Регіональний ринок пива і аналізу маркетингової діяльності ВАТ "Рівненський пивзавод"

Предмет:

Тип роботи:

Дипломна робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

пивзаводу “Балтики” в Україні практично виключено, оскільки власник марки (швецька ВВН) вже має заводи в Україні. Практично в одній ціновій групі з “Балтикою” (і майже в один час з нею) в український ринок вступила початково елітна марка пива – “Гетьман”. Всі три сорту даної марки, вироблені на пивзаводі “Янтар” (м. Ніколаєв) – “Світле”, “Темне”, “Елітне”, - являють собою пиво підвищеної густини. Чи зможуть вони успішно конкурувати з легкими сортами європейського і російського пива – говорити поки передчасно.

Середні виробники залишаються при своїх регіональних ринках, оскільки не мають достатніх коштів для поновлення виробничих фондів, розвитку мережі реалізації і рекламної підтримки власної марки. Долю дрібних виробників пива передбачити складно.

2.Маркетинговий аналіз ринку пива в Рівненській області

2.1 Загальна маркетингова характеристика ринку пива в Рівненській області та місця і ролі на ньому ВАТ “Рівненський пивзавод”

В 1900 році промисловцем на прізвище Бергшлосс був заснований пивзавод, який мав назву “Акционерное общество “Паровой пивоваренный завод”. За історію свого існування він зазнав багатьох змін. За часи існування Радянського Союзу пивзавод виробляв асортимент такий же, як і багато інших підприємств в той час. Тоді пиво вироблялося не згідно запитам ринку, а за планом, який надавався державними органами.

Після того, як Україна стала незалежною, в час проведення роздержавлення і приватизації Рівненський пивзавод став самостійно розвиватись і виробляти свій асортимент пива. В цей час підприємство створює і затверджує в державному реєстрі статут підприємства, і вже 20 червня 1994 року пивзавод стає юридичною особою з власним статутом (додаток А). В ньому описані цілі і задачі підприємства, які пов'язані з основною діяльністю пивзаводу. Статут складається з 12 розділів:

1.Загальні положення

2.Мета та предмет діяльності товариства

3.Юридичний статус товариства

4.Учасники акціонерного товариства

5.Статутний фонд акціонерного товариства

6.Акції акціонерного товариства

7.Порядок розподілу прибутків та покриття витрат

8.Органи управління товариства

9.Облік і звітність

10.Порядок внесення змін в статут

11.Припинення діяльності товариства

12.Повноваження трудового колективу

Метою та предметом діяльності підприємства, як викладено у статті 2 статуту Рівненського пивзаводу, є забезпечення високих доходів учасників на основі:

-виробництва та реалізації пива;

-організації та здійснення оптової і роздрібної торгівлі, в тому числі й у власних торгівельних точках;

-здійснення торгівельно-закупівельної діяльності не пов'язаної з основною діяльністю підприємства;

-здійснення посередницької діяльності;

-надання різноманітних платних послуг населенню, підприємствам та іншим організаціям;

-участі в господарських, фінансових, кооперативних, громадських та інших об'єднаннях, в тому числі й з зарубіжними партнерами;

-іншої господарської та фінансової діяльності (оренда майна, лізингові та бартерні операції, випуск і продаж та придбання цінних паперів тощо).

За формою власності підприємство “Рівненський пивзавод” є колективним. Підприємство має акції кількістю 540 штук і номінальною вартістю 525 грн. кожна з них.

Потужність пивзаводу дозволяє йому працювати в межах Рівненської області з певною кількістю покупців, а також які мешкають у прилеглих областях (Тернопільська, Волинська і інші).

Рівненський пивзавод займається виробництвом і реалізацією тільки пива. Таким чином, він задовольняє потреби більшої частки чоловічого населення регіону і меншої кількості жінок.

Тепер можна перейти до аналізу безпосереднього оточення підприємства, який передбачає аналіз тих факторів зовнішнього середовища, з котрими пивзавод знаходиться у безпосередній взаємодії. У безпосереднє оточення Рівненського пивзаводу входять постачальники і конкуренти. Варто почати з постачальників.

Для підприємства дуже важливо при виборі постачальників глибоко і всебічно дослідити їх діяльність, вивчити їх потенціал з тим, щоб встановити ділові стосунки, які забезпечать підприємству стабільну працю.

Щоб найбільш докладніше вивчити постачальників складемо таблицю 1.1 “Оцінка постачальників Рівненського пивзаводу”. Цей метод запозичений зі SWOT-аналізу. В колонках де йдеться про бальні оцінки проставляють бали, які проходять таку шкалу:

5 балів – найбільш привабливий постачальник;

4 бали – значно привабливий;

3 бали – привабливий;

2 бали – менш привабливий;

1 бал – не привабливий.

Оцінку доцільності договірної політики підприємства можна здійснити за допомогою карти постачальників (рис. 2.1.1). Але для Рівненського пивзаводу треба зауважити, що надання гарантій якості поставленої сировини не характерна для ячменю. Визначення якості зерна повинна проводитись лабораторією пивзаводу і на основі отриманих даних зроблених аналізів висуває рішення про придатність або не придатність ячменю для виробництва (табл. 2.1.1, колонка 12). Тому карта постачальників складена за цих умов.

Карта постачальників складається з чотирьох секторів. По осі Х карта постачальників поділяється на 2 сектора: сектор високої привабливості постачальника (Х3)і сектор низької привабливості (Х3). По осі У карта постачальників також поділяється на 2 сектора: сектор значної конкурентної сили постачальників (У=12) і сектор не значної конкурентної сили (У12).

Характеризуючи карту (рис. 2.1.1), можна сказати, що більшість постачальників знаходяться в секторі А, а значить договірна політика пивзаводу доцільна. Це, в свою чергу, забезпечує підприємству стабільне функціонування на ринку в перспективі. В секторі А знаходяться 6 постачальників.

В секторі В знаходяться 4 постачальники, що означає можливість створення проблем в діяльності підприємства. Ці постачальники є індиферентними.

Постачальники в секторі С і Д відсутні,