Психологічні особливості адаптації розумово відсталих першокласників до навчання

Методи дослідження: теоретичні – аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, теоретичне узагальнення і осмислення отриманих експериментальних даних, порівняння, класифікація; емпіричні – спостереження, констатуючий експеримент, психологічні тести. Процедури якісної і кількісної обробки емпіричних даних.

Наукова новизна дослідження полягає в доповненні і розширенні знань з проблеми психолого-соціальної адаптації розумово відсталих першокласників до систематичного навчання; в конкретизації понятійного апарату дослідження, розкритті змісту поняття «психолого-соціальна адаптація стосовно навчання розумово відсталих першокласників»; визначенні критеріїв і показників психолого-соціальної адаптації, в обґрунтуванні нормативної моделі психолого-соціальної адаптації розумово відсталих першокласників до навчання; в обґрунтуванні її операційної структури; виокремленні основних труднощів у формуванні психолого-соціальної адаптації; учнів першого класу допоміжної школи до навчання; в розкритті особливостей впливу на сформованість в учня психологічної готовності до навчання, шкільної атмосфери і характеру спілкування; ставленні сім’ї до розумово відсталої дитини, стану її здоров’я та шкільних навантажень.

Практична значущість дослідження полягає в розробці алгоритму застосування моделі психолого-соціальної адаптації до навчання розумово відсталих першокласників та підготовці методичних рекомендацій для вчителів, вихователів, медичних працівників допоміжної школи та батьків, які мають дітей з розумовою відсталістю, з питань оптимізації психолого-соціальної адаптації.

Базою дослідження були допоміжні школи №1 і №2 м. Кіровограда та Шостаківська, Рівненська, Добровеличківська школи-інтернати Кіровоградської області.

Дисертаційне дослідження проводилось поетапно.

На першому етапі / 1994-1995 рр. / проаналізовано спеціальну літературу з теми дослідження, що дало можливість обґрунтувати актуальність обраної теми, визначити основні фактори, їх структурні одиниці, які зумовлюють процес психолого-соціальної адаптації до навчання розумово відсталих першокласників та параметри, які негативно позначаються на даному процесі.

На другому етапі / 1996-1997 рр. / проведений констатуючий експеримент, суть якого полягала в обґрунтуванні виокремлених основних факторів психолого-соціальної адаптації до навчання розумово відсталих першокласників, і на основі отриманих результатів розроблена модель психолого-соціальної адаптації до навчання контингенту, який ми вивчали. Експериментом було охоплено 278 дітей.

На третьому етапі дослідження /1998-1999 рр. / були розроблені методичні рекомендації для вчителів, вихователів, медичних працівників, які працюють у допоміжних школах та для батьків, що мають розумово відсталих дітей з оптимізації процесу психолого-соціальної адаптації до навчання; також була здійснена перевірка ефективності запропонованих нами шляхів.

Достовірність результатів дисертаційного дослідження зумовлена науковим обґрунтуванням вихідних положень, системи методів, адекватних предмету, меті та завданням дослідження, кількісним та якісним аналізом експериментального матеріалу і його статистичною обробкою.

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні змісту психолого-соціальної моделі процесу адаптації розумово відсталих першокласників до шкільного навчання, у розробці методичних рекомендацій для педагогічних колективів допоміжних шкіл.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на науково-практичній конференції “ Механізми та критерії діагностики психофізичного розвитку дітей в системі корекційної роботи” /Дніпропетровськ, 1999/, Всеукраїнській конференції “Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури та валеологія в навчальних закладах України” /м. Кіровоград, 1997/, на засіданнях лабораторії діагностики і психічного розвитку аномальної дитини Інституту дефектології АПН України /1996 – 1999/, на засіданні кафедри психології Кіровоградського державного педагогічного університету ім. Володимира Винниченка /1999 – 2000/.

Основні положення проведеного дослідження втілено в практику роботи допоміжних шкіл №1 і №2 м. Кіровограда і Шостаківської школи-інтернату Кіровоградської області.

Матеріали дослідження були висвітлені у виступах на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників допоміжних шкіл при Кіровоградському обласному Інституті післядипломної педагогічної освіти.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в шести наукових працях. З них 4 статті у спеціальних фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації 253 стор., з них основного тексту – 171 стор. У роботі вміщено 34 таблиці (за обсягом – 20 сторінок), 25 рисунків (за обсягом – 17 сторінок). У списку літератури 264 використаних джерела.

 

 

У вступі визначено актуальність дослідження, обґрунтовано вибір теми; визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження; розкрито теоретико-методологічні основи, методи та етапи дослідження; висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено дані про апробацію роботи, впровадження її результатів у практику, публікації.

У першому розділі “Адаптація як наукова проблема” узагальнено дані наукової літератури про особливості адаптації до навчання розумово відсталих дітей, викладено положення спеціалістів, щодо відповідної бази забезпечення соціально-психологічних умов формування у дітей сприятливої взаємодії рухомості і стійкості основних нервових процесів, що прискорить інтеграцію розумово відсталих школярів у суспільство. /Л. І. Божович, В. І. Бондар, Л. С. Вавіна, Е. М. Вайнруб, Т. П. Вісковатова, І. А. Грошенков, Н. І. Гуткіна, З. В. Дощицина, І. Г. Єременко, М. О. Козленко, Н. Л. Коломинський, В. К. Котирло, В. І. Лубовський, В. В. Тарасун та ін. /, подано визначення адаптації як явища (П. К. Анохін, Ф. Б. Березін, В. М. Платонов). Розглядається концепція Г. М. Чуткіної щодо адаптації першокласників до школи, висвітлено її три рівні: високий, середній та низький, а також подано фактори, які негативно впливають на даний процес.

Вчені розглядають адаптацію в основному з біологічних і соціальних позицій. Специфіка біологічної адаптації