Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

«Польська підпільна держава» (1939 – 1945 рр.)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
 
Поліщук Павло Ярославович
 
УДК 94(438) 1939 – 1945
 
«ПОЛЬСЬКА ПІДПІЛЬНА ДЕРЖАВА» (1939 – 1945 рр.)
 
07.00.02 – всесвітня історія
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
 
Київ – 2008
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі історії слов’ян Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник: доктор історичних наук, професор ЯРОВИЙ Валерій Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри історії слов’ян.
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор КУЧЕР Володимир Іванович, науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України; кандидат історичних наук, доцент ПАТРИЛЯК Іван Казимирович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри новітньої історії України.
Захист відбудеться „8” вересня 2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.01 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 349).
З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).
Автореферат розісланий 1 серпня 2008 року.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Структура дисертації зумовлена об’єктом, предметом, метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, списку використаних джерел та літератури, додатків. Повний обсяг дисертації становить 231 сторінку, з них основного тексту – 202 сторінки, список використаних джерел та літератури містить 414 найменувань. У кінці дисертації подано 3 додатки.
Вступ. Актуальність дослідження. Друга світова війна – одна з ключових подій в історії людства. Тому з моменту її закінчення і до наших днів не згасає увага дослідників як до самої війни, так і до фактів, що тісно з нею пов’язані. У численних історичних студіях цього періоду порушувалися аспекти міжнародних стосунків, окупаційного режиму в різних країнах та рухів опору, економічної історії тощо. Та домінуючою, звичайно ж, була воєнна проблематика. Це природно з огляду на те, що йдеться про найбільшу у світовій історії війну. Однак через переважання воєнних тем залишилися недостатньо вивченими цивільні аспекти періоду Другої світової війни.
«Польська підпільна держава» (далі також – ППД) ще на етапі формування поширювала свою діяльність на землі, які були у складі Польщі до 1939 р., зокрема й на сучасні західноукраїнські землі. На цих теренах спочатку діяв Делегат уряду на східні землі, а потім було утворено систему окружних та повітових делегатур. Внаслідок цього неминучими були контакти ППД з українським населенням та громадськими, військовими й політичними організаціями, які його представляли. Відтак, дослідження допоможе висвітлити ряд актуальних проблем в історії польсько-українських стосунків, розглянути в іншому ракурсі проблеми взаємин двох народів на сучасних західноукраїнських землях.
Польща однією з перших держав визнала незалежність України. На сьогодні стосунки польського та українського народів розвиваються й переходять в якісно нову фазу. 2004 р. був роком Польщі в Україні, 2005 р. – роком України в Польщі, що сприяє поглибленню культурних, економічних та наукових стосунків. Наукові дослідження історії Польщі сприяють налагодженню співпраці між нашими народами.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках державної бюджетної програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Історія української державності нової та новітньої доби» (державний реєстраційний номер 06БФ046-01).
Об’єктом дослідження є «Польська підпільна держава» як сукупність державних інституцій цивільного підпілля на теренах окупованої Польщі в 1939 – 1945 рр.
Предмет дисертації – система цивільних органів управління ППД, особливості їхнього виникнення, розвитку та діяльності в різні періоди Другої світової війни та на різних теренах окупованої Польщі.
Хронологічні рамки дисертаційної роботи охоплюють період з вересня 1939 р. до червня 1945 р. Нижня хронологічна межа зумовлена окупацією Польщі нацистською Німеччиною та початком формування руху опору. Верхня межа визначається остаточною ліквідацією осередків та організаційних структур ППД.
Метою дослідження є комплексне, хронологічне розкриття специфічного явища в історії Польщі – «Польської підпільної держави».
Для досягнення поставленої мети належить вирішити такі дослідницькі завдання:
проаналізувати стан наукового вивчення проблеми та дослідити джерельну базу дисертації;
визначити особливості виникнення системи органів цивільного управління в польському підпіллі;
розкрити процес формування ППД на різних теренах окупованої Польщі;
показати організаційну структуру ППД на різних етапах її розвитку;
охарактеризувати відносини органів управління ППД з військовим підпіллям та політичними силами всередині країни;
розглянути основні напрями діяльності департаментів Делегатури Уряду;
висвітлити діяльність окружних та повітових делегатур на західноукраїнських землях;
встановити місце українського питання у діяльності ППД.
Методологічною основою дисертаційної роботи є принципи історизму, системності, об’єктивності. Використано і загальнонаукові методи дослідження (індукції, дедукції, системно-структурний, евристики), і спеціально-історичні (проблемно-хронологічний, ретроспективний, історико-порівняльний, історико-типологічний). Загальнонаукові методи допомогли подати складну та багатогранну «Польську підпільну державу» як цілісне явище. Шляхом застосування проблемно-хронологічного методу було сформовано внутрішню структуру дисертації. Ретроспективний метод дав змогу визначити коло питань, які слід розглянути у дисертаційній праці. Історико-порівняльним методом визначено особливості польського цивільного підпілля в системі рухів опору країн окупованої Європи.
Фото Капча