Психологічні особливості адаптації розумово відсталих першокласників до навчання

До соціально-психологічної групи увійшли такі компоненти: психологічна готовність до навчання, шкільна атмосфера і характер спілкування, вплив сім'ї на розумово відсталого першокласника. До психофізіологічної групи компонентів увійшли: стан здоров’я і вплив шкільних навантажень на психіку дитини. Компонент «психологічна готовність до навчання» містить такі фактори, як інтелектуальний, емоційно-мотиваційний, мовленнєвий, праксичний, ставлення до однолітків і самого себе. У складі компоненту «шкільна атмосфера і характер спілкування» є фактори: шкільне оточення, міжособистісні стосунки в сферах «учитель-учень» і «учень – учень». Компонент «вплив сім’ї на розумово відсталого першокласника» складається з таких факторів, як ставлення батьків до школи і учня, до результатів навчання, шкідливі звички батьків. До компоненту «стан здоров’я першокласника» увійшли наступні фактори: соматичне здоров’я учнів, наявність у першокласників вроджених і набутих дефектів і порушень. Компонент «вплив шкільного навантаження на психіку дитини» містить три фактори: функціональні і фізичні, психічні і поведінкові реакції.

В роботі вичленено структурні одиниці кожного фактора і параметри, які негативно впливають на їх розвиток.

4. З метою ефективного застосування запропонованої моделі психолого-соціальної адаптації розумово відсталого першокласника до навчання розроблено дієвий алгоритм даної моделі і визначені учасники використання цього алгоритму.

Алгоритм передбачає практичне застосування усіх запропонованих компонентів моделі, а учасники його реалізації розподіляються згідно із спрямованістю обох груп компонентів.

5. Виявлено психологічні особливості адаптації до навчання розумово відсталих першокласників:

комплексність цього процесу, який складається з таких аспектів, як розвиток, удосконалення і підтримка. Розвиток спрямований на психічну сферу, аспект удосконалення – на соціальну сферу і аспект підтримка, який нормалізує певною мірою психофізичну сферу. Провідною в даному процесі є психічна сфера.

Залучення першокласників до трудової діяльності вже з перших днів перебування в школі розширює рамки психологічної адаптації, включаючи в неї і соціальні складові це й зумовило розширення поняття «психологічна адаптація» на «психолого-соціальну адаптацію розумово відсталих першокласників до навчання» за домінуючої ролі психологічної адаптації.

6. Запропоновано діагностичний апарат для визначення сформованості компонентів моделі психолого-соціальної адаптації розумово відсталих першокласників до навчання та їх факторів. До нього увійшло 17 методик. Провідним методом є спрямоване спостереження. З цією метою по кожному фактору розроблені свої одиниці виміру / критерії спостереження/. Усього розроблено 30 одиниць.

7. Запропоновано основні шляхи оптимізації процесу психолого-соціальної адаптації розумово відсталих першокласників до навчання, з-поміж яких чільне місце займає організація корекційної роботи з урахуванням компонентів і факторів, які до них входять, та їх структурних одиниць. Основна мета корекційної роботи – помірне блокування, або ж зведення до мінімуму параметрів, які затримують розвиток структурних одиниць виокремлених факторів, що матиме позитивний вплив на формування психолого-соціальної адаптації розумово відсталих першокласників до навчання.

8. Для педагогів-дефектологів допоміжної школи та для батьків, що мають дітей з розумовою відсталістю, розроблені методичні рекомендації з оптимізації процесу психолого-соціальної адаптації цього контингенту школярів.

Рекомендації мають теоретичну частину, яка пояснює мету, завдання і методи обстеження дітей з метою виявлення найменш сформованих психічних процесів і властивостей та недосконалих соціальних функцій. У практичній частині рекомендацій наведені приклади застосування моделі психолого – соціальної адаптації розумово відсталих дітей до навчання на уроках та в поза- урочний час.

9. Подані в роботі статистичні дані повторного обстеження розумово відсталих першокласників свідчать про збільшення майже вдвоє кількості дітей, які адаптувались до навчання в допоміжній школі (порівняно з дітьми із контрольної групи, в якій корекційна робота не проводилась).

Відмічені позитивні зрушення ми розглядаємо як підтвердження правильності запропонованих нами шляхів оптимізації психолого-соціальної адаптації розумово відсталих першокласників до навчання.

10. В роботі знаходить відображення позиція про необхідність початку корекційної роботи з психолого-соціальної адаптації до навчання дітей з розумовою відсталістю вже в період їх перебування в дитячих дошкільних закладах. Проте дане припущення вимагає проведення подальших наукових досліджень з метою визначення форм і методів цієї роботи, її тривалості впродовж робочого дня, специфічних особливостей і обсягу корекційних навантажень.

11. Виявлені основні труднощі, кваліфіковані нами як параметри, що ускладнюють процес психолого-соціальної адаптації першокласників допоміжної школи до навчання, дані параметри визначені по кожному фактору окремо.

 

 

1. Кузнєцов А. М. По допомогу до консультації// Дошкільне виховання. – № 7. – 1995. – С. 15

2. Кузнєцов А. М. Нетрадиційні форми діяльності в позакласній роботі з розумово відсталими учнями// Дефектологія. – 1998. – № 4. – С. 27-29

3. Кузнєцов А. М. Вплив процесу адаптації на психічний розвиток розумово відсталої дитини. // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. Володимира Винниченка. – 1998. – випуск 12. – С. І65-І7І

4. Кузнєцов А. М. Психомоторика – важлива передумова адаптації першокласника до навчання // Дефектологія. – 1999. – № 1. – С. 42 – 45

5. Кузнєцов А. М. Діяльність учителя в контексті шкільної адаптації. // Педагогіка і психологія. – 1999. – № 3. – С. 78 – 80

6. Кузнєцов А. М. Психологічні чинники процесу оптимізації в допоміжній школі // Вісник Харківського державного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. – №9. – Психологія. – випуск 3. – 1999. – С.