Основи науково-дослідної діяльності

 

1. У чому полягає суть процесу сприйняття, осмислення тексту, який вивчають?
2. У чому полягає суть процесу розуміння і запам'ятовування тексту, який вивчають?
3. Які види виписок з тексту рекомендують робити вчені?
4. Які методичні прийоми написання тексту наукових праць є в арсеналі авторів наукових робіт?
5. Які функції виконують посилання, цитати, виноски у тексті наукової роботи?
6. Які структурні елементи виділяють у тексті наукової роботи?

 

 

1. Навчальний реферат: етапи написання, його цілі, методичні вимоги.
2. Контрольна робота: етапи написання, її цілі, методичні вимоги.
3. Підготовка, оформлення і захист курсової роботи.

 

Рекомендована література: 1, 2, 3, 4.

 

Основні теоретичні положення. 

 

1. Навчальний реферат: етапи написання, його цілі, методичні вимоги. Реферат (від латинського refezo – доповідаю, повідомляю) – це короткий виклад змісту документа або його частини, що включає основні фактичні відомості та висновки, необхідні для початкового ознайомлення з документом і доцільності звернення до нього.У навчальному процесі реферат розуміється в іншому, більш широкому, сенсі – як короткий виклад у письмовому вигляді або у формі публічної доповіді змісту сукупності книг, статей або вчення (концепції), наукової проблеми, результатів власних наукових досліджень і т.д. Наприклад, «які якості і властивості інформації виділяють вчені»? По іншому можна сказати, реферат це письмова робота або доповідь на певну тему, що висвітлює її питання (теми) на основі огляду літератури та інших неопублікованих джерел.

Основна мета реферату сприяти формуванню у студентів умінь вести пошук документів за темою, а найголовніше – вмінню працювати з текстом статей, монографій, навчальних посібників, а це означає прищепити студентам початкові навички: 1) сприймати, осмислювати і розуміти текст по темі реферату, 2 ) аналізувати текст (вміння виділяти основні положення, висловлені автором тексту); 3) синтезувати (узагальнювати прочитані тексти за схожістю і відзнаці трактованих положень в них); 4) примірятися, для яких цілей вони можуть бути використані в майбутній професійній діяльності (або в навчальній діяльності студента); 5) критично оцінювати прочитані тексти з точки зору достовірності і аргументованості висловлених положень, а що стосується текстів на електронних носіях, це визначення інформації за критерієм «шкідлива інформація».

Етапи роботи над рефератом можуть бути наступні: підготовчий, виконавський, заключний. На підготовчому етапі студент здійснює пошук літератури за темою реферату, використовуючи різні бібліографічні джерела, каталоги і картотеки бібліотек (включаючи і електронні каталоги), електронні інформаційні ресурси Інтернет.

Виконавський етап включає в себе читання текстів (книг, статей, навчальних посібників, електронних книг) і ведення записів прочитаного у відповідності з методикою «Робота з текстом». Заключний етап включає в себе обробку наявних виписок з текстів написання реферату та складання списку використаної літератури чи бібліографічного списку.

Приступаючи до написання реферату необхідно спочатку виконувати наступні завдання – систематизувати і переробити (інтерпретувати) знання з теми реферату. Систематизувати наявний матеріал – це значить привести його в певний порядок, який би відповідав наміченим вище планом роботи (це означає, що на виконавському етапі студент повинен намітити план реферату, якщо викладач не орієнтував студента за допомогою певного завдання). Проте категорія «систематизація» може розумітися і набагато ширше. Наприклад, якщо по темі реферату є різні концепції, виявлені в процесі читання текстів, то, природно, необхідно систематизувати авторів тексту в залежності від того, до якої концепції вони відносяться, тобто яку точку зору вони відстоюють у своїх роботах. Наприклад, при написанні реферату по темі «основні концепції з питання про сутність бібліографії» необхідно систематизувати тексти авторів, які дотримуються документографічної концепції, культурологічної, когнітивної, книгознавчої та ін.

2. Контрольна робота: етапи написання, її цілі, методичні вимоги. Ще складніше здійснити переробку знань (або інтерпретації текстів) при написанні контрольної роботи. Відомо, що психологи розрізняють репродуктивну (відтворюючу) і продуктивну (творчу) переробку знань. При репродуктивній переробці знань основне правило відповідність перетвореного матеріалу його початкового змісту, зафіксованому в першоджерелах (статтях, монографіях, навчальних посібниках, тексту лекцій). Іншими словами, при репродуктивній переробці знань частина матеріалу відтворюється точно, буквально (нетрансформованих відтворення), при якому використані матеріали з тексту беруться в лапки (це значить цитати) і видозмінено (своїми словами (трансформоване відтворення). Репродуктивна переробка потрібно для підготовки студентів для виступу на семінарських заняттях, при здачі заліків та іспитів.

У продуктивної (творчої) переробці тексту (знань) головна увага приділяється новизні змісту, аналізу його соціальної цінності з урахуванням вже наявних досягнень у певній галузі знань, практичної діяльності людей (в основному це відноситься до наукової роботи). У процесі навчання продуктивна переробка знань повинна здійснюється при підготовці теоретичних доповідей, рефератів, курсових і дипломних робіт.

З точки зору логіки контрольна робота є доказ або спростування якоїсь основної думки (тези), при цьому доказ може йти по індуктивному або дедуктивному методу. При використанні першого з них спочатку проводяться факти, явища, а потім на їх основі робляться висновки, узагальнення, що дає можливість зробити умовивід. При використанні дедуктивного методу спочатку формується теза (положення, думка), а потім наводяться факти, що підтверджують тезу, і робляться приватні висновки.

Контрольна робота є різновидом