Поняття і завдання кримінального провадження

Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій ст. 98 КПК.

Документи як джерела доказів

Згідно зі ст. 99 КПК України документом як джерелом доказів є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Зміст документа – це дані, які відображені у документі у відповідній формі. Форма документа – це його зовнішні ознаки, матеріал, з якого він виготовлений, – папір, тканина, фотоплівка, кінострічка, магнітна стрічка з допомогою букв, телеграфних і друкарських знаків, креслень, цифр, малюнків, зображень та іншими способами, що забезпечують однозначне розуміння змісту документа колом осіб, для яких він призначений.

В ч. 2 названої статті зазначено, що до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою ст. 99 КПК, можуть належати:

1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні) ;

2) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України;

3) складені в порядку, передбаченому КПК, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії;

4) висновки ревізій та акти перевірок.

Матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.

Сторона кримінального провадження, потерпілий зобов’язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа – його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Дублікат документа може бути визнаний судом як оригінал документа.

Для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо:

1) оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, коли він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає;

2) оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур;

3) оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони.

Сторона кримінального провадження, потерпілий мають право надати витяги, компіляції, узагальнення документів, які незручно повністю досліджувати в суді, а на вимогу суду – зобов’язані надати документи у повному обсязі.

Процесуальні строки та процесуальні витрати у кримінальному провадженні

Процесуальні строки у кримінальному провадженні – це проміжки часу встановлені на основі Конституції України та міжнародно-правових документів кримінальним процесуальним законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею, судом, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані чи мають право приймати процесуальні рішення або вчиняти процесуальні дії.

Під час кримінального провадження повинна бути дотримана як одна із засад розумність строків кримінального провадження (ч. 1 ст. 28 КПК). Кожна процесуальна дія або сукупність дій повинні бути виконані без зволікань і в розумні строки, які не можуть перевищувати передбачені КПК строки виконання для відповідних процесуальних дій. Критерії розумних строків наведено у ст. 28 КПК.

Таким чином, прокурор, як слідчий суддя та суд, наділений правом встановлення процесуальних строків.

Процесуальні строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею, судом, не можуть перевищувати меж граничних строків, передбачених кримінальним процесуальним законом, та мають бути достатніми за часом для вчинення відповідних процесуальних дій чи прийняття процесуальних рішень. Вони не повинні перешкоджати реалізації права на захист обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію.

При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами – і неробочий час

Пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову у поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом. + клопотання не припиняє виконання відпов. Рішення.

Процесуальні витрати складаються із:

1) витрат па правову допомогу (захисник несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків надання безоплатної правової допомоги; представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором, несе потерпілий) ;

2) витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження (витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв'язку із відривом від звичайних занять) ;

3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів (несе сторона кримінального провадження, яка залучила їх) ;

4)