Право людини на компенсацію моральної шкоди (загальнотеоретичні аспекти)

5. Гідність може бути ушкоджена безпосередньо і опосередковано. Безпосереднє ушкодження гідності може мати місце, коли ушкоджується гідність у розумінні гідності особистої, тобто безпосередньо порушується право на гідність конкретної людини. Опосередковано ушкодження гідності може мати місце унаслідок порушення прав людини та, відповідно, антропної гідності, яка є джерелом останніх.

6. Поняття моральної шкоди визначається як протиправне приниження (або замах на приниження) гідності людини, яке викликає в її психіці негативні процеси і стани.

7. Компенсація моральної шкоди – це вчинення стосовно людини, котрій завдано таку шкоду порушення її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, певних дій, які спрямовані на усунення або ж послаблення у неї негативних психічних станів і процесів, викликаних приниженням її гідності внаслідок цього порушення.

8. Право на компенсацію моральної шкоди – це можливість людини, котрій заподіяно таку шкоду внаслідок порушення її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, вимагати від порушника виконання його обов’язку вчинити певні дії, спрямовані на усунення або ж послаблення у неї негативних психічних станів та процесів, викликаних приниженням її гідності внаслідок цього порушення; а також її можливість звернутись, у разі потреби, до компетентних національних чи міжнародних органів за примусовим забезпеченням виконання зазначеного обов’язку.

Обґрунтовано необхідність обмеження виникнення права людини на компенсацію моральної шкоди залежно від характеру заподіяної шкоди. Зазначене право виникає лише у випадках, коли моральна шкода є неправомірною і виникає у сфері правових відносин.

9. На сучасному етапі розвитку Української держави право на компенсацію моральної шкоди хоча й передбачене законодавством, але “розпорошене” за різними галузями права. Тому видається необхідним виокремити новий загальноправовий інститут компенсації моральної шкоди. Це дасть можливість застосування загальнодозволенного принципу до використання згаданого права. Останнє ж виникає внаслідок порушення будь-яких прав людини.

10. При визначенні розміру компенсації моральної шкоди доцільно використовувати систему таких критеріїв:

- межі заявлених вимог;

- характер, обсяг та тривалість заподіяних позивачеві негативних психічних процесів і станів (на основі застосування експертизи) ;

- стан здоров’я потерпілого, тяжкість завданої йому травми, тілесних ушкоджень (також із можливістю застосування експертизи) ;

- істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках потерпілого, ступінь зниження його особистого престижу, ділової репутації (останнє залежить від характеру діяльності потерпілого, посади, часу й зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану) ;

- обставини, які передували правопорушенню, а також мали місце до і після нього;

- характеристики сторін конфлікту, мотиви їхньої поведінки, характер правопорушення і ступінь його шкідливості (небезпеки) ;

- ступінь вини правопорушника і потерпілого, а також майновий стан сторін.

Видається, що застосування запропонованого у дисертації підходу дасть носіям права на компенсацію моральної шкоди можливість ширшого його застосування, сприятиме винесенню законних і обґрунтованих судових рішень, а також може вплинути на законодавче спрощення процедури його використання.

 

 

Грищук О. В. Становлення права людини на компенсацію моральної шкоди (ХІ – ХХ ст. ст.) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Випуск 55: Правознавство. – Чернівці: ЧДУ, 1999. – С. 48-54.

Грищук О. В. Окремі питання історії інституту відшкодування моральної (немайнової) шкоди // Науковий вісник Волинського державного університету. – №2: Юридичні науки. – Луцьк: “Вежа”, 1999. – С. 67-72.

Грищук О. В. Право людини на компенсацію моральної шкоди: законодавче закріплення та теоретичний підхід // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – Випуск 3. – К., 1999. – С. 143-149.

Грищук О. В. Проблеми судової практики щодо компенсації моральної шкоди, заподіяної особі неправомірними діями // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – Випуск 1. – Львів, 2000. – С. 272-278.

Грищук О. В. Усвідомлення потерпілим порушення суб’єктивних прав, як необхідна умова виникнення права на компенсацію моральної шкоди // Вісник Львівського університету. – Випуск 35: Серія юридична. – Львів, 2000. – С. 26-33.

Грищук О. В. Практика Європейського суду з прав людини, як складовий елемент юридичного механізму (гарантій) забезпечення права людини на компенсацію моральної шкоди // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – Випуск 2. – Львів, 2000. – С. 184-189.

Грищук О. В. До проблеми визначення психічного стану особи у випадку заподіяння їй моральної шкоди // Вісник Львівського університету. – Випуск 36: Серія юридична. – Львів, 2001. – С. 36-40.

Грищук О. В. До окреслення кола суб’єктів права на компенсацію моральної шкоди // Науковий збірник Юридичного інституту Тернопільської академії народного господарства. – Випуск 2. – Тернопіль, 2001. – С. 193-195.

Грищук О. В. Конституційні засади права людини і громадянина на компенсацію моральної шкоди в Україні // Swobody obywatelskie w Polsce i na Ukraine – rzeczywistosc i perspektywy. Zeszyty naukowe № 6. – Przemysl: Wyzsza Szkola Administracji i Zarzadzania w Przemyslu,