Попередження синдрому емоційного вигорання у медичних працівників

Для покращення свого психологічного стану та запобігання виникненню синдрому емоційного вигорання для працівників ВОДКЛ був організований тренінг по профілактиці даного явища. З 22 по 24 травня 42 учасники тренінгу визначали свій психологічний стан, розбиралися у причинах виникнення такого синдрому, розглядали фази професійного вигорання та займалися діагностикою професійного вигорання.

Важливим етапом у роботі групи було обговорення стресу як основного фактору виникнення СЕВ та фаз стресу. Учасники виконували індивідуальну роботу та визначали свої головні стресори та як працювати зі стресовою ситуацією.

Також було пропрацьовано роботу зі своїми емоціями та визначено коло відповідальності. Кожна вправа обговорювалася у групі, робилися висновки та підводилися підсумки.

Основним етапом у роботі виокремили ресурси подолання стресу та вигорання: учасники розвивали навички впевненої поведінки, навички саморегуляції, визначали власні джерела сили (вправа «Визначення циклів енергії»). За допомогою вправи «Моя дистанція у спілкування» учасники визначили особистий простір та обговорили його.

Арт-терапія як одна із психотехнік для підтримання ресурсів викликала в учасників багато позитивних емоцій та переживань. Всі активно прийняли участь у груповій роботі і виклали на папері всі свої переживання та відчуття. Також одним із важливих факторів зниження СЕВ є комунікативна компетентність, що допомагає підвищити професійну ефективність. Тому учасники розвивали навички комунікативної компетентності за допомогою вправ «Мої життєві цілі» та «Цивілізація».

З медпрацівниками ВОДКЛ були опрацьовані моменти, яким чином можна уникнути зустрічі з СЕВ?

1. Будьте уважні до себе: це допоможе своєчасно помітити симптоми втоми.

2. Любіть себе або принаймні прагніть собі подобатися.

3. Підбирайте справу по душі: згідно до своїх схильностей і можливостей. Це дозволить вам знайти себе, повірити у власні сили.

4. Припиніть шукати у роботі щастя або порятунку. Вона – не притулок, а діяльність, яка є доброю сама по собі.

5. Припиніть жити життям інших. Живіть, будь ласка, своїм власним життям. Не замість людей, а разом з ними.

6. Знаходьте час для себе, ви маєте право й на приватне життя.

7. Вчиться тверезо осмислювати події кожного дня. Можна зробити традицією вечірній перегляд подій.

8. Якщо дуже хочеться комусь допомогти або зробити за нього його роботу, поставте собі питання: чи так вже йому це потрібно? А може, він впорається сам?

За оцінками фахівців, наймогутнішу руйнуючу дію на людину здійснюють її негативні переконання, тому треба освоїти техніку боротьби з негативними думками.

Техніка 1. «Відрізати, відкинути». Ця техніка придатна для роботи з будь-якими негативними думками («у мене знову нічого не вийде... «, «все це без толку» та ін.). Як тільки відчуєте, що у вас з’явилась подібна думка, – негайно «відріжте її і відкиньте», зробивши для цього різкий, такий, що «відрізує» жест лівою рукою і зорово уявивши, як ви відрізуєте і відкидаєте цю думку.

Після цього відкидаючого жесту, продовжуйте далі займатися візуалізацією: помістіть на місце видаленої негативної думки іншу (звичайно ж, позитивну).

Техніка 2. «Лейбл, або Ярлик». Якщо в голову прийшла негативна думка, треба в думках відсторонитися від неї і спостерігати за нею з боку, але не дозволяти цій думці оволодіти собою. Деякі вважають, що дія цієї техніки посилюється, коли ви уявите, що не просто «витягнули» негативну думку зовні, але провели в уяві деякі дії над нею. Наприклад, представили, неначе бризнули на неї фарбою з балончика, помітили її (отруйно-зелена, канарково-жовта...) і вже тепер спостерігаєте з боку.

Негативні думки мають силу тільки над вами і лише в тому випадку, якщо ви реагуєте на них страхом, тривогою. Вони отримують цю силу від вас. Як тільки ви перестаєте на них реагувати, вони втрачають владу. Скажіть: «Це всього лише негативна думка!».

Техніка 3. «Перебільшення». Як тільки виявиться негативна думка, перебільште її до абсурду, зробіть її смішною.

Техніка 4. «Визнання своїх достоїнств». Допомагає при зайвій самокритичності. Одна з протиотрут – усвідомити, що ви, так само як й інші люди, не можете і не повинні бути досконалістю. Але ви достатньо хороші для того, щоб жити, радіти і, звичайно, бути успішним.

Щодня, коли ви стоїте перед дзеркалом та збираєтеся на роботу, упевнено дивиться у дзеркало, прямо в очі самому собі і говорить не менше трьох разів: «Я, звичайно, не досконалість, але достатньо хороший (хороша)!». При цьому непогано, якщо ви посміхнетеся собі!

Другою проблемою професійного вигорання є невміння регулювати свій емоційний стан. Цьому теж можна навчитися, використовуючи деякі вправи.

Вправа 1. «Мавпа». Уявіть собі ситуацію неприємної розмови, наприклад, з колегою. Останній дозволив собі досить нечемний тон в розмові з вами і несправедливі зауваження. Дорогою додому ви знову, і знову згадуєте неприємну бесіду, і відчуття образи захльостує вас. Як ви не намагаєтеся забути людину, яка вас образила, вам це не вдається.

Спробуйте піти від осоружного. Замість того щоб насильницьки викреслювати цю людину з пам’яті, постарайтеся максимально наблизити її. Спробуйте по дорозі зіграти роль людини, яка вас образив. Наслідуйте її ході, манері поводитися, програйте її роздуми, її сімейну ситуацію, нарешті, її відношення до розмови з вами. Через декілька хвилин такої гри ви зможете відчути зниження