Речення узагальненого змісту: структурно-семантичний і комунікативно-прагматичний аспекти

Об’єктом дисертаційного дослідження є речення узагальненого змісту. 

Предмет аналізу становлять речення узагальненого змісту як комунікативно спрямований семантичний тип синтаксичних одиниць у сучасній українській мові. 

Мета дисертаційного дослідження – на основі системного багатоаспектного аналізу визначити семантико-синтаксичні та комунікативно-прагматичні ознаки речень узагальненого змісту. 

Для досягнення цієї мети передбачається розв’язати такі завдання: 

1)окреслити наповнюваність поняття речення узагальненого змісту з урахуванням досягнень сучасної лінгвістичної науки; 

2)з’ясувати лінгвальні та екстралінгвальні чинники узагальнення змісту в реченнєвій структурі; 

3)обґрунтувати комунікативну спрямованість речень узагальненого змісту; 

4)простежити закономірності організації семантичної структури речень узагальненого змісту; 

5)представити семантичну структуру речень узагальненого змісту як інваріантну для конструкцій різної формальної будови, що утворюють один змістовий тип; 

6)здійснити прагмалінгвістичний аналіз висловлень узагальненого змісту, які узгоджуються з мовленнєвими актами – цілеспрямованими діями мовця в ситуації безпосереднього спілкування зі слухачем. 

Матеріалом дисертації є понад 2 500 речень узагальненого змісту, дібраних шляхом суцільної вибірки з художніх творів українських письменників ХІХ-ХХ ст. 

Методологічну основу дослідження становить діалектичний взаємозв’язок елементів дихотомії “мова – мовлення”, а також положення про взаємодію суб’єктивного й об’єктивного в мові. 

Методи дослідження зумовлені його метою і завданнями. Для виявлення чинників формування узагальненого змісту в роботі використовується описовий метод з елементами прийому внутрішньої інтерпретації. Для дослідження семантичних особливостей речень узагальненого змісту вагомим є денотативний підхід, що передбачає аналіз змістової організації речення як модусно-диктумного утворення. З цією метою застосовуються методики пропозиційного й трансформаційного аналізу. Виявлення закономірностей функціонування речень узагальненого змісту як висловлень забезпечує використання прагматичного методу, що конкретизується методикою актомовленнєвого аналізу з застосуванням прийомів виявлення імплікатур мовленнєвого спілкування. 

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві на широкому фактичному матеріалі здійснено системний різнорівневий аналіз речень узагальненого змісту. В роботі з’ясовано лінгвальні та екстралінгвальні чинники узагальнення змісту в реченнєвих структурах, обґрунтовано необхідність об’єднання речень узагальненого змісту в окремий семантичний тип конструкцій сучасної української мови. Новим є дослідження закономірностей функціонування речень узагальненого змісту як висловлень, що узгоджуються з мовленнєвими актами. 

Теоретичне значення дисертаційної роботи виявляється в тому, що вона доповнює синтаксичну теорію описом окремого змістового типу речень, який утворюють різні за будовою реченнєві конструкції, позначені однотипністю семантичної структури та характером лексико-семантичного наповнення семантико-синтаксичних позицій. Це дає змогу корекцій класифікаційних синтаксичних описів сучасної української мови. Водночас осмислення сутності речень узагальненого змісту необхідне для поглиблення уявлень про можливості конструкцій різної формальної будови виражати один і той же тип змісту, а також для ілюстрації того, як комунікативні потреби забезпечують реалізацію в мовленнєвій ситуації змісту, втіленого в реченнєвій структурі. 

 Практичне значення роботи полягає в тому, що положення, представлені в дисертації, можна використовувати в практиці викладання курсу синтаксису, в читанні спецкурсів та семінарів з синтаксичної семантики та синтаксичної прагматики, при написанні підручників та посібників, методичних розробок із синтаксису української мови для вищої і середньої школи. 

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації були представлені на Всеукраїнській науковій конференції “Лексико-граматичні категорії у функціональному аспекті” (м. Херсон, 2002 р.), на Міжнародній науковій конференції “Мова, культура, навчання і виховання” (Жешівський університет, Польща, 2004 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми лінгвістики та навчання іноземних мов у контексті Болонського процесу” (м. Хмельницьк, 2005 р.), на VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Семантика мови і тексту” (м. Івано-Франківськ, 2006 р.), на Міжнародній науковій конференції “Культура, література і мистецтво в лінгвістичній освіті у розрізі емпіричних досліджень” (Жешівський університет, Польща, 2006 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи лінгвістичних досліджень в умовах глобалізаційних процесів” (м. Тернопіль, 2007 р.). Основні положення дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри українського і загального мовознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. З теми дисертації опубліковано чотирнадцять статей та тез доповідей, з них сім статей у провідних наукових фахових виданнях. 

Обсяг і структура роботи. Загальний обсяг дисертації – 209 сторінок, з них – 187 сторінок основного тексту. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури (210 позицій) та списку використаних джерел (52 позиції). 

 

 

У Вступі вмотивовано вибір теми, обґрунтовано її актуальність, сформульовано мету й завдання, визначено об’єкт і предмет, наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації, подано характеристику матеріалу й методів дослідження, апробацію результатів роботи. 

Перший розділ “Речення узагальненого змісту в контексті синтаксичної науки” висвітлює й систематизує підходи до осмислення статусу конструкцій узагальненого змісту, представлені в роботах мовознавців логіко-граматичного, психологічного, формально-граматичного та структурно-семантичного напрямів розвитку синтаксичної думки. У розділі викладено теоретичні засади дослідження, визначено його поняттєво-термінологічний апарат. 

Питання про речення узагальненого змісту пов’язане з виділенням в системі реченнєвих одиниць так званих односкладних узагальнено-особових конструкцій. Передумови їх виділення вбачаються в міркуваннях представників логіко-граматичного і психологічного напрямів, де простежуються позиції, релевантні для розуміння узагальненого змісту як такого, що виражається конструкціями різної формальної будови. 

Речення узагальненого змісту,