Психологічна адаптація до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку

ІНСТИТУТ ДЕФЕКТОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ

 

ЛАЗОРЕНКО ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

 

УДК 157. 2+152. 276+371. 94

 

 

19. 00. 08 – спеціальна психологія

 

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. Одеса) ім. К. Д. Ушинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: Вісковатова Тетяна Павлівна, доктор психологічних наук, професор кафедри кліничної психології Інституту післядипломної освіти Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Офіційні опоненти: Берзінь Валерій Іванович, член-кореспондент АПН України, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри гігієни дітей і підлітків Національного медичного університету імені академіка О. О. Богомольця

Турчинська Валентина Євгенівна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри олігофренопедагогіки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

 

 

Актуальність дослідження. Визнання Україною Конвенції ООН про права дитини та Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захист і розвиток дітей посилило увагу громадськості до проблем дітей-інвалідів, дітей з особливостями психофізичного розвитку, викликало необхідність створення найсприятливіших умов їхньої інтеграції в систему сучасних суспільних відносин.

У Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття) наголошується на необхідність вдосконалення освіти дітей з особливостями психофізичного розвитку у системі закладів суспільного виховання, забезпечення їхньої повноцінної життєдіяльності і соціального захисту, створення для них умов максимальної психолого-педагогічної корекції.

Це безпосередньо стосується і дітей із затримкою психічного розвитку яка є найчисельнішою із усіх категорій з особливими потребами. Однією з перешкод на шляху досягнення цієї мети є труднощі в опануванні програмового матеріалу, які відчувають діти із затримкою психічного розвитку (ЗПР). Вони зумовлюють стійке небажання дітей отримувати знання у довільній формі, що сприяє утвердженню себе як особистості здебільшого з негативною поведінкою. Адаптація до навчання дітей із відхиленнями в психічному розвитку зменшує труднощі, що, у свою чергу, позитивно змінює ставлення їх до процесу навчання в цілому. Роль психологічної адаптації особливо посилюється в умовах впровадження в життя програми дванадцятирічного навчання. Нині діти йдуть до школи не з молодшого шкільного віку, а з дошкільного. Значні інтелектуальні навантаження, які відчувають першокласники, не завжди адекватні їхнім психофізіологічним можливостям. І якщо учні без відхилень у психічному розвитку за правильно побудованого навчального процесу самостійно адаптуються до шкільних навантажень, то їхні однолітки із затримкою психічного розвитку потребують спеціальної підготовки, насамперед, психологічної адаптації.

Проблема адаптації досить широко висвітлена в спеціальній літературі: Е. М. Александровська; Ю. О. Александровський; Л. Ф. Бережков; О. І. Волжин; В. П. Казначеєв; Г. Сельє; Ю. К. Суботін; E. P. Torrance та ін.

Водночас у доступній нам літературі практично відсутні відомості про психологічну адаптацію до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку, а тим більше в перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку. Психологічна адаптація до процесу навчання дасть дітям із ЗПР змогу у майбутньому ствердити себе в соціумі через пізнавальну діяльність, зміцнення фізичного і соматичного станів, сформовану емоційну стійкість. Це позитивно вплине на їх подальшу інтеграцію у сучасне суспільство, сприятиме виконанню своїх обов'язків як громадянина нашого суспільства у повному обсязі. Крім того, в спеціальній науковій літературі відсутні відомості про психологічну адаптацію до процесу навчання дітей із ЗПР як самостійний вид, її структуру, механізм, стадії, рівні, що визначають шляхи її формування, зокрема у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку.

Актуальність цієї проблеми для теорії і практики спеціального навчання дітей, що мають відхилення у психічному розвитку, а також необхідність навчання дітей починаючи з дошкільного віку і недостатня дослідженість проблеми психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років, зокрема із затримкою психічного розвитку, зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему включено до тематичного плану Південного наукового центру АПН України (м. Одеса) “Психолого-педагогічне забезпечення розвитку і діяльності особистості” (№ 0194006237).

Автором досліджувалася психологічна адаптація до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку психосоматичного і церебрально-органічного генезу.

Об'єкт дослідження: адаптація дітей дошкільного і молодшого шкільного віку до навчання.

Предмет дослідження: психологічна адаптація до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку, її механізм та система формування.

Мета дослідження: розробити механізм психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із ЗПР і систему превентивно-корекційної роботи, спрямованої на формування цього виду адаптації в умовах функціонального об'єднання “Школа – дитячий садок”.

Завдання дослідження:

1. Виявити структурні компоненти механізму психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із ЗПР.

2. Вивчити психічний, соматичний (тілесний) та фізичний стан дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку і визначити рівень сформованості психологічної адаптації до процесу навчання.

3. Розробити систему превентивно-корекційної роботи та алгоритм її застосування в умовах функціонального об'єднання “Школа – дитячий садок”, спрямовану на розвиток структурних компонентів механізму психологічної адаптації дітей 6-8 років із ЗПР.

Методи дослідження: організаційні – лонгітюдний і порівняльний; теоретичні – аналіз,