+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Дипломна робота
К-сть сторінок:
81
Мова:
Українська
justify;">Що ж до фонду оплати праці, то цей показник має тенденцію до зростання і у 1999 році він зріс на165,6 тис. грн., а у 2000 році на 14, 8 тис. грн. Паралельно зростає відсоток до товарообігу: у 1999 році він становив 2,4%-п, а у 2000 році – 1,6%-п (табл. 2.1.2, стовпчики 5, 9, показник 12). Варто перейти до трудових ресурсів, а саме до ефективності їх використання. З розрахунків видно, що на Рівненському пивзаводі не ефективно використовуються трудові ресурси, тільки у 1999 році спостерігається збільшення прибутку на одиницю ФОП на 0,07 тис. грн. (табл. 2.1.2, стовпчики 3 – 10, показник 13). Але інтегральний показник у 2000 році зріс порівняно з 1999 на 0,1, що говорить про те, що відбулися позитивні зрушення.
Останнім показником, який характеризує господарську діяльність підприємства, є ефективність фінансових ресурсів. Товарообіг на одиницю обігових коштів у 1999 році був більший на 0,93 тис. грн., але, нажаль, у 2000 році, порівняно з 1999, зменшився на 0,45 тис. грн. Рентабельність обігових коштів також знизився у 2000 році на 9,35%-п. Розглянувши ці розрахунки можна зробити висновки, що обігові кошти у 2000 році не забезпечили гідного товарообігу, і рентабельність їх значно знизилася порівняно з 1999 роком. Коефіцієнт обертання становить у 1999 році 2,9 рази, що на 0,9 перевищує показник 1998 року, а це означає, що відбувається збільшення обороту обігових коштів і прискорення отримання від цього доходу за певний період. У 2000 році цей показник уповільнюється і оборотність в разах становить 2,5, що уповільнює отримання доходу (табл. 2.1.2, стовпчики 3 – 5, 8, показник 14). Час обертання у 1998 році зменшився на 40 днів, що дозволило підприємству вивільнити з обігу грошові кошти значно швидше, ніж у 1998 році, але час обертання у 2000 році збільшився на 15 днів, що говорить про уповільнення вивільнення грошових коштів з обігу. Загальний стан фінансових ресурсів теж вказує на погіршення діяльності підприємства.
Збитковість Рівненського підприємства обумовлена наступними негативними чинниками: зменшення товарообігу; заниження витрат на виробництво; не ефективне використання матеріальних ресурсів; не ефективне використання фінансових ресурсів; малоефективне використання трудових ресурсів. Тому потрібно переглянути всю діяльність підприємства в цілому за 2000 рік, а саме: фінансову, збутову політики, політику роботи персоналу, політику використання матеріальних ресурсів, і деякі інші елементи діяльності фірми, і внести корінні зміни у поточну діяльність.
Але переглянувши всі показники не можна сказати, що їх негативні результати прямо призвели до збитків підприємства. Найголовнішою проблемою, яка викликала збитковість є списання дебіторської заборгованості. Тобто підприємство “Рівненський пивзавод” протягом 3 років очікувало грошових коштів (а саме: сплату за відвантажену продукцію). Підприємства, які закупили великий обсяг продукції виявилися банкрутами і тому не сплатили пивзаводу борг. Через деякий час фірми – банкрути ліквідувалися і отримання боргу підприємством стало не можливим. Тепер варто поговорити, яку ж саме суму Рівненський пивзавод не змогло отримати? За балансом підприємства за 2000 рік становить:
425,3 – 278,8 = 146,5 тис. грн.
якщо протягом 1998 і 1999 років дебіторська заборгованість знижувалась на кінець періоду відповідно на 91 тис. грн. і 143,2 тис. грн., то у 2000 році вона зросла на 146,5 тис. грн. Тому при списанні боргів підприємство понесло збитки.
В цьому випадку винних серед працівників шукати не гідна справа. Є можливість погіршити і до того не кращий стан. Але не слід чекати інших напастей через недбале ставлення до вибору покупців. Як нам вже відомо, такі фірми, як Рівненський пивзавод, мають справу з оптовими покупцями. Звісно, що збирати “портфель замовлень” не легка справа. Але скільки б вдалося уникнути таких небезпечних ситуацій, коли б підприємство знало з ким має справу при реалізації великої партії товару? Наступним моментом, який би запобіг збитковості пивзаводу – це винахід таких умов при укладанні угод, щоб вони бездоганно захищали інтереси Рівненського пивзаводу. Такий обсяг роботи повинна виконувати окремо створена служба маркетингу, яка б окрім цих питань змогла б дослідити кон'юнктуру ринку, конкурентів, дізнатися про смаки і переваги споживачів і багато іншого. В тім служба маркетингу, зібравши велику кількість інформації і її обробивши, змогла б надавати прогнози і рекомендації щодо уникнення неприємностей і вдосконалення діяльності на перспективу. Відсутність інформації не дає повної картини діяльності ринку і тому підприємству важко визначитися і вирішити чи розширити свій кругозір, чи зробити крок у перед, чи варто це робити? Якщо підприємство у цей час, навіть, негайно не прийме рішення щодо радикальних перебудов у діяльності організаційної структури, то момент буде упущений і вже нічого змінити не вдасться. Можливо підприємство протримається ще рік або два, але що ж буде через 5 – 10 років? На сам перед це питання повинно стати для підприємства базовим і щоб отримати на нього відповідь потрібно переглянути і змінити свої погляди на нинішній ринок і економіку в цілому.
На показники господарської діяльності Рівненського пивзаводу впливає діяльність конкурентів. Як вже зазначалося у попередніх питаннях конкурентами фірми є Новоград – Волинський пивзавод, Славута, Славутич і Оболонь. Для оцінки діяльності конкурентів складемо таблицю 2.1.3.