.

Структурні ж, семантичні та прагматичні особливості заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення, його зв'язок з основним текстом не підлягали комплексному аналізу. Дослідження заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення є важливим для вивчення способу соціального впливу періодичного видання на масового читача за умови відсутності безпосереднього контакту між адресантом та адресатом, а також різницею у часі між подіями у світі та їх публікацією у журналі. Ознайомлення читача з висвітлюваними подіями відбувається щотижня на відміну від газетних повідомлень, які виходять практично щодня.

Актуальність роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на аналіз тексту як комунікативної системи, тенденцією до поглибленого вивчення різних типів текстів та їхніх функціональних особливостей. Дослідження заголовка крізь призму його функцій у смисловій організації тексту, а також у системі “адресант – адресат” є важливим з погляду з'ясування механізмів формування та функціонування цього компонента тексту та визначення його прагматичної спрямованості для успішної комунікації.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної наукової теми “Типологія та функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем германських і романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти”, що розробляється кафедрою граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол №5 від 27 січня 1997 року).

Метою дослідження є виявлення структурних, семантичних і комунікативно-прагматичних характеристик англомовного журнального заголовка, що впливає на особливості його функціонування як репрезентанта тексту. Поставлена мета передбачає розв'язання таких конкретних завдань:

- визначення лінгвістичного статусу заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення;

- виділення та опис структурних моделей заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення;

- з'ясування семантичних особливостей заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення;

- розкриття ролі заголовка в смисловій організації англомовного журнального мікротексту-повідомлення;

- аналіз логіко-семантичних відношень між заголовком і текстом повідомлення;

- виявлення прагматичних типів заголовків у комунікативній системі “адресант-адресат”;

- установлення умов транспонування одного прагматичного типу заголовка в інший.

Об'єктом дослідження є заголовки англомовного журнального мікротексту-повідомлення.

Предмет аналізу становлять структурні, семантичні та комунікативно-прагматичні особливості заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення.

Матеріалом дослідження є 2000 прикладів мікротекстів тижневика Newsweek за 1997-2001 рр., які було відібрано методом суцільної вибірки. Досліджувані мікротексти знаходяться у розділі Periscope, завдання якого полягає у чіткому та стислому інформуванні читачів про події у світі.

Методи та прийоми дослідження. У роботі використовуються дескриптивний метод, метод дистрибутивного та конструктивного аналізу для встановлення структурних моделей заголовків; логіко-семантичний аналіз з