Механізм формування та реалізації державного управління охороною праці

Національна академія наук України

Інститут економіки промисловості

 

УДК: 331. 45

 

Котов Євген Валерійович

 

 

Спеціальність 08. 02. 03 – Організація управління, планування і регулювання економіки

  

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

 

Донецьк – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк) у відділі економічних проблем охорони праці та соціальної політики.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Новікова Ольга Федорівна, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), заступник завідуючого відділом економічних проблем охорони праці та соціальної політики. 

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Кутиркін Андрій Миколайович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), провідний науковий співробітник відділу проблем регіональної економіки; 

кандидат економічних наук, доцент Шаульська Лариса Володимирівна, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), доцент кафедри управління трудовими ресурсами. 

Провідна установа - Інститут економіки НАН України (м. Київ), відділ соціальної сфери, доходів та рівня життя населення. 

 

Захист відбудеться 22 листопада 2002 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11. 151. 01 в Інституті економіки промисловості НАН України: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

 

 

Актуальність теми дослідження. Стан умов і охорони праці в Україні свідчить про наявність та зростання негативних тенденцій виробничого ризику для здоров'я та життя працюючих. Кількість працюючих у несприятливих умовах праці висока і коливається в основних галузях промисловості України від 15 до 73%, а серед регіонів – від 6 до 40%. Рівні виробничого травматизму та професійної захворюваності в Україні, розраховані на обсяги виробництва, найвищі у світі. Наслідком цього є високі показники інвалідності та смертності серед працівників працездатного віку, що свідчить про наявність суттєвих перешкод для забезпечення та розвитку трудового потенціалу України.

Фінансування в сфері охорони праці спрямовується переважно на подолання наслідків небезпечних і шкідливих умов праці, а не на їх попередження та профілактичні заходи. Підтвердженням цього є остаточна ліквідація у 2001 р. фондів охорони праці на державному, регіональному та галузевому рівнях і переорієнтація вкладання коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, які досі не спрямовуються на профілактичні заходи. Одночасно рівень витрат на охорону праці у загальному обсязі валового внутрішнього продукту та промислової продукції постійно зменшується. Негативно впливає на стан охорони праці на підприємствах України відсутність оновлення основних виробничих фондів. У галузях промисловості рівень їх зносу становить 50-80%.

Незадовільний стан умов і охорони праці обумовлено низьким рівнем фінансування заходів з охорони праці, недосконалістю та неефективністю управління охороною праці; слабким впровадженням економічних методів управління охороною праці; низькою якістю планування та договірного регулювання охорони праці; недосконалим механізмом використання та адаптування до умов України міжнародного досвіду з управління охороною праці.

Теоретична і практична база вирішення проблем управління охороною праці має певний поштовх і розвиток після прийняття національного законодавства з охорони праці. Розробка теоретичних питань і впровадження науково-практичних здобутків у сфері охорони праці набули значного поширення в період 1994-1999 рр., коли відбувалося формування та використання фондів охорони праці на всіх рівнях управління (державний, регіональний, галузевий, підприємство). Але після їх поступової ліквідації почали знижуватися можливості фінансування наукових досліджень щодо проблем управління охороною праці і стала простежуватися тенденція до зменшення наукових, методичних і практичних досягнень. Усе це підтверджує актуальність дослідження проблем реформування охорони праці та необхідність удосконалення його організаційно-економічного механізму.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в Інституті економіки промисловості НАН України згідно з планами науково-дослідних робіт за темами “Дослідження проблем соціальної безпеки України та шляхи їх вирішення”, 1998-2000 рр. (номер державної реєстрації 0198U002206) та “Регіональні аспекти національної безпеки (в економічній та соціальній сферах) ”, 2001-2003 рр. (номер державної реєстрації 0101U001123), а також господарських договорів з Регіональним фондом охорони праці Донецької обласної державної адміністрації по виконанню Регіональної програми з охорони життя і здоров'я людей на виробництві та у побуті на 1996-2000 рр. : № 2/98 «Розробити механізм економічної зацікавленості всіх учасників трудового процесу у вирішенні проблем охорони праці»; № 9/98 «Підготувати методичні рекомендації з розробки комплексних заходів поліпшення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища на підприємстві»; № 10/98 «Створити банк даних фахівців з охорони праці юридичного, економічного, медичного, технічного профілю»; № 12/99 «Підготувати інструктивні матеріали по застосуванню та впровадженню положення про систему стимулювання охорони праці на підприємствах Донецької області»; № 6/2000 «Розробити пропозиції щодо удосконалення законодавства з охорони праці на підставі оцінки ефективності його реалізації».

При виконанні зазначених робіт автором здійснено оцінку концептуального, нормативно-правового, науково-методичного та кадрового забезпечення процесу управління охороною праці; визначено причини неефективності управління охороною праці на державному, регіональному та виробничому рівнях; розроблено систему стимулювання охорони праці на підприємстві та механізм її впровадження.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи