Основи землевпорядного проектування

 

Малюнок 3.6. Розташування захисних лісосмуг, шляхів і плодових насаджень

Проїзну частину магістральних шляхів проектують шириною 4-6 м, міжквартальних – 3-4 м. крім того, для роз’їзду зустрічного  транспорту використовують обочини шляхів шириною з кожної сторони: для магістральних шляхів – 1-2 м,  міжквартальних – 1 м. таким чином, загальна ширина магістральних шляхів може бути 6-10 м, міжквартальних – 5-6 м. ширину окружних шляхів в залежності від вантажонапруженості рекомендують від 5 до 10 м. головні магістральні шляхи бажано влаштовувати профільованими, з покрашеним покриттям – асфальтом, гравійним або каміновим.

Розміщення водних споруд.

Вода в садах потрібна для поливу при посадці дерев, підкорми, обприскування та інше. В зв’язку з цим необхідно проектувати водні джерела, які бажано розмішувати в центрі бригадної ділянки, а краще поряд або в межах підсобного господарського центру. В якості водного джерела може бути річка, ставок або канава, яка заповнюється паводковим водами  і опадами, або спеціально побудовані резервуари. Які заповнюються з зрошувальної системи або шахтних колодязів.

В залежності від обслуговуваної площі проектують і розмір водних споруд. Розрахунок водойма ведуть по максимальні потребі в воді в найбільш напружений період при захисті багаторічних насаджень від шкідників і хвороб.

9.3. Організація території винограднику

Устрій території винограднику включає розмічення тих же елементів, що і устрій території саду., з додаванням розміщення кліток. Але в рішенні деяких питань є відмінності.

Перед розміщенням кварталів у виноградниках встановлюють напрямок рядів насаджень. З напрямком рядів пов’язані освітленість насаджень, продуваємість кущів вітрами, шляхова мережа, напрямок обробки, захисні лісосмуги. В рівнинній місцевості ряди насаджень розташовують з півночі на південь. На схилах крутизною 3-5° ряди розміщують прямолінійно поперек схилу, а при більш складному рельєфі – повздовж горизонталей або у вигляді ломаної лінії, яка складається із окремих прямолінійних відрізків, щоб зменшити поверхневий стік і запобігти змиванню ґрунту.

Квартали на виноградниках проектують на рівнинних ділянках площею 25-50 га і більше. Вони повинні бути однорідними по складу ґрунту, умов зволоження і включать схили однієї або близьких експозицій і крутизни. Якщо місцевість дозволяє то квартал проектують прямокутної форми.

Довжина кварталу встановлюється 600-1000 м, на схилах з різними експозиціями вона може бути зменшена до 200-300 м.

Ширина кварталів на рівнинних ділянках рекомендується 400-500 м. на схилах ширину кварталу значно зменшують, щоб швидкість поверхневого стоку не перевищувала критичну, при якій розпочинається ерозія ґрунту. Наприклад , рекомендуєма ширину кварталів в залежності від крутизни схилів: 3-5° - 250-350 м, 5-8° -150-250 м, 8-10° -120-180 м, 10-12°- 40-80-150 м, 12-25°- будуються тераси.

З метою зручності для робіт в рядах квартали виноградників поперек рядів ділять на клітки між клітковими шляхами. Ширину кліток  при ручному зборі врожаю приймають 100 м при використанні транспортних засобів для вивозу продукції з міжряддя ширина клітки може бути збільшена.

Для підвищення врожайності насаджень їх закріплюють за бригадами. Розміри бригад по площ рекомендують: в степових районах – 120-150 га або 200-250 га молодих насаджень; в передгірних районах – 100-120 га; в гірських – 80-100 га.

Шляхи у виноградниках підрозділяються на магістральні, міжквартальні і міжклітинні.  Проїзна частина магістрального шляху розраховується на двосторонній  рух транспорту, її встановлюють шириною 6-7 м, а загальна ширина дороги з обочинами дорівнює 8-10 м.  Міжквартальні  шляхи, розміщенні по коротким сторонам кварталів і які використовуються для розвороту тракторних агрегатів, проектують шириною 8 м. міжклітинні шляхи розраховані на рух трактору в одному напрямку, в зв’язку з цим ширину їх встановлюють 4-5 м. 

Захисні лісосмуги, так як і в садах, проектують як по зовнішній стороні масиву, так і по межам кварталів. Вони  призначені головним чином для захисту ґрунтів від водної ерозії. В багатьох випадках необхідно розміщувати вітроломні лісосмуги. Ширина цих лісосмуг складає 5-11 м. відстань між захисною смугою і найближчим рядом насаджень  дорівнює 7-11 м. стокорегулюючі смуги у виноградниках проектують тільки поперек схилів. Їх розміщують вздовж довгих сторін кварталів, вище по рельєфу у відношенні міжквартальних  шляхів, шириною 7,58-11 м. на ерозійно небезпечних схилах крутизною 5-8° і більше через 150-200 м розмішують усередині кварталів додаткові стокорегулюючі смуги шириною 4-7 м. 

 Підсобні господарські центри (бригадні стани) розміщують в центрі бригадного масиву біля основних доріг, поблизу водного джерела. З метою скорочення витрат на побудову можливо передбачити один бригадний стан в 0,3-0,5 га на дві суміжні бригади.

9.4. Організація території ягіднику

Устрій території ягідних насаджень включає такі ж елементи, що і устрій садів, а також розміщення полів суничних сівозмін.

При підборі порід кущових ягідників враховують їх тривалість дозрівання і цінність. Значну удільну вагу займають різні сорти смородини і малини.  Ділянки під окремі породи і сорти розміщують так, щоб забезпечити їх перехресне  обпилення.

Особливості розміщення кварталів при устрої території ягідників – їх порівняно невелика площа – 3-6 га. Створювати квартали меншої площі недоцільно, в зв’язку з тим що знижується продуктивність тракторних агрегатів; збільшувати площу не рекомендується із-за різкого падіння