Регіональний ринок пива і аналізу маркетингової діяльності ВАТ "Рівненський пивзавод"

Що ж до стимулювання персоналу, то можна зазначити, що в залежності, як працівник здійснює свою діяльність щодо збуту продукції, він отримує винагороду у вигляді премії. Розмір залежить від того, скільки за певний період вдалося збути продукції і в залежності на скільки був перевищений план обсягу продажу працівник отримує премію.

Рекламна діяльність Рівненського пивзаводу заключається в наданні через міські радіо і печать. Але, як показує практика діяльності в цій області, цього занадто мало. Тому необхідно розробити план стосовно рекламної діяльності. 

З урахуванням потужності і можливостей підприємства, а також зовнішніх чинників, необхідно розвернути рекламну діяльність пивзаводу для сповіщання нових видів пива і нагадування про вже існуючі. Для цього можна, наприклад, здійснювати рекламу по міському телебаченню, а також впровадити зовнішню рекламу (стенди, щити тощо). Привернувши, таким чином, увагу покупців підприємство має нагоду збільшити обсяги продажу і залучити потенційних покупців.

Після розкриття цього питання можна зробити такий загальний висновок. Внаслідок того, що підприємство “Рівненський пивзавод” в 2000 році понесло збитки, стан його на даному ринку перейшов у стадію не стабільності. Завдяки цьому конкурентний тиск з боку інших підприємств, діючих на даному ринку, посилився. Тому для ВАТ “Рівненський пивзавод” необхідно підвищити і без того слабку рекламну підтримку свого товару. Уважно вивчити діяльність конкурентів і робити постійний нагляд за ними. Залучити для співробітництва надійних партнерів, як постачальників, так і оптових покупців. Слід також приділити увагу фінансовим ресурсам і знайти резерви їх покращання. До того ж потрібно збільшити частку власних обігових коштів. Самим головним для підприємства залишається створення маркетингової служби, яка б здійснювала нагляд за всією діяльністю, вчасно передбачала негативні явища, приймала оперативні рішення, робила б прогнози і здійснювала контроль. Звісно, що буде дуже важко все це втілити в життя, але в нинішніх ринкових умовах для фірми немає іншого виходу як боротися за місце, котре вона завоювала раніше. При зупинці темпів підприємство може втратити все і як підтвердження цього збитковість діяльності в минулому році.

 

 

Для будь – якого підприємства важливо визначити коло своїх споживачів, тому що основна діяльність їх спрямована на задоволення потреб споживачів. Тому необхідно для фірми вивчити структуру і класифікацію ринку товарів.

За соціальними ознаками споживачами пива Рівненського пивзаводу є люди з будь – якою освітою, з середніми або високими соціальними умовами життя.

Використавши статистичні дані можна охарактеризувати ринок за економічними факторами. Продаж пива можна спостерігати за 1990, 1995, 1998 і 1999 роки. Вимір проводиться в тисячах дал. (тобто 1 дал. = 10 л. пива). Крива продажу в Рівненській області пива має вид:

 

Як бачимо з рисунку 2.2.1 продаж пива швидко знижується. Тому, якщо пива у Рівненській області в 1990 році випускали 3495,3 тис. дал., а у 1999 році тільки 365,7 тис. дал., то звісно, що потенціал ринку існує і дуже великий.

Споживання на душу населення теж можна спостерігати, використавши графік на рисунку 2.2.2.

Сперш спостерігається швидке зниження споживання пива на душу населення, а вже у 1999 році спостерігається  повільне зростання цього показника. З чого можна зробити висновок, що споживання пива можливо підвищити ще на 1,7 літрів в абсолютному алкоголі.

 

Не маловажним є показник темпу інфляції. Розглянути його зміни можна на рисунку 2.2.3. Цей показник характерний для пивоварної промисловості.

 

З рисунку видно, що темп інфляції веде себе стрибко, і що станеться у наступних роках, передбачити важко, але можна зазначити, що все ж таки у 1999 році, хоча індекс цін зріс у пивоварній промисловості, але відсоток менший за 1995 рік аж на 169,4%.

Рентабельність виробництва пива після швидкого спаду, почала підвищуватись про що говорить рисунок 2.2.4.

 

Якщо спостерігається таке швидке підвищення рентабельності продажу пива, то перспектива виявляється  втішною для розвитку цієї промисловості.

Політичні фактори, а саме політична стабільність в суспільстві, сили лобістських груп, спрямування розвитку політичної системи, характер політичної боротьби, ступінь суспільної підтримки урядової програми розвитку не суттєво впливають на пивоварну промисловість в Рівненській області. Ці елементи на даний момент нібито відокремлено стоять від ринку пива і тому ні як не впливають на діяльність пивовар енних підприємств. Що ж стосується лобістських груп, то вони не достатньо великі і могутні, щоб підтримувати пивоварну промисловість.

За географічними факторами лише можна зауважити, що виробництво і реалізація пива  в Рівненській області дуже зручні. В цьому регіоні розташовані підприємства – постачальники сировини, що значно полегшує придбання її пивзаводом; при реалізації пива легко знайти споживачів, котрі, як правило, є мешканцями власного міста, так і в прилеглих областях; якщо Рівненський пивзавод вирішить поставляти пиво за кордон (Польща, Білорусія і інші), це не викличе певних труднощів за умови їх близького розташування. Але існує загроза заповнення регіонального ринку пива імпортними видами.

З психологічної точки зору не має значення положення покупців в суспільстві, стиль його поведінки чи інше. Якщо споживач купує пиво, займаючи високе положення в