Репресії проти військослужбовців та працівників органів ДПУ-НКВС України в 20-50 –ті роки ХХ століття

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.П. ДРАГОМАНОВА

 

НІКОЛАЄВ ІГОР ЄВГЕНОВИЧ

 

УДК: 94(477)+316.4.063.7

 

 

 

07.00.01 — історія України

 

 

Київ — 2006

 

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі історії України Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Шитюк Микола Миколайович, Миколаївський навчально-науковий інститут Одеського національного університету

імені І.І. Мечнікова, директор.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України член кореспондент НАН України Даниленко Віктор Миколайович, Інститут історії України НАН України, завідувач відділу історії України другої половини ХХ століття; кандидат історичних наук, доцент Макарчук Сергій Сергійович, Миколаївський філіал Київського національного університету культури і мистецтв, завідувач кафедри суспільних наук

Провідна установа: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, кафедра історії України, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.

Захист відбудеться “15” вересня 2006 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.02 в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9).

Автореферат розіслано “9” серпня 2006 р.

 

 

Вступ. Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі творення України як суверенної, правової, демократичної держави та інтеграції до європейського співтовариства дедалі більшої гостроти набуває проблема становлення громадянського суспільства. Розвиток громадянського суспільства обумовлює актуальність неупередженого вивчення тих сторінок української історії, що протягом тривалого часу невиправдано замовчувались, не були достатньо висвітлені або подавались, унаслідок ідеологічного за ангажування, в сфальсифікованому вигляді. 

Допомогти в побудові громадянського суспільства може осмислення трагічного досвіду нашої історії, пов*язаного з масовими репресіями 20-х – на початку 50-х рр. ХХ ст., що позбавили життя сотень тисяч представників українського народу, відбилися на суспільній свідомості наступних поколінь. Сучасна українська держава поставила завдання назвати всіх незаконно репресованих поіменно. Суспільство усвідомлює обов’язок ушанувати пам’ять своїх співвітчизників, які стали жертвами політичного терору. Вивчення питань масових репресій, що охопили всі категорії радянських громадян, надзвичайно актуальне, оскільки глибокий аналіз минулого допоможе у побудові політичної системи, яка б виключала тоталітарний устрій та боротьбу з інакодумством. 

Актуальність науково-дослідної роботи в галузі теоретичного узагальнення цієї теми визначається оприлюдненням усієї можливої інформації про масові репресії сталінської доби, осмисленням нагромаджених фактів, установленням причинно-наслідкових зв’язків між ними, виявленням безпосередніх і віддалених наслідків репресій. 

Відтворення історичної правди про тяжкі наслідки політичного терору в 20-х – на початку 50-х рр. ХХ ст. проти певних категорій громадян, зокрема військової інтелігенції та працівників правоохоронних органів, повинно і в подальшому глибоко досліджуватися істориками, що сприятиме комплексному вивченню репресивної політики радянської тоталітарної системи. 

Зв*язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження відповідає Закону України „Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні” від 17 квітня 1991 р. та безпосередньо пов’язаний з програмою, затвердженою постановами Кабінету Міністрів України № 530 від 11 вересня 1992 р., та Верховної Ради України № 2256 – ХІІ від 6 квітня 1992 р. про підготовку та видання науково-документальної серії книг „Реабілітовані історією” в кожній області України. Дисертаційне дослідження виконано в рамках планової теми: „Актуальні проблеми української історії ХХ століття” (державний реєстраційний номер 0104U010975) кафедри історії України Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Тема дисертації затверджена вченою радою Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського 30 вересня 2002 р., протокол № 2, та зареєстрована в Українському інституті науково-технічної і економічної інформації за № 0105U001000.

Об’єктом дослідження є репресивно-каральна політика радянського керівництва в Україні. 

Предметом дослідження є масові репресії тоталітарного режиму проти військовослужбовців та працівників органів ДПУ – НКВС України, що здійснювалися в 20-х – на початку 50-х рр. ХХ ст. 

Територіальні межі роботи охоплюють землі України, що входили до складу СРСР у досліджуваний період. 

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 20-х – початок 50-х рр. XX ст., коли тоталітарний режим проводив масові репресивно-каральні заходи проти військовослужбовців та правоохоронців України. Нижньою хронологічною межею дослідження є 1920 р., який характеризується остаточним утвердженням радянської влади, формуванням репресивної диктатури та зародженням такого явища, як показові політичні процеси. Верхню межу дослідження становить 1953 р., коли зі смертю генерального секретаря ЦК КПРС Й. Сталіна припинилися політичні репресії проти досліджуваних автором категорій населення. 

Мета дисертаційного дослідження полягає в комплексному аналізі, узагальненні та критичному переосмисленні опублікованих і архівних матеріалів, виявленні витоків, причин, особливостей та наслідків політичного терору проти певних верств населення, окреслення масштабів проведених в Україні масових політичних репресій, спрямованих на винищення військової інтелігенції, співробітників органів державної безпеки та внутрішніх справ. 

Реалізація зазначеної мети зумовила постановку таких завдань:

– вивчити й проаналізувати стан наукової розробки проблеми та охарактеризувати джерельну базу