Основні напрями розвитку «Херсонського Морського торгівельного порту»

Переробку вантажів до 2010 року планується збільшити на 605,0 тис.тонн проти очікуваного в 2006 році.

Капітальні вкладення у виробничу сферу будуть направлені на розвиток діючих та створення нових спеціалізованих комплексів, що сприятиме підвищенню конкурентноздатності порту.

-В 2006 –2007 рр. – збудували критий склад з розсувним дахом на причалі №5 для зберігання навалювальних добрив із залученням інвестицій – 9,0 млн.гривень. Це дало можливість значно підвищити портові послуги з перевалки добрив, знизити втрати вантажів та їх негативну дію на навколишнє середовище.

-В 2003 – 2008 рр. – будівництво перевантажувального комплексу на причалі №7 для перевалки зовнішньоторговельних вантажів з річним обсягом 250 тис.тонн із залученням зовнішніх інвестицій в сумі 10,0 млн.гривень.

- планується придбати обладнання для перевантажувальних робіт на суму 15,0 млн.гривень, удосконалювати технологію перевалки вантажів, а також щорічно здійснювати капітальний ремонт основних засобів.

До 2010 року на виробничі потреби буде направлено коштів порту на суму 53,0 млн. гривень, а зовнішніх інвестицій на суму 19,0 млн.гривень.

На об’єкти невиробничого призначення планується витратити 6,0 млн.гривень, в тому числі:

- реконструкція гуртожитку – 2,0 млн.грн.

- капітальний ремонт будівель – 4,0 млн.грн.

Крім того, на утримання об’єктів соціального призначення до 2010р. плануються витрати в сумі 25,0 млн.гривень. 

Для вирішення перспективних питань, пов’язаних з охороною навколишнього середовища, в порту планується проведення моніторингу атмосферного повітря та акваторії порту, будівництво очисних споруд промислових стоків, а також модернізація комплексу з упакування мінеральних добрив для зниження запорошуваності робочих місць. У питаннях захисту навколишнього середовища порт співробітничає з Південь НДІМФом в розробці проектів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВОС) і контролю за їх реалізацією, з Інспекцією охорони Чорного моря, з облуправлінням екологічних ресурсів. 

В 2007р. Була проведена організація кабінету з охорони праці і навколишнього середовища із забезпеченням сучасними комп’ютерними програмами навчання.

До 2010 року планується здійснити омолодження кадрового складу порту за рахунок щорічного працевлаштування молодих спеціалістів – випускників Одеського державного морського університету, Херсонського морського коледжу та ін. Також планується продовжувати навчання працівників порту в навчально-курсовому комбінаті, закладах післядипломної освіти і учбових центрах.

Основні напрямки соціальної політики порту до 2010 року:

-формування політики стосовно сім’ї, жінок, дітей і молоді;

-розвиток ринку праці та зайнятості населення;

-реформування системи соціальної допомоги;

-розвиток адресної допомоги;

-реформування системи соціального обслуговування;

-культура, спорт і відпочинок.

Проект плану соціально-економічного розвитку порту до 2010 року складено в діючих цінах 2006року. 

 

 

Порт тоді процвітає, коли він ефективно вирішує завдання господарського обслуговування суден. А неефективність може бути викликана застарілими формами організації виробництва, старими засобами виробництва, завищеними тарифами або комбінацією всіх трьох перерахованих чинників. 

Реформування економіки портів України - вже сьогодні першорядне завдання, оскільки глобалізаційні процеси, що швидко розвиваються, та інтереси міжнародної інтеграції активізують конкуренцію на ринках. Правильно прийняті сьогоднішні рішення є основою успіху завтрашнього дня у відродженні водного транспорту і всієї економіки нашої держави.

Для організації реалізації плану розвитку Херсонського морського порту запроваджується:

- реконструкція складів № 7,8,9 з компанією Дніпро-карго ЛТД. 

Технічне переозброєння перевантажувального комплексу зернових забезпечить збільшення місткості комплексу, збільшення вантажообігу комплексу зернових вантажів, зменшення негативної дії на навколишнє середовище зернових вантажів за рахунок реконструкції двох критих складів і критих конвеєрних галерей, обладнаних сучасними засобами пилеподавлення і водовідведення замість існуючих тимчасових пересувних конвеєрних установок, а також дозволить здійснювати прийом некондиційних вантажів, з доведенням якості до вимог стандартів за допомогою встановленого на перевантажувальному комплексі спеціального устаткування. Технічне переозброєння дозволить підвищити коефіцієнт використання земельної ділянки, відведеної для перевантажувального комплексу шляхом зведення на тій же площі більш містких складів, значно зменшити частку ручної праці і підвищити коефіцієнт використання причалу.

- будівництво критого механізованого складу для зберігання міндобрив. Будівництво критого механізованого складу для зберігання міндобрив дозволить збільшити вантажний потік вантажів, зменшити негативну дію на навколишнє середовище при вантаженні міндобрив, які проходитимуть процес пакетування, скоротять частку ручної праці. Повністю механізоване завантаження в склад і відвантаження на судно дозволить підвищити продуктивність навантажувально-розвантажувальних робіт.

Також портом заплановано продовження роботи у стандарті ISO. Всі ці зусилля спрямовані на:

 - буде сприяти інтеграції регіону в Європейській транспортній системі;

-впливати на формування пакета замовлень;

-бути гарантом для інвестиційних компаній у процесі здійснення інвестиційної підтримки підприємства. 

-вивчати, залучати і вигідно розподіляти вантажопотоки;

-оперативно керувати перевантажувальними процесами;

- ефективно керувати суднами;

- укладати вигідні договори і вести фінансові розрахунки;

-займатися агентуванням і обслуговуванням суден та їх екіпажів на рейді, включаючи бункерування, постачання, лоцманську проводку;

-реалізовувати заходи з безпеки мореплавання та захисту довкілля.

Розвиток морського торговельного порту, його участь у інвестиційному проекті, будівництва глибоководного перевантажувального комплексу у гирлі Бузько-Дніпровського лиману (пройшов міжнародну експертизу в Італії). Це дасть можливість щорічно отримувати більше 20 млн.дол.США прибутку за рахунок збільшення транзитного проходу суден по річці Дніпро та здійснити модернізацію хлібних елеваторів вздовж ріки по всій країні з підвезенням зернових до порту Херсон і подальшої її переробки і навантаження на судна великої тоннажності.

Сьогодні, незважаючи на судові справи, пов’язані з кабальними договорами, укладеними колишньою адміністрацією, порт успішно виконує плани вантажопереробки. Ні судові справи, ні рейдерські атаки не змогли змінити позитивну динаміку розвитку порту. Протягом року, що минає, ХМТП розрахувався з усіма кредитами, взятими попереднім керівництвом, тричі підвищував заробітну плату портовиків. Річний план виконаний достроково – ще на початку грудня. 

Із збиткового підприємство стало прибутковим. Сьогодні портовики працюють не тільки з традиційними вантажами – зерновими, лісом, мінеральними добривами, але й з новими, зокрема, коксом. Уперше за останні 15 років у порту почали пришвартуватися балкери типу «панамакс», які мають велику тоннажність. Вони доставляють в Херсон кокс - дуже важливий матеріал для металургійного комплексу Кривого Рогу.

Нинішнього року порт обробив 956 суден, торік – 653. Уперше за багато років розпочалося оновлення основних засобів. Більш ніж удвічі перевиконані планові завдання з модернізації навантажувальної техніки, портальних кранів та іншого обладнання. Причому, залучення коштів на придбання техніки та модернізацію виробництва відбувалося виключно за рахунок власних коштів порту. Самоінвестування обійшлося підприємству в суму 11654,94 тис. грн. 

Технічні можливості ХМТП – обробка 4 млн. тонн вантажів на рік. Щоб реалізувати цей потенціал, необхідні інвестиційні програми. І порт уже розпочав їх реалізовувати. Укладений договір з державним проектно-дослідним інститутом морського транспорту «ЧорноморНІІпроект» про розробку Генеральної схеми розвитку Херсонського морського торговельного порту, яка передбачає розвиток декількох інвестиційних проектів, пов’язаних з реконструкцією портового господарства на обох берегах Дніпра. Обговорюється дуже перспективні для порту і всього міста плани будівництва виробничих площ на лівому березі Дніпра, зокрема підведення сюди залізничної колії та автотраси. Передбачається залучення кредитних ресурсів Європейського банку реконструкції та розвитку, а також внески українських інвесторів. Є конкретні пропозиції щодо будівництва контейнерного терміналу, а також терміналу з перевантаження біопалива. 

Нещодавно порт відвідала велика група бізнесменів з Росії, Швейцарії, Франції та інших країн. Під час зустрічі з колективом порту гості не приховували свою зацікавленість у співпраці, висловили готовність разом розглядати питання розвитку підприємства, збільшення переробки вантажів, модернізації технологічного процесу вантажної переробки. 

Обласна державна адміністрація та обласна рада висловили бажання сприяти розробці регіональної програми розвитку портів. Свою підтримку цій програмі висловило і Міністерство транспорту та зв’язку України. Фахівці переконані, що можна істотно збільшити обсяги переробки вантажів у Херсонському морському торговельному порту. Для цього вже задіяні затони на лівому березі Дніпра. 

 

 

Сьогодні ДП «ХМТП» є перспективним підприємством, за допомогою інвесторів порт може розвиватися й мати прибуток, сплачувати податки в бюджет. За рахунок прибутку може здійснювати модернізацію основних засобів і здобувати нове обладнання для перевантаження вантажів в порту.

 

 

1. Кивалов С. В. Какой мы видим морскую доктрину Украины // Альманах Киев. город. ассоциации ветеранов-подводников 2002. № 1. С. 6- 19

2. Крук Ю. Как повлияет создание новой партии на расклад политических сил в стране и процесс восстановления украинского флота // http://archiv.slovo.odessa.ua/435.html. Транспорт України. 2003 

3. Украина рискует лишиться статуса морского государства // Деловая неделя. - 2003. - 1 сент 

4. Буртовой О. Развитие портов сохранит статус Украины как морской державы. / www.atlanta.com.ua/articles/

5. Колесник И.Н. Пути повышения эффективности обслуживания международных перевозок морскими торговыми портами // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сборник научных трудов. - Донецк: 2004 - Ч.2. - С.712 

6. Колесник И.Н. Стратегия развития морских портов Украины на этапе становления черноморского экономического сотрудничества // Наукові праці. - Миколаїв: МДГУ, 2003. –Економічні науки С.114-121. 

7. Стребко С.К. Порты в транспортной сети Черноморского региона // Судоходство, № 4-5. - 2002. - С.52 

8. Губенко В.К., Дергаусов М.М., Челени Йожеф, Чулочников М.Ю. Концептуальная модель логистической системи морского порта. Мариуполь, Весник Приазовского госуниверситета, 1995.

9. Котов М.Ф. Планування, організація та технологія портових вантажопереробних робіт «Транспорт» 1978 – С 310

10. Закон України про морськи порти вiд 03.04.2003 р. N 662-IV.