Практикум з філософії

а) марксизм;

б) природничий матеріалізм;

в) позитивізм.

19.Філософія марксизму характеризувалась як:

а) різновид природничого матеріалізму;

б) діалектичний та історичний матеріалізм;

в) антропологічний матеріалізм;

г) науковий атеїзм.

20.Згідно засновникам марксизму філософія повинна:

а) стати наукою усіх наук;

б) бути теорією класової боротьби;

в) бути обгрунтуванням шляхів формування всебічно розвиненої особи;

г) бути наукою про загальні закони розвитку природи, суспільства та людського мислення.

21.Філософську концепцію Ф.Ніцше називають “філософією життя” внаслідок того, що вона:

а) проводила відмінність між життям та буттям людини;

б) спиралась на новітні данні еволюційної теорії;

в) розглядала всі процеси дійсності як різні виявлення життя;

г) вважала життя найбільш зрілою формою космічних процесів.

22.Прокоментуйте твердження Ф.Ніцше: “Людина, якою вона повинна бути, звучить для мене таке само дивно, як і дерево, яким воно повинно бути”. Чи свідчить воно про те, що Ф.Ніцше не визнавав ніяких ідеалів людини? Якщо це так, то це твердження повинно увійти у суперечність із твердженнями Ф.Ніцше щодо надлюдини. Спробуйте пояснити наведене твердження в контексті інших вихідних ідей філософії Ф.Ніцше.

23.Яким було ставлення Ф.Ніцше до християнства? За що Ф.Ніцше піддавав критиці християнську мораль?

24.Яка із наведених нижче тез виражає філософську позицію Ф.Ніцше?

а) світ являє собою переплетенні різних воль, що прагнуть здійснитися;

б) світ є процесом еволюції форм буття в напрямі життя;

в) слід вітати все, що зміцнює життя, і відкидати все, що веде до його виродження;

г) людина повинна загальмувати сліпу дію волі до буття;

д) людина перебуває в абсолютному відношенні до абсолютного.

 

Завдання 1. Порівняльна характеристика вихідних ідей класичної та некласичної філософії.

Опрацюйте положення, що вводять в порівняння установки класичної та некласичної філософії:

“До характеристики сучасності: розквіт проміжних форм, зникнення виразних типів, розрив із традиціями, зі школою; панування інстинктів, підготовлене високою філософською оцінкою несвідомого… Звичка до безумовних авторитетів перетворилась нарешті у потребу безумовних авторитетів… Наступне покоління… силою своїх історичних інстинктів з необхідністю приводилось до визнання відносності будь-яких авторитетів. Тепер мораль лише тягар, який може постати фатальним. Вона сама, вимагаючи правдивості, примушує нас до заперечення моралі… Передумова такої гіпотези: немає ніякої істини; немає абсолютних властивостей речей; немає “речі в собі”… Цим цінностям не відповідає і не відповідало ніякої реальності…” (Ф.Ніцше).

Які ознаки некласичної філософії та некласичних підходів до явищ культури можна виділити у наведених міркуваннях Ф.Ніцше? Яким чином автор пояснює виправданість некласичного підходу? 

“Філософія, що її можна вважати “сучасною” в широкому значенні цього слова, розпочинається від 1830 року… Весь час після 1830 року, хоча й становить певну цілість, охоплює однак два періоди: наше безпосереднє минуле… і наше теперішнє. Безпосередня минувщина – це ХІХ століття (його середина і кінець), а теперішність – це… ХХ століття. Власне від 1830 року настав… поворот до мінімалізму, реалізму, утилітаризму… При тому, якщо філософія сама збагатилась, то порівняно із іншими науками дещо втратила. З першого місця, яке філософія посідала у науковому продукуванні минулих епох, вона зійшла на досить далеке після природничих та історичних наук, котрі тепер продукували знань більше, ніж філософія… З’явилось те особливе явище, що типові представники того часу почали нехтувати філософією, твердити, що вона не є наукою, навіть вважати її шкідливою, бо вона, мовляв, відволікає від справжньої науки” (Вл.Татаркевич).

Які зміни відбулись у самій філософії та в її соціальному статусі? Як ви можете прокоментувати такі риси некласичної філософії як мінімалізм, утилітаризм, реалізм? Що саме в них було некласичного? – Задля відповіді на це питання перечитайте наступні твердження того ж автора:

“Мінімалістські тези виявляються достатніми для опису нашого світу, нашого пізнання і поведінки, все ж інше здається ілюзорним, недостовірним… Натомість максималістська, крім того, схиляється ще й до визнання трансцендентних, апріорних, інтуїтивних істин, визнання духовного, ідеального, надприродного світу…” (Вл.Татаркевич).

Завдання 2. Вихідні ідеї А.Шопенгауера та С.Кіркегора.

“Ще за часів Гегеля з”явились філософи, що різко постали проти його філософії… До таких мислителів належать перш за все А.Шопенгауер та С.Кіркегор. У відношенні до їх філософії можна вести розмову про різку зміну філософської проблематики, про появу так званої посткласичної (в нашій термінології – некласичної) філософії…” (В.Губин).

“Світ є моє уявлення”: ось істина, яка має силу для кожного живого та пізнаючого єства, хоча лише людина може зводити її до рефлексивно-абстрактної свідомості. Якщо вона це дійсно зробить, у неї зародиться філософський погляд на речі. Для неї тоді стає ясним та безсумнівним, що вона не знає ні сонця, ні землі, а знає лише око, яке бачить сонце, руку, що доторкується до землі, що оточуючий її світ існує лише як уявлення, тобто виключно у відношенні до іншого, до того, хто уявляє, яким і постає людина” (А.Шопенгауер).

Оцініть, якою мірою дана теза А.Шопенгауера є незаперечною. Чи можна прийняти її без вагань? Як може оцінити цю тезу митець? Науковець? Яким є ваше до неї ставлення?

“Воля