Регіональний ринок пива і аналізу маркетингової діяльності ВАТ "Рівненський пивзавод"

Готове пиво аналізують на стійкість , загальну кількість мікроорганізмів і наявність бактерій групи кишкових паличок. Аналізують пиво розлите в пляшки. Відбір проб здійснюється від кожного сорту у відповідності з ТУ 18 УКРАЇНИ 138 – 93, ТУ У – 055 13951.001 – 95.

Для визначення стійкості щоденно відбирають 2 пляшки пива і термостатують при 20℃. Мінімальна стійкість “Західного темного” і “Рівненського оригінального” пива 7 діб, сортового пива з більшою витримкою при бродінні – 8 – 10 діб. Загальну кількість мікроорганізмів визначають, висіваючи 0,2 – 0,5 см³  пива поверхневим способом на охмелілий сусло – агар і на сусло – агар з ністатином. Бактерії групи кишкових паличок визначають методом бродильної проби  у відповідності з ДСТ 18242 – 73 “Вода питна. Методи санітарно – бактеріологічного аналізу”. У відповідності з санітарними нормами  бактерії групи кишкової палички не допускаються в 10 см³ в пляшках спеціальних сортів, в 3 см³ пива масових сортів і в 1 см³  пива бочкового.

Вода, яка надходить на Рівненський пивзавод з власної свердловини, використовується в виробництві пива для технологічних і господарсько – питних цілей. Вона повинна відповідати вимогам ДСТ 2874 – 82 “Вода питна”. 

У відповідності з гігієнічним вимогам питна вода повинна бути безпечна в епідеміологічному відношенні, безпечною за хімічним складом і мати сприятливі органолептичні властивості. Епідеміологічна безпека води визначається загальною кількістю мікроорганізмів і кількістю кишкових паличок.

Відбір проб води. Відбір проб води (методи) і оцінка її санітарно – бактеріологічних показників повинна виконуватися у відповідності з ДСТ 18963 – 73. Для відбору проб води використовуються стерильні флакони ємністю 0,5 дм³ з притертою скляною, каучуковою або корковою пробкою. Проби повинні бути досліджені не пізніше чим через 2 години після їх відбору.                           

Визначення загальної кількості мікроорганізмів. Для цього відбирають 1 см³  води і визначають в ній загальний вміст мезофільних мікроорганізмів, здатних рости на поживному агарі (ВПА або поживному агарі Дагестанського НИИ поживних середовищ) при температурі 37 ∓0,5℃ протягом 24 ∓2 годин, утворюючи колоній, які видимі при збільшенні в 2 – 5 разів.

Визначення кількості бактерій групи кишкової палички. До бактерій групи кишкових паличок відносяться грамонегативні палички, які не утворюють спор, які зброджують лактозу з утворенням кислоти і газу при 37 ∓0,5℃ протягом 24 – 48 годин або зброджуючи глюкозу з утворенням кислоти і газу при  37 ∓0,5℃ протягом 24 годин, які не мають аксидазної активності. Визначення в воді бактерій групи кишкової палички слід розглядати як показник фекального забруднення води, а їх кількість дозволяє судити про ступень цього забруднення.

Кількість бактерій групи кишкових паличок на Рівненському пивзаводі визначають бродильним методом.

Бродильний метод заключається в наступному. Певні об'єми води переносять у флакони і пробірки, які мають поплавки, з глюкозо – лептонним середовищем і індикатором. Посіви інкубують 24 години при температурі  37 ∓0,5℃. Відсутність помутніння і утворення кислоти і газу у флаконах і пробірках дає негативну відповідь на наявність бактерій групи кишкових паличок. 

З кожного флакону, де відмічені помутніння, кислота і газ, а також помутніння і кислота (глюкозо – пептонне середовище) або тільки помутніння (лактозо – пептонне середовище), роблять висів в чашки Петрі петлею штрихами на поверхню середовища Ендо, яка поділена на 3 – 4 сектори. Чашки поміщають в термостат на 16 – 18 годин при температурі 37 ∓0,5℃. При відсутності росту колоній на секторах середовища Ендо, а також при наявності не характерних для кишкових паличок колоній результат вважають негативним.

Якщо на середовищі Ендо виросли темно – червоні з металевим блиском або без нього (лактозопозитвні) колонії, то належність їх до бактерій групи кишкових паличок підтверджують мікроскопуванням і забарвленням по Граму (грамонегативні) і постановкою оксидазного тесту.

По 2 – 3 ізольовані колонії знімають петлею або скляною паличкою і наносять штрихом на фільтрувальний папір, зволожений реактивом з диметилфенілендиаміном. Якщо в місці нанесення бактеріальної маси папір синіє протягом 1 хвилини, бактерії мають активну оксид азу і не відносяться до кишкових паличок (оксидазний тест позитивний). Якщо папір не змінює колір, оксидазний тест негативний, колонії утворені бактеріями групи кишкових паличок.

І, нарешті, розглянемо контроль повітря. Ступінь мікробної забрудненості повітряного середовища є важливим показником його санітарного стану. Забрудненість повітря мікроорганізмами у зачинених приміщеннях виражають загальною кількістю мікроорганізмів в 1 м³  повітря і кількістю санітарно – показних мікроорганізмів – гемолітичних стрептококів і патогенних стафілококів в тому ж об'ємі повітря. Забір проб для бактеріологічного дослідження повітря на Рівненському пивзаводі здійснюється за допомогою фільтраційного методу. Він заснований на пропусканні повітря через колби зі стерильною водою з наступним висівом на поживні середовища. Для визначення мікробної кількості повітря використовується ВПА, для встановлення кількості дріжджів і міцеліальних грибів – сусло – агар, для визначення санітарно – показних мікробів – спеціальні середовища.

На основі вище сказаного можна зробити висновок, що при недотриманні засобів контролю