Конкурентна стратегія зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств України в умовах перехідної економіки інверсійного типу

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В. Н. Каразіна

 

УДК 339. 97: 339. 137. 2

 

КОВАЛЕВСЬКА АЛЛА ВОЛОДИМИРІВНА

 

 

Спеціальність 08. 02. 03 – Організація управління, планування та регулювання економікою

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

 

Харків – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному технічному університеті радіоелектроніки Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент Коюда Павло Миколайович, Харківський національний технічний університет радіоелектроніки, завідуючий кафедрою економіки та менеджменту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Хохлов Микола Пантелеймонович, Харківський державний економічний університет, завідувач кафедри економіки приватизації та права кандидат економічних наук Петренко Юрій Олегович, заступник начальника Головного управління економіки та комунального майна, Управління інвестицій і зовнішньоекономічних зв'язків (Харківська міськрада).

Провідна установа – Національний технічний університет “ХПІ”, Міністерство освіти і науки України, кафедра організації виробництва та управління персоналом.

 

Актуальність теми дослідження зумовлена прагненням кожної країни бути визнаною свiтовим спiвтовариством, стати надiйним та повноправним партнером в мiжнародних економiчних та полiтичних вiдносинах, посісти належне місце в загальному свiтовому процесi iнтернацiоналiзацiї. В свою чергу, включення до мiжнародного економiчного життя висуває високi та значнi вимоги до органiзацiї зовнiшньоекономiчної дiяльностi (ЗЕД) на всіх господарчих рівнях.

Ефективнiсть та позитивна динамiка нацiональних показникiв ЗЕД значною мiрою залежить як вiд зовнiшньоекономiчної полiтики держави в цілому, так і від налагодження даного виду господарчої діяльності на кожному окремому підприємстві в реальному секторі економіки. Однією умовою забезпечення зазначеного процесу має стати організація управління ЗЕД на підприємстві з використанням нових, перспективних, дієвих методів та інструментів, які зумовлять високу ефективність роботи на зовнішніх ринках і позитивно відіб'ються на макроекономічних показниках країни. Одним з таких інструментів слід визнати формування та реалізацію конкурентної стратегії ЗЕД кожного підприємства, що виходить на зовнішні ринки в пошуках перспективної сфери діяльності.

Формування конкурентної стратегії ЗЕД промислових підприємств України, що з причин історичного розвитку країни в своїй більшості належать до військово-промислового комплексу (ВПК), – завдання, від вирішення якого залежить майбутнє всієї економіки. Така конкурентна стратегія діяльності на зовнішніх ринках має враховувати численні особливості як зовнішнього оточення підприємства, так і його внутрішніх умов, базуватися на наявних конкурентних перевагах та потенційних можливостях, забезпечувати їх захист та стабільний розвиток підприємства, а, отже, і всієї країни.

В економічній літературі, присвяченій вивченню функціонування підприємств ВПК промислово розвинених країн існує багато підходів до вирішення даного питання. Значний внесок в розробку проблеми ЗЕД підприємств зробили М. Портер, П. Ліндерт, В. Хойєр, Дж. Стонер, Д. Едвін. Дослідження проблеми забезпечення ефективної діяльності підприємств ВПК на світових ринках проведені російськими та українськими вченими, серед яких слід відзначити В. Бегму, М. Бункіну, І. Герчикову, М. Книш, Ю. Костіна, Б. Крижановського, В. Кузнєцова, В. Мунтіяна, С. Толкачова, Р. Фарамзяна, Р. Фатхутдінова, А. Юданова та інших. Останнім часом з'являються дисертаційні дослідження, присвячені проблемам зовнішньоекономічної діяльності як на макрорівні, так і на регіональному рівні, і на рівні окремого підприємства (В. Власюк, В. Близнюк, В. Сіденко, Т. Слюніна, О. Лясковець ін.).

Наявні результати теоретичної розробки проблеми, які, на жаль, не стали поки що чинником, здатним помітно вплинути на економічну практику, відсутність кардинальних реформ та перехідний характер національної економіки, зумовлюють необхідність не лише визначити вектор можливого подальшого ефективного функціонування і розвитку військово-промислових підприємств країни, але й необхідність обґрунтувати вибір конкретних шляхів та способів його реалізації, запропонувати конкретні засоби практичного застосування на даних підприємствах. Дослідження даної проблеми пов'язане з глибинними зрушеннями, що відбуваються в господарчому і соціальному будівництві України, зі зміною командно-адміністративних методів управління і регулювання економіки ринковими методами, які і визначають сьогодні розвиток держави.

Наявний стан теоретико-методологічного вивчення та практичного розв'язування проблеми, її актуальність, визначили тему, мету, завдання даного дослідження та його логічно-структурну побудову.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконувалася у відповідності до планів науково-дослідних робіт кафедри статистики і аудиту Харківської Академії економіки і права у 1999 – 2000 рр. : «Розробка концепції та організаційного механізму регулювання економічної безпеки промисловості» (№ держреєстрації 0199U003487).

Метою дисертаційної роботи є теоретичне визначення конкурентної стратегії ЗЕД та розробка науково-методичних рекомендацій її формування на підприємствах військово-промислового комплексу України.

Така мета дослідження визначила необхідність вирішення наступних взаємопов'язаних завдань:

визначити сутність ЗЕД підприємств, її ролі та місця у господарчій діяльності підприємства;

виявити вплив головних факторів на ЗЕД підприємства;

розкрити сутність конкурентної стратегії ЗЕД підприємства і виявити особливості її формування в Україні;

проаналізувати сучасні зовнішньоекономічні зв'язки та досвід їх розвитку в Україні і дослідити їх взаємозв'язок з окремими конкурентними стратегіями ЗЕД підприємств;

визначити роль та місце ВПК в економіці країни;

оцінити сучасний стан підприємств ВПК у різних країнах та з'ясувати можливість використання їх досвіду для зростання економічних показників України;

обґрунтувати концептуальні засади реалізації експортного потенціалу підприємств ВПК в сучасних економічних умовах України;

проаналізувати