Регіональний ринок пива і аналізу маркетингової діяльності ВАТ "Рівненський пивзавод"

 

                             Споживання марок пива.

Таблиця 1.3.4

Споживання марокЗима – весна 1999 – 2000Літо – осінь 1999Зима – весна 1998 - 1999Літо – осінь 1998Зима – весна 1997 – 1998

Тис. чол%Тис. чол%Тис. чол%Тис. чол%Тис. чол%

Всього споживають пива15111,810017214,810016215,21001730110017076100

Марки заводу “Оболонь”12735,184,313055,475,811570,571,41231671,21336278,2

Марки заводу “Славутич”10871,871,910786,662,7625538,67769,744,93028,717,7

Марки заводу “Десна9352,161,910351,260,46968,6437156,141,45700,933,4

Марки заводу “Рогань”6760,144,77396,8433934,424,3----

Марки заводу “Янтар”6040,140,06394,637,13702,422,84438,925,76828,722,4

Марки заводу “Сармат”5941,239,36726,939,1------

Таблиця підготована за результатами дослідження компанії Marketing & Media index (MMI) аудиторії споживачів віком 16 – 67 років у 67 містах України на виборці більш 3000 респондентів. Не проводилося дослідження споживання марок пива заводу “Сармат” – з зими 1997 – 1998 по 1999 роки; заводу “Рогань” – з зими 1997 – 1998 по осінь 1998 роки.

   

Пиво іноземних марок інколи виділяють в окрему категорію – елітна. Найбільш жорстка, тотальна конкуренція між марками практично по всім сортам пива спостерігається в найбільш демократичній середній ціновій категорії “пляшкового” пива.

Пиво є продукт достатньо популярний і достатньо рентабельний, але підробка відомих сортів в Україні не практикується за умови складної технології виробництва і поінформованості масового споживача. Контрабанда пива в Україну свої кращі часи давно і безповоротно  пережила. Сьогодні нелегальний імпорт практикують у вигляді разових і малих партіях, за умови високих закупівельних цін в країні  виробництва, і як наслідок, дуже високих для масового українського споживача відпускних цін. 

Те, що пиво є напій популярний можна довідатися з таблиці 1.3.5.

 

                                               Знання марок пива.

Таблиця 1.3.5

Марки пиваЗнають без підказки, %Знають з підказкою, %

Оболонь69,0195,80

Чернігівське51,8388,14

Талер26,1469,63

Славутич56,0988,34

Янтар23,3659,08

Рогань20,8048,10

Bavaria12,0464,14

Bear Beer4,4132,65

Жигулівське37,5284,98

Львівське12,7339,54

Донецьке13,0335,33

Чорний Принц10,4545,90

Монастирське10,2247,33

Золотий Колос9,1150,20

Інша марка32,1335,14

Ні одна з вище перелічених3,190,98

 

Не менш двох третин виробленого в Україні пива розливають в скляну тару, а пакують у спеціальний пластиковий ящик, за умови чого успішне просування товару в більшості залежить від ефективності обороту скляної і ящикової тари (на відміну, наприклад, лікеро – горілчаної промисловості, яка пакує пляшки в не обіговий картон). Побічний ефект такого становища до конкуренції між виробниками додається конкуренція між торгівельними організаціями. Торгівельні підприємства, які можуть організовувати збір склотари у населення (в основному це базари і дрібнооптові ринки), мають додаткове джерело доходу за рахунок “маржи” між закупівельною ціною і закладної вартості пляшки, внаслідок чого такі підприємства успішно витримують конкуренцію за ціною, і навіть можуть встановлювати дещо у вигляді демпінгу.

Закладна ціна відрізняється в залежності від типу пляшки (фірмова, стандартна), ємності (0,5 л, 0,33 л), виробника. Різниця в ціні у різних виробників пива може сягати 5 копійок на пляшці. Оборотний ящик має стабільну ціну, яка дорівнює 6 гривням, не залежно від виробника, кольору тощо, критеріїв оцінки. За неповернення склотари торговий партнер карається надбавкою в розмірі 20% оптової ціни.

Виробник і дистриб'ютор (дилер) надають перевагу мати справу з склотарою, яка вже була у використанні. По – перше, закупівель ціна пляшки, яка була у використанні нижча, чим нової. По – друге, реальний бій при транспортуванні нової склотари перевищує нормативи. Відчутна частка відправленої з склозаводів продукції має залишкові температурні напруження, внаслідок чого нова пляшка може або розколотися на шляху до замовника (пивзавод, дилер), або вибухнути на технологічній лінії пивзаводу.

Просування пива в 50 – літрових металевих бочках (кегах) передбачає надання замовнику комплекту розливного обладнання і його сервісну підтримку, внаслідок чого  “кегові” сорти пива дорожче “пляшкових” аналогів. Якщо добавити в недорозвинуту в Україні систему пивного суспільства, то виробництво пива в кегах ще довго буде “сидіти” в 16% - 45% частці пивного ринку.  9/10 вітчизняного “кегового” пива розливають великі виробники. Дистриб'юторська мережа просування пива в кегах може будуватися як окремо від пляшкового, так і сумісно. Слід також відмітити, що пиво відомих вітчизняних марок “в розлив” присутнє на ряду з імпортним в більшості елітних барів – ресторанів і інших закладах. В останні 2 – 3 роки на вітчизняних підприємствах, а саме “Сармат”, “Оболонь”, “Рогань” і “Янтар” прогресує розлив пива в не обігову пляшку ПЕТ ємністю 1,0, 1,5 і 2,0 літра. Особливих надій на такий вид тари виробники не покладають, але ПЕТ знайшла свою нішу в пивному ринку і навіть дозволяє компенсувати перебої в постачаннях склотари, особливо