Психологічні особливості адаптації розумово відсталих першокласників до навчання

Основу моделі складають фактори, які з психологічної точки зору розглядаються нами як основна рушійна сила, спрямована на перебудову динамічного стереотипу кожного учня з урахуванням його психофізичного стану. Модель дозволить кожному вчителю визначити пріоритетні шляхи своєї педагогічної діяльності щодо здійснення даного процесу, виробити тактику першочергових дій, зорієнтувати його увагу не те, що формування більшості компонентів може здійснюватись опосередковано: шляхом систематичного підвищення професіоналізму, педагогічної майстерності, поглиблення психологічних знань про навчання цих дітей.

На основі логічного аналізу нами встановлений взаємозв'язок груп і компонентів пропонованої моделі психолого-соціальної адаптації до навчання розумово відсталих першокласників. Результати проведеного експерименту показали необхідність виокремити з даної моделі як домінантний компонент «Психологічна готовність першокласника до навчання» і його фактори, оскільки цей компонент входить до складу соціально-психологічної групи, а його формування залежить від рівня сформованості усіх інших компонентів як соціально-психологічної, так і психофізіологічної груп. Компоненти “Шкільна атмосфера і характер спілкування”, “Вплив сім’ї на розумово відсталого першокласника” опосередковано впливають на формування компонента “Психологічна готовність до навчання” і взаємозв’язані з психофізіологічною групою компонентів. Модель психолого-соціальної адаптації до навчання розумово відсталих першокласників дає можливість учителю /вихователю/ допоміжної школи

визначити мету і першочергові завдання стосовно психологічно оптимального перебігу процесу адаптації до навчання цього контингенту школярів. Для зручності практичного використання моделі психолого-соціальної адаптації розумово відсталих першокласників до навчання створено відповідний алгоритм. Він передбачає використання усіх компонентів пропонованої нами моделі, при цьому велика увага надається лекційно-консультативній роботі як з педагогічним колективом з метою формування сприятливого психологічного клімату, так і з колективом медичних працівників для з’ясування специфіки роботи з розумово відсталими дітьми.

Алгоритм передбачає також з’ясування і врахування умов життя дитини в сім’ї і з’ясування з батьками особливостей корекційної роботи в умовах сімейного виховання. Значна увага приділяється здоров’ю дітей, тому в алгоритмі йому надається особлива увага. З турботою про здоров’я учнів пов’язане як правильне складання тижневого і денного розкладу занять, так і структура та форми їх проведення. Ефективне використання алгоритму має забезпечити формування у розумово відсталих першокласників психолого-соціальної адаптації до навчання.

Орієнтація на дві групи компонентів, що входять до алгоритму, дає можливість розподілити учасників навчально-виховного процесу за специфікою їх функціональних обов'язків.

У третьому розділі “Шляхи оптимізації процесу психолого-соціальної адаптації розумово відсталих першокласників до навчання“ подано основні психологічні задачі по оптимізації процесу психолого-соціальної адаптації першокласників допоміжної школи до навчання. Нами сформульовано такі задачі:

– задачі пов’язані з формуванням психологічної готовності вчителя, вихователя, батьків першокласників до ефективної взаємодії в навчально-виховному процесі в період адаптації;

- врахування вчителями і вихователями першого класу психологічних компонентів процесу психолого-соціальної адаптації розумово відсталих першокласників в нових для них умовах;

– систематичне використання вчителем і вихователем методів, засобів і прийомів психологічної допомоги першокласникам з метою оптимізації процесу психолого-соціальної адаптації до навчання.

Вирішення першої задачі вимагає від педагога допоміжної школи глибокого знання моделі психолого-соціальної адаптації розумово відсталих першокласників до навчання. На основі знань структурних одиниць з яких формуються фактори, вчителі складають поурочні плани, плани індивідуальної роботи, які спрямовані на ефективність процесу адаптації.

Друга задача психологічної оптимізації процесу психолого-соціальної адаптації пов’язана, насамперед, з виділенням спеціальних психологічних характеристик вчителя- дефектолога, які забезпечують успіх процесу адаптації та формують потрібні якості розумово відсталого першокласника в процесі психологічної підготовки. Такою психологічною характеристикою виступає психологічна готовність вчителя-дефектолога по керуванню процесом психолого-соціальної адаптації першокласників з урахуванням дефекту кожної дитини.

Третя задача пов’язана з використанням можливостей психологічної допомоги практичного психолога для безболісного процесу адаптації першокласників. Третя задача тісно пов’язана з психофізіологічною групою розробленої нами моделі психолого-соціальної адаптації розумово відсталих першокласників до навчання. В той же час ми відмічаємо, що вирішення усіх трьох задач дає позитивні наслідки, якщо будуть забезпеченні відповідні психологічні умови. Певне співвідношення психологічних задач та умов оптимізації процесу психолого-соціальної адаптації в допоміжній школі зумовлене специфікою роботи в даному навчальному закладі.

Психологічна оптимізація до навчання в процесі психолого-соціальної адаптації можлива в результаті врахування вчителями – дефектологами спеціальної системи психологічних факторів. У свою чергу вирішення психологічних задач потребує забезпечення відповідних психологічних умов оптимізації процесу психолого-соціальної адаптації учнів першого класу. Врахування першої групи психологічних факторів оптимізації процесу соціально-психологічної адаптації можливе за умов проектування вчителями і вихователями відповідних психологічних компонентів процесу психолого-соціальної адаптації при розробці індивідуальних планів роботи з розумово відсталими першокласниками, організації в період адаптації повсякденної взаємодії вчителя, вихователя і батьків з учнями. Крім того, важливим є врахування специфіки роботи в допоміжній школі.

Формування психологічної готовності вчителя-дефектолога до ефективної взаємодії з розумово відсталими першокласниками (друга задача) буде успішною при забезпеченні спеціальних умов: визначенні структури психологічної готовності, проектуванні спеціальних умов навчання, диференціації змісту, методів та форм психологічної підготовки з урахуванням специфіки діяльності вчителя -дефектолога.

Використання можливостей психологічної допомоги для оптимізації процесу психолого-соціальної адаптації розумово відсталих першокласників до навчання (третя задача) передбачає визначення основних напрямків роботи шкільного практичного психолога з проблем психолого-педагогічної оптимізації процесу адаптації і насамперед потребує визначення кола питань, у розв’язанні яких шкільний психолог може надати реальну допомогу вчителю, вихователю, батькам першокласників в період