Основи науково-дослідної діяльності

Зміст відображає структуру дипломної роботи із зазначенням сторінок кожного її елемента (глави, параграфа). У вступі визначаються: актуальність теми, об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження, використовувані наукові методи, вказується обсяг і дається аналітичний огляд літератури, що свідчить про розробленості теми раніше і новизну автора диплома.

3. Структурні елементи та особливості оформлення випускних (дипломних) робіт. Основна частина дипломної роботи має дві або три глави, кожна з яких, у свою чергу, підрозділяється на 2 – 3 параграфа. Перша глава присвячується теоретичним питанням. У ній на основі вивчення робіт вітчизняних і зарубіжних авторів викладається, як правило, сутність, властивості, функції, принципи досліджуваного об'єкта, різні підходи до його вивчення, їх оцінка та викладається власна позиція студента. 

Матеріали цієї глави служать надалі для обґрунтування методології і методики конкретного аналізу практичної діяльності з певного питання бібліотечно-бібліографічної діяльності бібліотек в певних умовах. Друга глава, отже, може бути присвячена характеристиці конкретного напрямку (процесу) роботи бібліотеки. При цьому студент не повинен обмежуватися тільки констатацією фактів, форм, методів роботи, використовуваних тієї чи іншої бібліотекою, а розкривати тенденції розвитку, недоліки і причини, їх зумовили, намічати шляхи їх можливого усунення. Аналіз роботи бібліотеки необхідно проводити на підставі звітів і бібліотечної статистики, формулярів читачів, виконаних довідок тощо. Якщо в дипломній роботі тільки дві глави, то у другій необхідно розробити пропозиції щодо поліпшення організації, технології і змісту діяльності бібліотеки. 

Всі пропозиції і рекомендації повинні носити конкретний характер і відповідати можливостям (умовам) роботи бібліотеки (кадровим, економічним). При наявності в структурі дипломної роботи третьої глави – остання може бути проектної. Обов'язковим для дипломної роботи є логічний зв'язок між главами і послідовний розвиток основної ідеї (цілі) на протязі всієї роботи. Кожна глава має завершуватися короткими висновками, пов'язаними з їх змістом (наприклад, станом теоретичної розробки питань теми, станом практики, прогнозом на майбутній розвиток).

У висновку послідовно викладаються висновки і пропозиції про вирішення певного питання (проблеми) в цілому, на підставі узагальнення (зіставлення) теоретичних матеріалів та аналізу практики діяльності певного виду бібліотек. Вони мають бути чіткими і короткими. Пишуться вони тезисно (по пунктах) та повинні відображати основні висновки, як з теорії, так і по практиці досліджуваного питання.

При необхідності до дипломної роботи можуть писатися додатки, у яких містяться таблиці, графіки, діаграми, інструкції, методика, заповнені форми звітності та інші документи. Бібліографічний опис використаної в дипломі роботі літератури повинен відповідати ДСТУ.

Таким чином, навчально-наукові роботи, поряд із загальними методологічними вимогами до наукових досліджень, мають деяку специфіку, однак вони в більшості випадків пов'язана з організаційними питаннями, а не з змістом самих робіт.

 

1. Випускна робота як вид навчально-дослідницької діяльності, орієнтованої на розвиток вміння самостійно виконувати науковий аналіз.
2. Тема дипломної роботи як продовження досліджень, що проводяться в процесі написання курсових і наукових робіт на відповідній кафедрі ВНЗ.
3. Які структурні елементи та особливості оформлення випускних (дипломних) робіт?
4. Які пропозиції і рекомендації має містити випускна (дипломна) робота?
5. Яке значення додатків для випускної (дипломної) роботи?
6. Які особливості оформлення бібліографічного опису використаної в дипломній роботі літератури?

 

 

1. Логічний метод як обов'язковий у кожному науковому дослідженні. 
2. Логічні закони та правила (вимоги) формальної логіки.
3. Доказ і спростування, і їх структурні елементи.
4. Загальна характеристика аргументації та її класифікація.

 

Рекомендована література: 1, 2, 3, 4.

 

 

1. Логічний метод як обов'язковий у кожному науковому дослідженні. Наукове знання, як уже відомо, це результат наукового дослідження, перевірений суспільно-історичною практикою і не суперечить логіці. Значить, в будь-якому дослідженні, крім чуттєвого пізнання, використовується абстрактне мислення чи логічне пізнання. Отже, предметом науки логіки є людське мислення, тобто закони, форми, прийоми, правила мислення, за допомогою якого людина пізнає навколишній світ або конкретно визначений об'єкт. Текст наукової роботи на відміну від всякого іншого тексту повинен відрізнятися, насамперед, своєю логічністю. Тому, які б помилки, з точки зору логіки, не робили дослідники при описі своїх досліджень, вони завжди зводяться до порушення того чи іншого логічного закону або правила (вимоги). 

Ви вже вивчали логіку і знаєте основні її закони (закон тотожності, закон суперечності, закон виключеного третього, закон достатньої підстави), їх трактування і застосування в наукових дослідженнях. Крім цих законів, як Вам відомо, існують правила (вимоги). У даному випадку має сенс зупинитися на найважливіших з них, бо в бібліотекознавстві, бібліографознавство та книгознавстві дуже важливо слідувати цим вимогам. Найважливішим серед них є: єдність підстави поділу, згідно з яким в одному класифікованому ряду види можуть виділятися тільки по одному точно сформульованим ознакою. Наприклад, при класифікації бібліографічних посібників по ознаці утримання об'єктів бібліографування вони можуть бути: 

1. універсальними, багатогалузевими, галузевими, тематичними; 
2. не перетинання поділів, тобто члени видової класифікації повинні взаємно виключати один одного, жоден з них не повинен входити в обсяг іншого (наприклад, в універсальні посібники не можна включати галузеві або навпаки); 
3. співмірність розподілу, тобто виділені за цією ознакою види бібліографічних посібників повинні охоплювати всі бібліографічні явища,