Прагматичний аспект категорії інформативності англомовних синоптичних текстів газетно-публіцистичного стилю

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА

 

КОЗЛОВСЬКА ГАННА БОРИСІВНА

 

УДК 811. 111'38: 82 – 92: 551. 509

 

 

Спеціальність 10. 02. 04 – германські мови

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

 

Харків – 2003

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі перекладу Сумського державного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор ШВАЧКО СВІТЛАНА ОЛЕКСІЇВНА, Сумський державний університет, професор кафедри перекладу.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ОМЕЛЬЧЕНКО ЛАРИСА ФЕДОРІВНА, Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри граматики та історії англійської мови кандидат філологічних наук, доцент ФРОЛОВА ІРИНА ЄВГЕНІВНА, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, доцент кафедри перекладу та англійської мови.

Провідна установа: Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра іноземних мов гуманітарних факультетів, Міністерство освіти і науки України, м. Львів

 

 

Реферована робота присвячена дослідженню функціонування категорії інформативності в одному з видів текстів інформаційного жанру газетно-публіцистичного стилю – англомовних синоптичних текстах, тобто газетних повідомленнях про погоду. Лінгвістика тексту є базовою дисципліною для даного дослідження, оскільки саме в цій галузі склався напрямок вивчення комунікативно-прагматичних аспектів тексту.

У роботі здійснюється комплексний аналіз функціонування категорії інформативності, що виявляється в дослідженні її плану вираження і плану змісту. Комплексний аналіз тексту полягає в систематизації лексико-синтаксичних, композиційно-змістовних і прагматичних особливостей газетного повідомлення про погоду. Прагматичний підхід, обраний у даній роботі для дослідження категорії інформативності в газетному повідомленні про погоду, акцентує роль людського чинника в процесі продукування тексту, не зменшуючи при цьому значущості лінгвальних характеристик повідомлення.

Прагнення до комплексного аналізу зумовило системне використання даних лінгвістики тексту (Воробйова О. П., Гальперін І. Р., Дрідзе Т. М., Селіванова О. О., Тураєва З. Я.), прагмалінгвістики (Арутюнова Н. Д., Сусов І. П., Тарасова О. В., Шевченко І. С.), лінгвостилістики (Арнольд І. В., Кухаренко В. А., Мороховський О. М.), психолінгвістики (Залєвська О. О., Сахарний Л. В.), кібернетики (Антонов А. В., Блюменау Д. І.).

Актуальність роботи визначається загальною тенденцією сучасного мовознавства до дослідження прагматико-комунікативних характеристик мовних явищ, до їх комплексного аналізу, а також тим, що недостатньо дослідженими залишаються функціонування категорії інформативності, її глобальна структура та форми реалізації прагматичного аспекту інформування в нехудожньому типі тексту. Усе це зумовлює актуальність наукового завдання даної дисертації – комплексне дослідження категорії інформативності з точки зору її ролі в процесі забезпечення ефективності комунікації через текст інформаційного жанру газетно-публіцистичного стилю.

Зв’язок роботи з науковими темами. Робота виконана у руслі наукової теми кафедри перекладу Сумського державного університету “Категорії типових і нетипових текстів”, яка була затверджена на засіданні науково-технічної ради СумДУ, протокол № 2 від 25 листопаду 1996 р. Тема перезатверджена на засіданні науково-технічної ради СумДУ, протокол № 5 від 10 лютого 2000 р.

Мета дослідження полягає у визначенні сутності категорії інформативності в англомовному газетному синоптичному тексті з урахуванням його жанрових і композиційно-змістовних особливостей, встановленні специфіки прагматичного аспекту інформування, націленого на забезпечення ефективної реалізації інформації в умовах газетної комунікації.

Мета зумовлює конкретні завдання дослідження:

охарактеризувати структуру категорії інформативності як основної текстової категорії;

виявити особливості плану змісту і плану вираження категорії інформативності в газетному повідомленні про погоду;

ідентифікувати основні жанрові характеристики газетного повідомлення про погоду;

побудувати композиційно-змістовну модель газетного повідомлення про погоду;

визначити статус чинників комунікативної ситуації в газетному повідомленні про погоду;

осмислити змістовну структуру суб'єктивно-модальної інформації для текстової форми газетного повідомлення про погоду;

описати специфіку реалізації прагматичного аспекту інформування в газетному повідомленні про погоду.

Об’єктом даного дослідження є англомовні газетні синоптичні тексти. Предметом вивчення виступають прагмалінгвістичні особливості реалізації категорії інформативності (КІ) в зазначених текстах.

Матеріалом дослідження слугували 7843 газетних повідомлень про погоду (ГПП) сучасної преси США (2530 текстів, 2277 таблиць, 2783 лінгвовізуальних комплекси, 253 позиції комбінованого використання тексту і таблиці).

Методологічною основою роботи є положення про єдність мови і мислення, форми і змісту, об'єктивного і суб'єктивного. В основу дослідження покладено системно-діяльнісний підхід до мови й мовних явищ, трактування мовленнєвої сфери як складового елементу загальної діяльності людини.

Для реалізації поставлених завдань у роботі використана ціла низка методів і прийомів: гіпотетико-дедуктивний – для підтвердження на ілюстративному матеріалі висунутих теоретичних гіпотез щодо змістовної структури суб'єктивно-модальної інформації в ГПП; описово-аналітичний – для ідентифікації отриманих шляхом суцільної вибірки фактів реалізації КІ; прагматичний і контекстуальний аналіз – для осмислення “локальних” прагматичних настанов; елементи синтаксичного аналізу – для дослідження експресивних можливостей синтаксису в ГПП; елементи стилістичного аналізу – для вивчення експресивного потенціалу метафори і засобів графічної образності в ГПП; елементи структурно-семантичного аналізу – для розробки композиційно-змістовної моделі ГПП; кількісний аналіз – для встановлення абсолютної представленості та коефіцієнта частоти використання (КЧВ) засобів суб'єктивно-модальної інформації в ГПП.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в роботі вперше виконано аналіз поверхневої та глибинної структур та засобів реалізації КІ у відповідності до домінуючої